Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
У листі від 09.09.2015 №21647/10/28-10-06-11 податківці зазначили, що висновок чи підпадає з метою оподаткування той чи інший платіж за використання комп’ютерної програми під визначення роялті, може бути зроблений на підставі аналізу умов договору, а саме:
- чи обмежені умови використання такої програми за її функціональним призначенням;
- чи передбачають умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності права щодо продажу, оприлюднення окремих видів об’єктів права інтелектуальної власності.
Крім того, для цілей оподаткування слід враховувати фактичне використання придбаної комп’ютерної програми: за функціональним призначенням чи з іншою метою (для розробки на її базі інших програм, продажу іншому споживачу). Наприклад:
1) якщо винагорода сплачується за користування копією комп’ютерної програми кінцевим користувачем за функціональним призначенням, то така винагорода не є роялті для цілей оподаткування;
2) платіж за програмне забезпечення для використання у власній господарській діяльності за функціональним призначенням з умовою обмеженого відтворення чи встановлення на робочі місця, в обмеженій кількості копій не визначається як роялті. Адже використання комп'ютерної програми обмежено функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);
3) під визначення роялті підпадає платіж за програмне забезпечення, якщо згідно з ліцензійною угодою підприємству (покупцю) власник авторських прав (продавець) надав невиключне майнове право розмноження і розповсюдження примірників програмного забезпечення на певній території та протягом певного строку;
4) платіж за програмне забезпечення (примірник), придбане для використання за функціональним призначенням, тобто для кінцевого споживання, незалежно у який спосіб воно було придбане (на матеріальних носіях чи в електронному вигляді через мережу Інтернет), не підпадає під визначення роялті;
5) платіж за придбані виключні майнові права на комп’ютерну програму не підпадає під визначення роялті;
6) якщо визначення у ПКУ терміна «роялті» не співпадає з визначенням у міжнародному договорі про уникнення подвійного оподаткування, то при оподаткуванні доходів нерезидента застосовуються положення міжнародного договору;
7) якщо підприємство здійснює платежі, які згідно з правилами бухобліку визнаються роялті і відносяться на витрати у періоді їх виникнення, а для цілей оподаткування податком на прибуток такі платежі не визнаються роялті, то підприємство не повинне коригувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток.
