Податківці листом від 04.02.2016 р. №2335/6/99-99-19-02-01-15 нагадують, що з 1 січня 2016 року набули чинності зміни до ПКУ щодо оподаткування податком на прибуток підприємств. Зокрема, з ПКУ вилучено положення, що податкова декларація, за базовий звітний (податковий) рік подається до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком (п. 137.4 ст. 137 Кодексу).
Водночас п. 137.5 ст. 137 ПКУ для окремих категорій платників податку встановлено річний податковий (звітний) період, а саме:
- платників, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
- виробників сільгосппродукції;
- платників, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн грн.
За результатами діяльності за 2015 рік податкова декларація має подаватись платником податку (пп. 49.18 ПКУ):
- протягом 40 к.д., що настають за останнім днем звітного податкового кварталу, якщо базовим звітним (податковим) періодом для платника податку є календарний квартал;
- протягом 60 к.д., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, якщо базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік.
Податкова звітність з податку на прибуток підприємств за 2015 рік подається за новою формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. №897.
Внесення змін до задекларованих показників податкової звітності у зв'язку з уточненням показників фінзвітності можливо здійснити відповідно до ст. 50 ПКУ. Платник, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ), зобов'язаний (за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ):
- або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати і штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
- або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Одночасно платники мають право скористатися нормами п. 46.4 ст. 46 ПКУ щодо подання доповнення до податкової декларації, яке може бути складено за довільною формою з відповідними поясненнями мотивів подання. У такому разі платник зазначає про цей факт у спеціально відведеному місці податкової декларації, а доповнення до декларації вважатиметься його невід'ємною частиною.