Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Податківці у листі від 06.10.2016 р. №21688/6/99-99-15-02-02-15 нагадали, що ПКУ не встановлено окремого порядку розрахунку вартісного критерію річного доходу платника податків для цілей трансфертного ціноутворення. Водночас до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухобліку, включається дохід від реалізації продукції, інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Враховуючи те, що до обсягу річного доходу не включаються непрямі податки, обсяг річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення розраховується як сумарне значення таких показників Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (форма №2):
- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2000);
- інші операційні доходи (ряд. 2120);
- дохід від участі в капіталі (ряд. 2200);
- інші фінансові доходи (ряд. 2220);
- інші доходи (ряд. 2240).
Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).
Дохід від операційних курсових різниць відображається у статті «Інші операційні доходи» (ряд. 2120 Звіту про фінансові результати), а дохід від неопераційних курсових різниць відображається у статті «Інші доходи» (ряд. 2240 Звіту про фінансові результати).
Отже, дохід від операційної та неопераційної курсової різниці враховується для обчислення річного доходу (50 млн грн) платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення та не враховується для обчислення обсягу господарських операцій (5 млн грн) платника податків з кожним контрагентом для цілей застосування трансфертного ціноутворення.
