Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до пп. 138.3.1 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до НП(С)БО або МСФЗ з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 ПКУ та пп. 138.3.2 - 138.3.4 ПКУ.
Що у бухобліку?
Ті суб’єкти господарювання, що ведуть облік за П(С)БО при розрахунку амортизації ОЗ керуються П(С)БО 7. Пунктом 24 П(С)БО 7 встановлено, що при визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:
- очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
- фізичний та моральний знос, що передбачається;
- правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.
При цьому, п. 25 П(С)БО 7 передбачено можливість перегляду строку корисного використання в разі зміни очікуваних економічних вигід від його використання.
А от у бухобліку згідно з МСБО 16 (для платників податків, які ведуть бухоблік відповідно до МСФЗ) строк корисної експлуатації визначається за окремими активами виходячи з очікуваної корисності активу для суб’єкта господарювання.
Таким чином, наразі питання, чи збільшувати в бухобліку строк корисного використання ОЗ в разі його поліпшення, вирішує кожне підприємство для себе самостійно.
Що в податковому обліку?
ДФСУ у ІПК від 11.06.2018 р. №2563/6/99-99-15-02-02-15/ІПК зазначає, що ПКУ не передбачено зміни строку корисного використання об’єктів ОЗ, навіть у разі зміни цього строку в бухобліку.
Справді, прямої вимоги такого перегляду в разі зміни цього строку в ПКУ немає. Але податківці вважають, що все не так просто.
Адже пп. 138.3.3 ПКУ передбачено порядок застосування строків корисного використання у разі розбіжності їх між бухгалтерським обліком та податковим обліком. А саме таку розбіжність в результаті перегляду строків експлуатації в бухобліку ми цілком можемо отримати.
Загальне правило таке:
- у разі коли строк корисного використання (експлуатації) активу в бухобліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені пп. 138.3.3 ПКУ для відповідної групи, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) такого активу, встановлені в бухобліку;
- у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені пп. 138.3.3 ПКУ.
Таким чином, що хоча ПКУ і не передбачено збільшення строку використання активу для розрахунку амортизації, однак якщо такий строк використання в бухгалтерському обліку було збільшено (і він перевищує або дорівнює мінімальним строкам зазначеним у пп. 138.3.3 ПКУ), то для розрахунку податкової амортизації треба буде використовувати нові строки, що встановлені в бухгалтерському обліку. І вже з наступного після змін місяця амортизацію доведеться рахувати, виходячи з нової, збільшеної вартості поліпшеного ОЗ і нових строків його експлуатації.
Виключення лише одне: якщо збільшений строк використання в бухгалтерському обліку не перевищує мінімальних строків, що передбачені у пп. 138.3.3 ПКУ. У цьому випадку в податковому обліку нічого не зміниться, і амортизація нараховуватиметься без змін.
