Які особи мають утримувати ПНР?
По суті, це особи, які виплачують доходи нерезидентові, якщо це дохід із джерелом походження з України. Дохід із джерелом походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (див. пп. 14.1.54 ПКУ).
Особи, які виступають податковими агентами, тобто утримують ПНР з доходу, який належить нерезидентам (див. пп. 141.4.2 ПКУ):
- резиденти України – юридичні особи;
- резиденти України – ФОПи;
- резиденти України – фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність;
- постійні представництва нерезидентів на території України.
Причому система оподаткування, на якій перебувають ці особи, значення не має. Тобто ПНР мають утримувати і платники податку на прибуток, і неприбуткові організації, і «єдинники».
Фізичні особи, які не є ФОПами чи особами, які провадять незалежну професійну діяльність, при виплаті доходів нерезидентам не утримують ПНР.
Такий самий висновок читаємо у відповіді податкової на запитання в ЗIР, підкатегорія 102.16: «Чи повинна ФО – резидент при виплаті доходів, визначених пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, нерезиденту – ЮО утримувати податок на доходи нерезидента та подавати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств?».
З доходу яких осіб можуть утримувати ПНР?
ПНР можуть утримати вищезазначені особи при виплаті доходу нерезиденту чи уповноваженій ним особі (див. п. 141.4 ПКУ).
Відповідно до пп. 14.1.122 ПКУ нерезиденти – це:
1) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їхні зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;
2) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;
3) фізособи, які не є резидентами України.
Тобто нерезидентами є як юридичні, так фізичні особи.
Разом з тим доходи нерезидентів-фізосіб оподатковують ПДФО та ВЗ згідно з п. 170.10 ПКУ – за правилами та ставками, визначеними для резидентів. Тому оподатковувати їх ще й ПНР не потрібно, адже буде подвійне оподаткування одних і тих самих доходів. Такий висновок читаємо й у відповіді податкової на запитання в ЗIР, підкатегорія 102.16: «Чи повинен резидент-ЮО при виплаті доходів з джерелом походження з України на користь нерезидента-ФО утримувати податок на доходи нерезидента?».
Таким чином, ПНР оподатковуються тільки доходи, які виплачують на користь нерезидентів-юросіб.
Причому ПНР не утримують із доходів нерезидентів, що отримуються ними через їхні постійні представництва на території України (див. останнє речення першого абзацу пп. 141.4.2 ПКУ). Тобто резидент не утримує ПНР, якщо перераховує дохід постійному представництву нерезидента.
Проте якщо постійне представництво нерезидента виплачує дохід на користь іншого нерезидента, то воно утримує ПНР у загальному порядку.
Які доходи оподатковують ПНР?
Дивимося в таблиці 1.
Далі в таблиці 2 наводимо доходи, які не оподатковуються ПНР.
Звернімо увагу на п. 1 таблиці 2: не підлягають оподаткуванню доходи у вигляді виручки. Поряд із цим за пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ (див. п. 18 таблиці 1) підлягають оподаткуванню інші доходи.
Таблиця 1
Доходи, які оподатковуються ПНР
| № з/п |
Вид доходу | Ставка ПНР |
| 1. | Проценти, дисконтні доходи, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом (див. пп. 141.4.10, 141.4.11 ПКУ): | – |
| у разі одночасного дотримання таких умов: – кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені ним шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до Переліку №675, з метою надання (прямо або опосередковано) резиденту позики або фінансового кредиту; – нерезидент, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачуються через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів включені до Переліку №1045; |
5% | |
| в інших випадках, окрім зазначених вище | 15% | |
| 2. | Доходи від безпроцентних (дисконтних) облігацій чи казначейських зобов'язань (див. пп. 141.4.3 ПКУ) | 18% |
| 3. | Дивіденди | 15% |
| 4. | Роялті | 15% |
| 5. | Фрахт (див. пп. 141.4.4 ПКУ) | 6% |
| 6. | Доходи від інжинірингу. Визначення терміна «інжиніринг» наведено в пп. 14.1.85 ПКУ | 15% |
| 7. | Лізингова/орендна плата за договорами оперативного лізингу/оренди | 15% |
| 8. | Доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту | 15% |
| 9. | Прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження інвестиційних активів (цінних паперів, деривативів, корпоративних прав у СК). Обмеження для цього виду доходу наведені в пп. «е» пп. 141.4.1 ПКУ. Особливості оподаткування див. також в пп. 141.4.10 ПКУ | 15% |
| 10. | Доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України | 15% |
| 11. | Винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України | 15% |
| 12. | Брокерська, комісійна або агентська винагорода щодо брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом на території України на користь резидентів | 15% |
| 13. | Внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України (див. в пп. 141.4.5 ПКУ): | – |
| у межах договорів із обов'язкових видів страхування, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь фізичних осіб – нерезидентів, а також за договорами страхування у межах системи міжнародних договорів «Зелена карта», а також за договорами страхування пасажирських перевезень цивільної авіації | 0% | |
| у межах договорів страхування ризиків за межами України, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь нерезидентів, крім наведеного вище | 4% | |
| під час укладання договорів страхування або перестрахування ризику безпосередньо зі страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (у тому числі через або за посередництвом перестрахових брокерів, які в порядку, визначеному такою національною комісією, підтверджують, що перестрахування здійснено в перестраховика, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає вимогам, установленим зазначеною національною комісією), а також під час укладання договорів перестрахування з обов'язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту | 0% | |
| в інших випадках, ніж зазначені вище | 12% | |
| 14. | Доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї) | 15% |
| 15. | Доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів | 15% |
| 16. | Доходи від відчуження прав на видобування та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України, що належать нерезиденту | 15% |
| 17. | Виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами (див. пп. 141.4.6 ПКУ) | 20% |
| 18. | Iнші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України (пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ) | 15% |
Таблиця 2
Доходи, які не оподатковуються ПНР
| № з/п |
Вид доходу |
| 1. | Доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ). |
| 2. | Субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, передбачених пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ. |
| 3. | Доходи, одержані від діяльності з проведення лотереї (пп. «і» пп. 141.4.1 ПКУ). |
| 4. | Проценти (дисконт, прибуток) від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження державних цінних паперів або облігацій місцевих позик чи боргових цінних паперів, виконання зобов'язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями (крім прибутку нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до Переліку №1045 (див. пп. 141.4.10 ПКУ). |
| 5. | Iнші доходи за державними цінними паперами, що виплачуються Мінфіном (пп. 141.4.10 ПКУ). |
| 6. | Проценти за отримані державою чи бюджетом АРК або міським бюджетом позики (кредити або зовнішні запозичення), що відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи віднесені до витрат НБУ (пп. 141.4.10 ПКУ). |
| 7. | Проценти за отримані позики (кредити), що отримані суб'єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями (пп. 141.4.10 ПКУ). |
Тобто інші доходи оподатковують ПНР, а виручку – ні. Але на практиці подеколи виникають проблеми з класифікацією доходу – він є іншим доходом чи виручкою.
Наприклад, виплата резидентом на користь нерезидента доходу у вигляді компенсації вартості інформаційно-консультаційних послуг (супровід, налаштування, навчання користуватися встановленим програмним забезпеченням, що є об'єктом права інтелектуальної власності, яке дозволяє здійснювати облік замовлень у сфері ресторанного бізнесу) не підлягає оподаткуванню, тому що це виручка від надання послуг, а не, приміром, дохід від інжинірингу, з якого утримується ПНР.
Iнжиніринг
Iнжиніринг – це надання послуг (виконання робіт) із:
– складення технічних завдань,
– проєктних пропозицій,
– проведення наукових досліджень і
– техніко-економічних обстежень,
– виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів,
– розроблення технічної документації, проєктування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології,
– надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також
– надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами).
Методика утримання ПНР
Утримання ПНР зі суми доходу
За загальним правилом, згідно з пп. 141.4.2 ПКУ ПНР утримують за встановленою ставкою (ставки наведені в таблиці 1) зі суми доходів за їх рахунок (за деякими винятками, наприклад реклама, про що далі) і сплачують до бюджету під час виплати. Причому суму доходів, з якої утримують ПНР, визначають за курсом НБУ на дату виплати, а не дату нарахування, якщо дохід нарахували раніше. Таку думку читаємо у відповіді податкової на запитання в ЗIР, підкатегорія 102.16: «За яким курсом визначається сума доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, для утримання та сплати податку на доходи нерезидента, якщо договір укладено в іноземній валюті?».
Приклад 1 Резидент виплачує нерезиденту роялті, пов'язане зі збутом продукції, в сумі 1000 дол. США. На дату нарахування курс НБУ становить 27,5618 грн за 1 дол. США, на дату виплати – 28,2673 грн за 1 дол. США.
ПНР становить 4240,10 грн (1000 х 28,2673 х 15%), або 150 дол. США (1000 х 15%), і перераховується до бюджету в день виплати роялті.
Нерезидентові виплачується роялті за мінусом утриманої суми ПНР – 850 дол. США (1000 – 15%), що еквівалентно 24027,20 грн (850 х 28,2673).
Бухгалтерський облік за даними прикладу 1 див. у таблиці 3.
Таблиця 3
Бухгалтерський облік виплати роялті й утримання ПНР із суми доходу за його рахунок
| № з/п |
Зміст господарської операції | Бухоблік | Сума, дол., грн | |
| Д-т | К-т | |||
| 1. | Нараховано роялті (1000 дол. США х 27,5618) | 93 | 632 | 1000 дол. США 27561,80 грн |
| 2. | Курсова різниця на дату перерахування (1000 х (28,2673 - 27,5618)) | 945 | 632 | 705,50 |
| 3. | Утримано ПНР | 632 | 641 | 150 дол. США* 4240,10 грн |
| 4. | Перераховано дохід нерезиденту (за мінусом ПНР) | 632 | 312 | 850 дол. США 24027,20 грн |
| 5. | Перераховано ПНР до бюджету | 641 | 311 | 4240,10 |
| * На субрахунку 632 облік ведеться як в іноземній (доларах США), так і в національній валюті (гривнях). А на субрахунку 641 – тільки в гривнях. Тому дебет субрахунку 631 зменшується в розрізі двох валют. А кредит субрахунку 641 збільшується тільки в одній валюті – у гривнях. | ||||
З таблиці 3 видно, що позаяк ПНР утримано зі суми доходу, який виплачується нерезидентові (Д-т 632 К-т 641), а відповідна виплата віднесена до складу витрат (Д-т 93, 945 К-т 632), то сума ПНР «сидить» у зазначених витратах.
Нарахування ПНР на суму доходу
Для окремих видів доходів ПНР нараховується на суму доходу за власний рахунок резидента, який виплачує доходи, а не утримується з доходу:
- за виробництво та/або розповсюдження реклами (пп. 141.4.6 ПКУ);
- внески та премії на страхування чи перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України (пп. 141.4.5 ПКУ).
Приклад 2 Резидент України – юридична особа виплачує нерезидентові кошти за розповсюдження реклами в сумі 100 євро, курс НБУ на дату виплати – 32,8763 грн за 1 євро.
Сума ПНР – 657,53 грн (100 х 32,8763 х 20%).
Бухгалтерський облік за даними прикладу 2 див. у таблиці 4.
Таблиця 4
Бухгалтерський облік виплати доходу нерезидентуі нарахування ПНР за рахунок резидента
| № з/п |
Зміст господарської операції | Бухоблік | Сума, євро, грн | |
| Д-т | К-т | |||
| 1. | Відображено витрати на розповсюдження реклами (100 євро х 32,8763) | 93 | 632 | 100 євро 3287,63 грн |
| 2. | Нараховано ПНР | 93 | 641 | 657,53 |
| 3. | Перераховано кошти нерезиденту | 632 | 312 | 100 євро 3287,63 грн |
| 4. | Перераховано ПНР до бюджету | 641 | 311 | 657,53 |
З таблиці 4 бачимо, що якщо ПНР нараховується за рахунок резидента, а не утримується з доходу, який виплачується нерезидентові, то такий ПНР прямо відносять до витрат (Д-т 93 К-т 641) згідно з п. 18 П(С)БО 16.
Дохід надано нерезидентові в негрошовій формі
У цьому разі сума ПНР нараховується відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ за формулою:
ПНР = СД х 100 : (100 - СП) - СД,
де:
СД – сума виплаченого доходу;
СП – ставка ПНР.
Стосовно дати виплати доходу в негрошовій формі. Така дата ПКУ окремо не визначена. З нашого погляду, це дата відображення доходу в бухгалтерському обліку.
Податківці – про дохід у негрошовій формі
Наприклад, у листі ДПС від 04.06.2020 р. №8939/7/99-00-07-02-01-07 (див. «ДК» №24/2020) наводиться такий приклад розрахунку:
нерезидент отримує у червні 2020 року дохід у негрошовій формі від резидента – платника податку на прибуток підприємств у вигляді корпоративних прав вартістю 100000 грн, який відповідно до статті 141 ПКУ оподатковується за ставкою 15%.
Сума податку до сплати становить 17647 грн (100000 х 100 : (100 - 15) - 100000).
Приклад 3 Роялті виплачено нерезидентові товарами, вартість яких 1000 дол. США. Курс НБУ на дату переходу права власності на товари – 28,2673 грн за 1 дол. США.
Сума виплаченого доходу – 28267,30 грн (1000 х 28,2673).
Сума ПНР – 4988,35 грн (28267,30 х 100 : (100 - 15) - 28267,30), яку перераховують до бюджету на дату переходу права власності на товари.
Виплата доходів, прирівняних ПКУ до дивідендів
Дивимося абз. 2 пп. 141.4.2 ПКУ. При виплаті таких доходів резидентові (крім платників ЄП 4-ї групи) потрібно утримати ПНР за ставкою 15% (якщо інша ставка не встановлена відповідним міжнародним договором) і перерахувати до бюджету до граничної дати подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік.
Згідно з пп. 14.1.49 ПКУ для потреб оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юрособою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).
Поряд із цим з 01.01.2021 р. пп. 14.1.49 ПКУ буде викладено в новій редакції. До виплати дивідендів прирівняють також такі платежі:
- суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ, в контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
- вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
- сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно зі сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки».
Якщо сума таких виплат перевищить суму, що відповідає принципу «витягнутої руки», ПНР треба буде утримати зі суми перевищення і перерахувати до бюджету до граничної дати подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік.
Прибуток від продажу (відчуження) інвестиційних активів – цінних паперів, деривативів, акцій, корпоративних прав
Умови, яким мають відповідати зазначені інвестиційні активи, наведені в пп. «е» пп. 141.4.1 ПКУ. Тут ми їх не зазначаємо.
Згідно з пп. «е» пп. 141.4.1, пп. 141.4.2 ПКУ, ПНР у цій ситуації визначається зі суми прибутку, а не доходу. Прибуток розраховують як додатну різницю між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу. Але якщо нерезидент не надасть відповідальній за сплату ПНР особі документів, що підтверджують витрати на придбання такого активу, то базою оподаткування ПНР буде вартість операції з відчуження інвестиційного активу.
ПНР у цій ситуації має утримати за ставкою 15%, задекларувати і перерахувати до бюджету (якщо інше не передбачено міжнародним договором) і нерезидент, який придбаває інвестиційні активи в іншого нерезидента. З цієї метою такий нерезидент зобов'язаний у порядку, наведеному в п. 64.5 ПКУ, стати на облік у податковій за місцезнаходженням української юрособи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом відповідного правочину.
Прибуток від безпроцентних (дисконтних) облігацій чи казначейських зобов'язань
Визначається згідно з пп. 141.4.3 ПКУ як різниця між номінальною вартістю безпроцентних (дисконтних) цінних паперів, сплаченою або нарахованою їх емітентом, та ціною їх придбання на первинному чи вторинному фондовому ринку.
Такий прибуток і буде базою утримання ПНР.
Продавати чи придбавати зазначені цінні папери можуть лише постійні представництва нерезидента або резидент, який працює від імені, за рахунок та за дорученням такого нерезидента. Ці самі особи подають відповідну звітність.
Сума фрахту (пп. 141.4.4 ПКУ)
Базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту.
Звітування з ПНР
Особа, яка виплачує дохід нерезиденту і нараховує й перераховує до бюджету ПНР, подає до податкової за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) відповідний звіт (п. 103.9 ПКУ).
Але замість окремого звіту застосовують додаток ПН до декларації з податку на прибуток і власне саму декларацію (суму ПНР зазначають у рядках 23, 24, 25 декларації), форми яких затверджені наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. №897.
На кожного нерезидента, якому виплачували доходи, заповнюють окремий додаток ПН.
Декларацію з додатком ПН подають навіть неплатники податку на прибуток – платники ЄП, юрособи і ФОПи, а також ФОПи на загальній системі оподаткування. Те саме зазначає податкова у своїх консультаціях, наприклад, відповідаючи на запитання в ЗIР, підкатегорія 102.16: «Чи повинна ФО-резидент при виплаті доходів, визначених пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, нерезиденту-ЮО утримувати податок на доходи нерезидента та подавати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств?».
Коли звітувати з ПНР неплатникам податку на прибуток
У який строк подавати декларацію з додатком ПН неплатникам податку на прибуток?
Наприклад, податкова відповіла на питання в ЗIР, підкатегорія 102.16: «Чи виникає у ФОП (у т. ч. на спрощеній системі оподаткування) обов'язок щодо нарахування та сплати податку з доходів нерезидента-ЮО (або уповноваженої ним особи) із джерелом їх походження з України та подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств?».
Там вона зазначила, що ФОПи подають декларацію з податку на прибуток та додаток ПН за податковий (звітний) рік протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем такого звітного року, до податкової за своїм місцезнаходженням.
А на обґрунтування своєї позиції податкова навела зміни до п. 137.5 ПКУ, які наберуть чинності з 01.01.2021 р. Згідно зі змінами для ФОПів як на звичайній системі, так і на ЄП, а також для фізосіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а також для юросіб на ЄП стосовно ПНР встановлюється річний звітний період. Тобто податкова у своїй відповіді дещо забігла наперед. По суті, цей висновок наразі не може на цілком законних підставах застосовуватися в поточному році.
Стосовно платників ЄП 4-ї групи в IПК ДФСУ від 30.07.2018 р. №3314/6/99-99-15-02-02-15/IПК податкова висловлювалася про подання ними річної декларації з податку на прибуток із додатком ПН. I в основу такого висновку поклала норми п. 294.1 ПКУ, за яким податковим (звітним) періодом для платників ЄП першої, другої та четвертої груп є календарний рік, а для платників ЄП третьої групи – календарний квартал.
Але за цією логікою випливає, що подавати декларацію з податку на прибуток і додаток ПН платникам ЄП 3-ї групи у 2020 році потрібно щокварталу протягом року, в якому була виплата нерезидентам. I тільки починаючи з 2021 року – лише річну декларацію з додатком. А платникам ЄП інших груп, а також ФОПам на загальній системі і фізособам, які провадять незалежну професійну діяльність, – за наслідками року.
Зрозуміло, що платники податку на прибуток подають декларацію з додатком ПН у встановлені для них строки. Ті платники, які звітують один раз на рік, інформацію про ПНР також зазначають у річній декларації. А ті, які звітують поквартально, показують таку інформацію поквартально.
Відповідальність за ненарахування, неутримання, несплату ПНР
Встановлено ст. 127 ПКУ – штраф у розмірі 25% суми належного до сплати ПНР. Те саме порушення, вчинене повторно протягом 1095 днів, – 50% суми ПНР. А вчинене протягом цього строку втретє та більше разів – 75% суми ПНР.
З наведеного можна зрозуміти: якщо протягом трьох років поспіль ПНР не сплатили 4 рази, то за першу несплату штраф сягне 25%, за другу – 50%, а за третю й четверту – 75%.
Але за порушення, здійснені в період карантину, зазначені штрафні санкції не застосовуються (див. п. 52-1 підр. 10 розд. ХХ ПКУ).
Якщо ПНР не було утримано з відповідного доходу на час його виплати, відповідно до абз. 3 пп. 141.4.2 ПКУ сума ПНР обчислюється так само, як у разі виплати доходу у негрошовій формі (див. вище), тобто за формулою:
ПНР = СД х 100 : (100 - СП) - СД, де:
СД – сума виплаченого доходу;
СП – ставка ПНР.
Це означає, що сума податку збільшується на певний коефіцієнт.
Уникнення подвійного оподаткування
Міжнародним договором України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати доходу, можуть передбачатися інші правила оподаткування, ніж ті, які ми описали вище. У такому разі мають застосовуватися норми таких міжнародних договорів. Але про ці правила поговоримо в наступній публікації.