Взяття на податковий облік нерезидентів

Хто має стати на облік за п. 64.5 ПКУ?

Стати на облік мають нерезиденти – юридичні особи, які:

• здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва;
• придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні;
• відкривають рахунки в банках України відповідно до ст. 6 Закону про платіжні системи;
• набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абз. 3 – 6 п. «е» пп. 141.4.1 ПКУ (акції, корпоративні права, частки в інших компаніях), в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні.

Зверніть увагу: нерезидент не може здійснювати в Україні господарську діяльність без відкриття відокремленого підрозділу. Тобто господарську діяльність в Україні нерезидент здійснює через відокремлені підрозділи. Але такі підрозділи вже не будуть самостійними платниками податку на прибуток, бо таким платником буде сам нерезидент.

Якщо представництво було платником податку на прибуток і після реєстрації нерезидента таким платником вже не є платником податку на прибуток, підрозділ продовжує обліковуватися як платник інших податків.

Згідно з п. 64.5 ПКУ, порядок взяття на облік нерезидентів встановлюється Мінфіном. Хоча загалом, без деталізації, порядок взяття на облік описано в п. 64.5 ПКУ.

Можна було припустити, що стати на облік нерезиденти могли тільки після набрання чинності відповідним порядком. Але в п. 7 підр. «А» розд. І Інформаційного листа №19 (див. «ДК» №9-10/2021) та в ІПК від 06.04.2021 р. №1363/ІПК/99-00-12-01-01-06 (див. «ДК» №16/2021) податкова зазначила, що реєструватися потрібно, навіть якщо немає порядку, згідно з нормами п. 64.5 ПКУ. У цьому пункті наведено й перелік документів, які нерезидент має надати податковій для реєстрації.

Коли набрав чинності порядок взяття на облік нерезидентів?

Якогось окремого порядку обліку нерезидентів немає.

Особливості обліку платників податків встановлені Порядком №1588. Але облік нерезидентів визначають зміни до цього Порядку, прийняті згідно з Наказом №62.

Відповідно до п. 4 Наказу №62 він набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім окремих норм, які набирають чинності одночасно з набранням чинності пп. 1 п. 84 розділу І Закону №466, що вносить зміни до пп. 133.1.5 ПКУ¹.

¹ Зміни до пп. 133.1.5 ПКУ набирають чинності з 01.01.2022 р. (п. 1 розд. ІІ Закону №466).

Наказ №62 опубліковано 19.03.2021 р. Отже, основні його норми набрали чинності з цієї дати.

Разом з тим у п. 2 Наказу №62 зазначено, що нерезиденти, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, та на дату набрання чинності цим наказом не перебувають на обліку в податковій, зобов'язані протягом двох місяців з дати набрання чинності цим наказом подати відповідні документи для взяття їх на облік.

Таким чином, відповідно до норм Наказу №62, строк взяття на податковий облік нерезидентів, які здійснюють діяльність через відокремлені підрозділи, – до 19.05.2021 р. Але ж цей строк суперечить строку, наведеному в п. 60 підр. 10 розд. ХХ ПКУ – до 31.03.2021 р. З нечіткої відповіді податкової на запитання 3 в ІПК №1363/ІПК/99-00-12-01-01-06 можемо зрозуміти, що все-таки варто було дотримуватися строків, установлених ПКУ. Очевидно, що така неоднозначність зі строками може бути причиною конфліктів із податковою.

Нерезиденти, які з початку 2021 року плануватимуть придбання на території України нерухомості, відкриватимуть рахунки, оплачуватимуть інвестиційні активи, відкриватимуть підрозділи або заводитимуть постійні представництва для ведення госпдіяльності, спочатку повинні стати на податковий облік. І тільки потім здійснювати ці операції.

Як нерезидентам стати на податковий облік за оновленим Порядком №1588?

Перший крок – взяття на податковий облік

Процедура описана в п. 64.5 ПКУ, п. 3.4, 4.4 Порядку №1588 (з урахуванням змін).

Якщо настає одна з вищенаведених подій, нерезидент подає заяву за формою №1-ОПП² (у розділі 9 заяви замість даних про керівника зазначаються дані про представника, а у розділі «інформація про засновників (для юридичних осіб)» – дані про іноземну компанію, організацію у країні її реєстрації):

• у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до податкової за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;
• до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до податкової за місцезнаходженням нерухомого майна;
• до відкриття рахунку в Україні – до податкової за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок;
• до дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, – до податкової за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину.

² До внесення змін подавалася форма №1-РПП. Після змін замість форми №1-РПП подаватиметься №1-ОПП як нерезидентами, так і відокремленими підрозділами.

У п. 4.4 Порядку №1588 зазначено, що до заяви додаються:

• копія витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою (крім дипломатичних місій);
• якщо у витягу не зазначені відомості про ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) нерезидента у країні його реєстрації, який однозначно ідентифікує компанію, організацію в країні її походження, додатково подається копія документа, що підтверджує присвоєння такого номера (коду);
• нотаріально засвідчена копія правовстановлювальних документів, якими підтверджується право власності на нерухомість або право власності чи користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім'я нерезидента уповноваженими органами України;
• копії документів (з пред'явленням оригіналів), якими підтверджуються повноваження представника платника податку та відомості, зазначені у заяві.

Зверніть увагу!

У п. 4.4 Порядку №1588, п. 64.5 ПКУ уточнюється, що документи подаються з пред'явленням оригіналів. З цього можна зробити висновок, що документи доведеться подавати особисто, показуючи оригінали.

Окрім того, в цих нормах Порядку №1588 та в ПКУ уточнено, що копії документів на іноземних мовах супроводжуються нотаріально засвідченими перекладами українською мовою.

У разі якщо документ, яким підтверджується повноваження представника нерезидента, виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

У п. 64.5 ПКУ також зазначено, що якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ, він подає разом із заявою про реєстрацію документ про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) такого підрозділу. У разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік відокремленого підрозділу такого нерезидента.

Взяття нерезидента на податковий облік здійснюється податковою не пізніше наступного робочого дня після подання зазначених вище документів. Поряд з цим відповідно до п. 3 Порядку №1054 податкова має надіслати нерезиденту не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік за основним місцем обліку довідку про взяття на облік, відповідно до п. 64.3 ПКУ. А ще відповідно до п. 2 Порядку №1054 дані про взяття на облік нерезидентів як платників податків оприлюднюються на сайті ДПС.

Другий крок – реєстрація платником податку на прибуток

Нерезидент має зареєструватися платником податку на прибуток згідно з нормами розділу V Порядку №1588 за наявності підстав, установлених ПКУ (див. пп. 2 п. 3.4, п. 5.1 Порядку №1588).

Підстави реєстрації нерезидента платником податку на прибуток

– якщо здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримує доходи із джерелом походження з України (пп. 133.2.2 ПКУ);

– якщо на нього покладено обов'язок сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ (пп. 133.2.2 ПКУ);

– якщо набуває право власності на інвестиційний актив, визначений абз. 3 – 6 пп. «е» пп. 141.4.1 ПКУ, у іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні відповідно до норм п. 141.4 ПКУ (пп. 141.4.2 ПКУ);

– якщо утворений відповідно до законодавства інших країн, але має місце ефективного управління на території України (пп. 133.1.5 ПКУ).*

* Ця остання норма запрацює з 01.01.2022 р.

Для реєстрації подається заява за формою №1-ОПН. Причому якщо нерезидент одночасно як стає на податковий облік (див. вище перший крок), так і реєструється платником податку на прибуток, в одній заяві він має поставити дві позначки: «взяття на облік» та «реєстрація платником податку на прибуток». Якщо ж реєстрація платником податку на прибуток здійснюється після взяття на облік, то заява подається з одною позначкою – «реєстрація платником податку на прибуток».

У заяві зазначається підстава для взяття на облік (див. перелік на врізці). За наявності кількох підстав зазначаються всі такі підстави.

У п. 5.5 Порядку №1588 сказано, що нерезидент, який здійснює діяльність на території України через своє постійне представництво, яке акредитоване (зареєстроване, легалізоване) на території України як відокремлений підрозділ нерезидента, одночасно із взяттям на облік або до взяття на облік нерезидента має забезпечити взяття на облік свого постійного представництва згідно з п. 3.5 Порядку №1588.

Якщо здійснює діяльність через неакредитоване (незареєстроване, нелегалізоване) представництво, то одночасно з поданням заяви та документів про реєстрацію платником податку на прибуток надає відомості про таке представництво у повідомленні форми №20-ОПП.

Після взяття на облік нерезидент включається до реєстру платників податків – нерезидентів з установленням ознаки платника податку на прибуток (п. 5.7 Порядку №1588). Якщо при цьому в реєстрі платників податків числяться відокремлені підрозділи з ознакою «постійне представництво» такого нерезидента, податкова має зняти цю ознаку на підставі поданої нерезидентом заяви за формою №1-ОПН (п. 5.8 Порядку №1588).

У п. 5.9 Порядку №1588 наведені ситуації, коли знімається ознака платника податку на прибуток у реєстрі платників податків – у разі прийняття рішення про припинення діяльності на території України, після придбання інвестиційного активу, у разі відмови іноземної компанії від статусу податкового резидента України (ця остання підстава набере чинності з 01.01.2022 р.). Зняття ознаки здійснюють після подання декларації з податку на прибуток і сплати податку.

Тобто після реєстрації платником податку на прибуток нерезидента відокремлений підрозділ, який був таким платником, перестає ним бути. Але щоб відокремлений підрозділ був знятий з такої реєстрації, він ще має подати останню декларацію з податку на прибуток за останній звітний період і сплатити податок на прибуток. Причому надалі такий підрозділ продовжує перебувати на обліку в податковій як інший платник податків, доки його акредитація (реєстрація, легалізація) не буде припинена в установленому порядку. Так само консультує і податкова (див., приміром, п. 2 підр. «А» розд. І Інформаційного листа №19).

Чи треба реєструвати в ДПС постійні представництва нерезидентів після 31.12.2020 р.?

Так, у загальному порядку, якщо йдеться про постійні представництва нерезидентів, які акредитовані (зареєстровані, легалізовані) на території України. Єдине – вони більше не будуть платниками податку на прибуток. Так само консультує податкова в п. 2 підр. «Б» розд. І Інформаційного листа №19.

Попутно зазначимо, що акредитацію (реєстрацію) представництв здійснюють згідно з нормами ст. 5 Закону про ЗЕД та Інструкції №30.

Що загрожує нерезидентам, які не стануть на податковий облік?

У п. 64.5 ПКУ читаємо, що цей факт може бути встановлений податковою за результатами податкового контролю і є підставою для призначення перевірки. Перевірки можуть призначатися після 01.07.2021 р. (див. п. 60 підр. 10 розд. ХХ ПКУ).

Нерезидента візьмуть на облік на підставі акта перевірки.

Неприємність, яка може чекати на нерезидента, – можливість накладення адміністративного арешту на майно, згідно з пп. 94.2.9 ПКУ, якщо нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Далі – штраф у розмірі 100000 грн у разі ведення нерезидентом (іноземною юридичною компанією, організацією) діяльності через відокремлений підрозділ, у тому числі постійне представництво, без взяття на податковий облік (див. п. 117.4 ПКУ). Хоча, позаяк таке порушення вчинене в період дії карантину, податкові штрафи не застосовуються згідно з п. 52-1 підр. 10 розд. ХХ ПКУ. Так само зазначено у вищезгаданій ІПК №1363/ІПК/99-00-12-01-01-06.

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!