Мінфін нагадує, що міжнародна група компаній - це дві або більше юридичних особи або утворення без статусу юридичної особи, які є податковими резидентами різних країн та пов’язані між собою за критеріями володіння або контролю таким чином, що згідно з МСФЗ або іншими міжнародно визнаними стандартами фінансової звітності обов’язковою є підготовка консолідованої фінансової звітності або підготовка консолідованої фінансової звітності була б обов’язковою у разі, якщо акції (корпоративні права) однієї з таких юридичних осіб перебували б в обігу на фондовій біржі (пп. 14.1.113-3 ПКУ).
Таке визначення з’явилося в ПКУ завдяки Закону №466. А за оновленим пп. 39.4.2 ПКУ платники податку на прибуток, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, не тільки Звіт про контрольовані операції, а й повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. При цьому:
- Перелік інформації, яку має містити Повідомлення, наведено у пп. 39.4.2.2 ПКУ;
- Форма Повідомлення і порядок його складання затверджені наказом Мінфіну від 31.12.2020 р. №839.
А в УПК від 20.08.2021 р. №479 Мінфін навів відповіді на деякі запитання, які виникають при складанні Повідомлення і за його наслідками.
Зміст Повідомлення
Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній має містити, зокрема, таку інформацію:
- дані щодо материнської компанії міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків, зокрема, назву, державу (територію) резидентства, адресу реєстрації, реєстраційний номер (номери), присвоєні материнській компанії в державі (на території) її реєстрації, код (коди) материнської компанії як платника податків у державі (на території) її реєстрації;
- дані щодо юридичної особи, яка є уповноваженим учасником міжнародної групи компаній на подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків (у разі наявності такої юридичної особи), зокрема, її назву, державу (територію) податкового резидентства, адресу реєстрації, реєстраційний номер (номери), присвоєні уповноваженій особі в державі (на території) її реєстрації, код (коди) як платника податків у державі (на території) її реєстрації, або інформацію про те, що група не зобов’язана подавати звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній відповідно до законодавства інших країн;
- дату, яка є останнім днем фінансового року, за який готується консолідована фінансова звітність міжнародної групи компаній, а у разі, якщо така звітність не готується, – дату закінчення фінансового року відповідно до внутрішніх положень материнської компанії міжнародної групи компаній;
- інформацію щодо розміру сукупного консолідованого доходу міжнародної групи за фінансовий рік, що передує звітному, розрахованого згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія групи.
Звісно, щодо переліку такої інформації у юросіб-резидентів виникає безліч запитань. Мінфін відповів на деякі з них.
Як визначити розмір сукупного доходу міжнародної групи?
Взяти цю цифру найпростіше з консолідованої фінансової звітності такої міжнародної групи. Але головним принципом визначення такого доходу Мінфін вважає застосування міжнародних стандартів при аналізі цієї фінансової звітності.
Тому Мінфін наводить 4 послідовних кроки для аналізу:
Крок 1. Якщо акції материнської компанії міжнародної групи компаній (далі – МГК) перебувають в обігу на фондовій біржі, то резидент – учасник МГК бере суму сукупного доходу просто з консолідованої фінзвітності, підтвердженої аудиторським висновком.
Крок 2. Якщо Крок 1 не виконується, але материнська компанія зобов'язана складати консолідовану фінзвітність за міжнародними стандартами і підтверджувати її аудиторським висновком – дані такої фінзвітності теж можна використовувати для складання Повідомлення.
Крок 3. Якщо і акції материнської компанії не торгуються на фондовій біржі, і обов'язку, встановленого державою, складати фінзвітність за МСФЗ і підтверджувати її аудиторським висновком, немає, але материнська компанія все ж таки складає таку консолідовану фінзвітність за МСФЗ за домовленістю в МГК – знову ж таки, вірити цифрам цієї фінзвітності для складання Повідомлення можна.
Крок 4. А от якщо всі попередні кроки не виконуються, резиденту доведеться самостійно:
- визначити структуру МГК;
- ідентифікувати материнську компанію такої МГК і проаналізувати, чи треба було б їй складати консолідовану фінзвітність за МСФЗ, якби її акції перебували в обігу на фондовій біржі. В цьому йому має допомогти МСФЗ 10 «Консолідована фінансова звітність».
А далі для Кроку 4, на думку Мінфіну, є два варіанти:
- або резидент вирішує, що він не є учасником МГК (в значенні пп. 14.1.113-3 ПКУ). Такий висновок виникає в разі, якщо материнська компанія не повинна була б складати консолідовану фінзвітність за МСФЗ. Повідомлення про участь в МГК такому резиденту все рівно треба буде подати. Але в ньому цей резидент проставляє код UNC102 в графі 6 Повідомлення. А далі графи 7.6-11 і розділи І та ІІ Повідомлення не заповнюються. В графі ж 12 можна (але Мінфін цього не вимагає!) навести пояснення, чому проставлений код, який говорить, що резидент не вважає себе учасником МГК;
- найвеселіший, звісно, другий варіант і ви про нього вже здогадалися. Це випадок, коли консолідовану фінзвітність за МФСЗ треба було складати, але цього ніхто не робив. У цьому випадку резиденту доведеться порахувати сукупний дохід МГК за МСФЗ самостійно! А в згаданій графі 8 проставити код UNC101.
Втім, сам Мінфін наголошує, що все вищенаведене (кроки і варіанти) є лише рекомендаціями, а не нормами закону.
Зміни протягом року в МГК: що зазначати у Повідомленні?
Мінфін у відповіді на це питання говорить, що пп. 39.4.1 ПКУ встановлює конкретну дату для інформації, яка має бути наведена в Повідомленні. Це 31 грудня звітного року.
Отже, Повідомлення складаємо з інформації, яка актуальна саме на цю дату. А відомості про зміни, які відбувалися в МГК протягом звітного року, за потреби можна зазначити у вже згаданій графі 12 Повідомлення (яка й призначена для наведення всіляких пояснень – приміток до уваги податківців). Додамо від себе, що обов’язку наводити таку додаткову інформацію, якщо вона не впливає на заповнення обов’язкових граф Повідомлення, ні ПКУ, ні Порядок №839 не встановлюють.
А нерезиденти таке Повідомлення подають?
Мінфін каже, що так. Але лише у випадку, якщо такі нерезиденти зареєстровані в Україні як платники податку на прибуток, здійснюють свою діяльність в Україні через постійні представництва та між ними виникають контрольовані операції.
Повідомлення в такому випадку має подати саме нерезидент (а не його постійне представництво) і зробити це треба до 1 жовтня року, наступного за звітним. Подається таке Повідомлення, починаючи зі звітного періоду 2020 рік, про що ми писали тут.
Наприклад, Повідомлення необхідно подати до 30 вересня 2021 року (включно) за 2020 рік, а за 2021 рік - до 30 вересня 2022 року (включно).
Податковий контроль
Остання відповідь на запитання в УПК 479 присвячена питанню щодо перевірки податківцями даних, наведених платником податків в Повідомленні.
Якщо у них виникають сумніви, то, зазвичай, вони починають зі запиту, який надсилається такому платнику податків. А як такий платник має документально підтвердити цю інформацію? Копії яких документів він має додати до відповіді на запит?
Мінфін каже (відповідь на запитання 4): якщо резидент сам є материнською компанією або розпорядником інформації щодо МГК, то такі документи в нього точно є. А ось якщо йдеться про звичайного учасника МГК, то про наявність копій документів, потрібних для складання Повідомлення, він мав подбати ще на стадії складання Повідомлення. Отримати ці копії треба у материнської компанії або у іншого джерела, де зберігаються оригінали цих документів.
Але жорсткого переліку документів для складання Повідомлення немає. Крім вже згаданої консолідованої фінзвітності, Мінфін згадує про листування з материнською компанією, інформацію, взяту з публічних джерел, витяги з державних реєстрів, але і це не є виключним переліком. Єдине, в чому Мінфін заспокоює платників податків, це те, що ці документи та їхні копії не потребують легалізації в Україні та нотаріального засвідчення їх перекладу (але переклад державною мовою, звісно, треба зробити!).
Зверніть увагу: хоч Повідомлення і не є податковою декларацією, Мінфін вважає, що такі копії зберігати в строки, встановлені п. 44.3 ПКУ для Звітів з КО – 2555 календарних днів з дня, наступного за граничним днем подання такого Повідомлення або від дати його фактичного подання (якщо воно подається зі запізненням).
Якщо буде виявлено наведення в Повідомленні недостовірної інформації, то платнику податків загрожує штраф 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 120.5 ПКУ). Визначатиметься розмір такого штрафу на дату встановлення порушення. І на нашу думку, якщо карантин і мораторій на штрафи буде подовжено (зараз вони встановлені до 1 жовтня), то застосувати цей штраф податківці не зможуть.
Але цей штраф, як роз’яснює Мінфін, не застосовуватиметься і тільки на тій підставі, що платник податків не надав у відповіді на запит якісь документи, які податківці вважатимуть обов’язково потрібними. Щоб застосувати цей штраф податківцям треба буде довести порушення – самим знайти потрібну інформацію (можливо, її немає і в самого платника податків), та документально підтвердити недостовірність інформації в Повідомленні.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!