У Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за тематикою: «Трансфертне ціноутворення: штрафні санкції під час дії воєнного стану за неподання або несвоєчасне подання звітності».
Спікер: Заступник начальника управління трансфертного ціноутворення – начальник відділу контрольованих операцій Анна КРАВЧЕНКО.
Надаємо декілька запитань та відповідей на них:
Питання 1. Чи застосовується штрафні санкції при самостійному виправленні у Звіті про контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення інформації?
Відповідь: Форму Звіту про контрольовані операції та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджено наказом Мінфіну від 18.01.2016 №8 зі змінами та доповненнями.
Порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданому платником податку Звіті, визначено пп. 39.4.2 ПКУ та п. 2 розд. І Порядку №8.
У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати відповідно до пп. 39.4.2 ПКУ та п. 2 розд. І Порядку №8:
- новий Звіт (Звіт з позначкою «звітний новий») до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;
- уточнюючий Звіт (Звіт з позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період.
Новий та уточнюючий звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту з позначкою «звітний».
Подання платником податку уточнюючого Звіту не звільняє від відповідальності, передбаченої пп. 120.3 та 120.4 ПКУ.
Питання 2. Якщо платником податків було подано звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік після граничних термінів, чи будуть накладені штрафні санкції під час воєнного стану та дії карантину?
Відповідь: Нормою п. 39.4 ПКУ передбачено обов’язок платника податків щодо складання та подання звітності, включно звіту та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, превалюють норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов’язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Тому норма п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ щодо мораторію штрафних санкцій за порушення податкового законодавства на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби, не застосовується з 27.05.2022 на період дії воєнного стану.
Питання 3. Які саме вимоги до застосування методів трансфертного ціноутворення в операціях з сировинними товарами?
Відповідь: З 01.01.2021 повноцінно запрацювали запровадженні Законом України від 16.01.2020 №446-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» правила трансфертного ціноутворення для сировинних товарів.
Відповідно до цих правил основними вимогами щодо застосування методів ТЦ для сировинних товарів є:
- застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни є обов'язковим для визначення відповідності умов контрольованих операцій із сировинними товарами принципу «витягнутої руки»;
- застосування інших методів ТЦ має бути обґрунтовано неможливістю застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни;
- доцільність переходу до методів рентабельності має бути обґрунтованим відповідно до фактів та обставин здійснення КО;
- у разі незастосування методу порівняльної неконтрольованої ціни платник податків має розкрити ланцюг постачання до першої непов'язаної особи, що не відповідає критеріям, визначеним в пп. 39.2.1.1 ПКУ, із зазначенням рівня рентабельності;
- у випадку нерозкриття ланцюга постачання контролюючий орган має право самостійно визначити відповідність цін принципу «витягнутої руки» за методом порівняльної неконтрольованої ціни.
Питання 4. Які правила подання звітності у розрізі країн міжнародної групи компаній?
Відповідь: Вимоги законодавства до подання звітності у розрізі країн міжнародної групи компаній.
Відповідно до пп. 39.4.10 ПКУ платник податків – резидент України, який належить до міжнародної групи компаній, у випадках, визначених у цьому підпункті, зобов’язаний подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Форму Звіту у розрізі країн МГК та порядок його заповнення затверджені наказом Мінфіну від 14.12.2020 №764, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.02.2021 за №155/3577.
Положеннями пп. 39.4.10 ПКУ передбачено, що Звіт у розрізі країн МГК подається у разі, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній, в яку входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи, перевищує еквівалент 750 млн євро та за наявності однієї із таких обставин:
- платник податків є материнською компанією МГК;
- материнська компанія МГК уповноважує платника податків – резидента України на подання звіту у розрізі країн до контролюючого органу;
- відповідно до вимог законодавства місцезнаходження материнської компанії МГК подання звіту від такої МГК не вимагається, і при цьому материнська компанія такої групи не уповноважує іншого учасника міжнародної групи на подання звіту в іншій іноземній юрисдикції, де передбачене його подання;
- між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією розташування материнської компанії МГК або іншого учасника цієї групи, уповноваженого материнською компанією такої групи на подання звіту у розрізі країн, підписаний міжнародний договір, що передбачає можливість здійснення обміну податковою інформацією, але не набув чинності порядок обміну звітами у розрізі країн або наявні факти систематичного невиконання такого порядку.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює перелік таких іноземних юрисдикцій на своєму офіційному вебпорталі не пізніше ніж за 60 календарних днів до граничного строку подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний рік.
Відповідно до абзацу тринадцятого пп. 39.4.11 ПКУ Звіт у розрізі країн МГК складається за фінансовий рік, встановлений материнською компанією МГК, що може не збігатися з календарним роком, та подається протягом дванадцяти місяців після закінчення такого фінансового року, а у разі відсутності відомостей про встановлений материнською компанією МГК фінансовий рік – протягом дванадцяти місяців після закінчення календарного року.
Водночас п. 53 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що норми п. 39.4 ПКУ, зокрема щодо подання платниками податків Звіту у розрізі країн МГК, вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено Багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами.
Оформлення звіту про контрольовані операції вимагає знань і досвіду у сфері ТЦУ.
Зверніться за допомогою до експертів, які професійно допоможуть з підготовкою Документації: Послуги з трансфертного ціноутворення - Консалтингова компанія Парето