ДПС в Одеській області інформує, що відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (із змінами, далі – ПКУ) безповоротна фінансова допомога це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.
Згідно з п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ нерезиденти – це:
іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень ПКУ;
дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;
фізичні особи, які не є резидентами України.
Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені у п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Для цілей п. 141.4 ст. 141 ПКУ під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів згідно з п.п. «ї» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 – 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України (п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).
Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних ПКУ до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:
Пс = СД*100/(100 – СП) – СД, де:
Пс – сума податку до сплати;
СД – сума виплаченого доходу;
СП – ставка податку, встановлена п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Отже, у разі якщо юридична особа-резидент здійснює операції з надання безповоротної допомоги у вигляді товарів, робіт чи послуг нерезиденту України, то така операція оподатковується, виходячи з розрахунку, наведеному у п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, та сплачується резидентом під час надання такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору з країною резиденції особи, на користь якої здійснюється виплата.
Згідно з п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового звітного періоду збільшується, зокрема, на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
При цьому зазначаємо, що для платників податку, які оподатковувались за ставкою 0 відс відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, передбачено використання відповідної податкової пільги на період до 31 грудня 2021 року.
Таким чином, якщо нерезидент сплачує податок на прибуток із суми безповоротної допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) відповідно до вимог п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, то платник податку – резидент України не збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму такої безповоротної допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) відповідно до вимог п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Водночас, у разі якщо нерезидент підпадає під визначення кола нерезидентів відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, то операції з надання безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) такому нерезиденту підпадають під визначення контрольованих операцій за умови досягнення критеріїв, встановлених п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.
При цьому для цілей ст. 39 ПКУ, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених п. 140.5 ст. 140 ПКУ, які передбачають застосування відповідних положень ст. 39 ПКУ, застосовуються положення п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) – причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Крім того, відповідно до п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму 30 відс вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), реалізованих, зокрема, на користь:
нерезидентів зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;
нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
Вимоги п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.
Підпунктом 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ безоплатне надання товарів, робіт, послуг з метою оподаткування прирівнюється до продажу (реалізації) товарів.
Тобто, у разі недосягнення вартісних критеріїв контрольованості, резидент України, що здійснює операцію з безоплатного надання товарів, робіт, послуг, нерезиденту, який зареєстрований у державі (на території), включеній до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ або організаційно-правова форма якого включена до переліку затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, повинен збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму 30 відс вартості таких товарів, робіт, послуг.
