19 серпня 2024 року в Парижі (Франція) делегація від України разом із іншими 56 країнами взяла участь у першій церемонії підписання Багатосторонньої конвенції про сприяння впровадженню правила «про об’єкт, що підлягає оподаткуванню» (Subject-to-Tax Rule, STTR MLI) (англ. – Multilateral Convention to Facilitate the Implementation of the Pillar Two Subject to Tax Rule).
Дев’ять юрисдикцій цього ж дня підписали STTR MLI, яка дозволить тим, хто перший прийняв рішення про впровадження цієї багатосторонньої конвенції, швидко запровадити нове правило другого рівня щодо оподаткування.
Із текстами STTR MLI, пояснювальної заяви, довідкової інформації, відповідною базою даних і позиціями кожного підписанта та сторін Багатосторонньої конвенції англійською мовою можливо ознайомитися за посиланням.
З боку України під час церемонії підписання STTR MLI директорка Департаменту міжнародного оподаткування Міністерства фінансів України Людмила Паламар повідомила про зацікавленість України у приєднанні до STTR MLI та про намір Міністерства завершити всі необхідні внутрішньодержавні процедури, необхідні для приєднання до цієї угоди (що прямо передбачено розділом 4.3.3(c) «Впровадити правила щодо двокомпонентного рішення згідно міжнародних зобов’язань України» Національної стратегії доходів до 2030 року, схваленої розпорядженням КМУ від 27.12.2023 № 1218-р).
ОЕСР вважає, що цим міжнародне співтовариство зробило черговий крок до забезпечення більш справедливих і кращих міжнародних податкових угод, зокрема для країн, що розвиваються, шляхом подальшого посилення глобального мінімального рівня оподаткування.
Україна з 2017 року є членом Всеохоплюючої структури. Цього ж року наша держава склала Дорожню карту з імплементації Плану протидій BEPS, яку, з багатьох причин, у т.ч. через завершення відповідної Вступної до Всеохоплюючої структури програми для України 2017-2022 років, але не тільки, переробила та оновила через шість років у липні 2023 року шляхом складання та підписання оновленої Дорожньої карти з імплементації Плану протидій BEPS на період 2023-2025 років, яка ґрунтується на попередній дорожній карті з порушеного питання та окреслює плани подальшої підтримки Секретаріату ОЕСР у процесі імплементації Україною низки інших заходів з протидії BEPS, а також плани щодо проведення заходів з розбудови потенціалу (спроможності) держави України для забезпечення ефективного застосування та адміністрування відповідних міжнародних стандартів.
Також впровадження заходів, пов’язаних з протидією BEPS, також є важливою частиною чотирирічної програми ОЕСР для України (Ukraine Country Programme), погодженої ОЕСР та урядом України 07.06.2023, яка, зокрема, в перспективі 2026-2027 років передбачає розвиток потенціалу нашої держави з метою вдосконалення податкового законодавства України в рамках реалізації Плану протидії BEPS та використання відповідних інструментів розроблених та використовуваних країнами — членами ОЕСР та іншими країнами — учасниками Всеохоплюючої структури.
Також у липні 2023 року (12.07.2023), під час 15-го пленарного засідання Всеохоплюючої структури, Україна разом із 137 іншими членами Всеохоплюючої структури (142 на сьогодні) погодила Підсумкову заяву щодо двокомпонентного рішення для вирішення податкових проблем, пов’язаних із цифровізацією економіки (Outcome Statement on the Two-Pillar Solution to Address the Tax Challenges Arising from the Digitalisation of the Economy або скорочено Two‐Pillar Solution), т. зв. BEPS 2.0:
- текст багатосторонньої конвенції (Multilateral Convention — MLC), яка дозволяє юрисдикціям перерозподіляти та реалізувати внутрішнє право на оподаткування частини залишкового прибутку міжнародних груп компаній (Сума А Першого компоненту; Amount A Pillar One);
- погоджену структуру для спрощеного та впорядкованого застосування принципу «витягнутої руки» правил трансфертного ціноутворення до базової маркетингової та дистриб’юторської діяльності всередині країни (Сума В Першого компоненту; Amount B Pillar One);
- правило про «об’єкт, що підлягає оподаткуванню» (Subject-to-Tax Rule — STTR) разом із механізмом його імплементації, який дасть змогу країнам, що розвиваються, оновити двосторонні податкові конвенції (угоди), щоб «повернути» податкові надходження від певних внутрішньогрупових доходів, якщо такі доходи підлягають низькому (номінальному) оподаткуванню в іншій юрисдикції.
Що таке «STTR» і кого воно стосується?
STTR (правило «про об’єкт, що підлягає оподаткуванню») є частиною пакету правил, спрямованих на забезпечення мінімального рівня оподаткування мультинаціональних підприємств, а STTR MLI – одним із інструментів, який фактично завершує розробку повного глобального пакету щодо реалізації Другого компоненту двокомпонентного рішення.
STTR доповнює та має пріоритет над іншими правилами, узгодженими в цьому пакеті, і призначене для того, щоб допомогти країнам, що розвиваються, учасникам Всеохоплюючої структури захистити свою національну податкову базу. Понад 70 країн-членів Всеохоплюючої програми, що розвиваються, мають право вимагати включення STTR у свої угоди з іншими членами цієї платформи відповідно до зобов’язань щодо STTR.
STTR дозволяє юрисдикціям «повернути податок», якщо права на оподаткування певного доходу були передані згідно з податковою угодою (конвенцій) іншій країні. Проте там вони (доходи) підлягають оподаткуванню за податковими ставками, нижчими від мінімальної ставки. Якою, згідно з STTR, вважається ставка у 9%.
Тобто на сьогодні за п. 3.2 ПКУ є правило: якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана ВРУ, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.
У разі отримання доходів нерезидентами це дозволяє їм застосовувати норми угод про уникнення подвійного оподаткування, укладених між Україною та країною їх резидентства. І не сплачувати податки з таких доходів в Україні або сплачувати їх за ставкою податку нижчою, ніж є базовою для таких доходів в Україні.
Тепер (принаймні для 70 країн – підписантів конвенції) буде не так. Україна порівнюватиме, а за якою ставкою нерезидент сплатить податки з цього доходу у своїй країні. І якщо ця ставка буде нижчою за 9%, Україна наполягатиме на тому, щоб цей дохід було оподатковано в Україні (це правило буде додано до відповідних угод про уникнення подвійного оподаткування).
Країни, що розвиваються, найчастіше є джерелом значних вихідних платежів, які можуть підлягати низькому рівню оподаткування або взагалі не оподатковуватися. STTR надає таким країнам простий інструмент, який допомагає забезпечити отримання ними справедливої частки податкових надходжень шляхом оподаткування будь-яких таких платежів, коли вони не оподатковуються в юрисдикції одержувача доходів, допомагаючи захистити їхню внутрішню податкову базу.
Члени Всеохоплюючої структури, які застосовують номінальні ставки корпоративного податку (податку на прибуток підприємств) нижче 9 відс. до доходу, на який поширюється STTR, зобов’язалися включити STTR у двосторонні податкові угоди (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування (далі – УППО) з учасниками цієї структури, які є країнами, що розвиваються, коли це буде запропоновано.
Очікується, що застосування STTR забезпечить мінімальний рівень оподаткування відповідних транскордонних платежів і запобігатиме ситуаціям, коли дохід в одній з юрисдикцій або оподатковується за дуже низькими ставками, або не оподатковується взагалі через відмінності з податковими режимами іншої юрисдикції (інших юрисдикцій).
Проте, як було зазначено вище, STTR може бути запроваджено шляхом приєднання до STTR MLI або шляхом внесення двосторонніх змін до податкових угод (конвенцій).
Тобто із 70 країнами, які приєдналися до конвенції STTR MLI, це питання Україна, можна сказати, узгодила. А ось з іншими – для захисту своїх прав на збереження мінімальної суми податків, які Україна бажає отримувати з доходів, які нерезиденти отримують на її території, доведеться переглянути угоди (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування.
Що кажуть з цього приводу ДПСУ та Мінфін
ДПС України, інформуючи про цю новину, також зазначила, що приєднання України до Багатосторонньої конвенції (STTR MLI) дозволить переглянути міжнародні угоди (конвенції) України про уникнення подвійного оподаткування в частині доповнення їх окремою статтею «Правило Subject-to-Tax Rule».
Із текстами STTR MLI, пояснювальної заяви, довідкової інформації, відповідною базою даних і позиціями кожного підписанта та сторін Багатосторонньої конвенції англійською мовою можливо ознайомитися за посиланням.
Враховуючи міжнародні зобов’язання України щодо впровадження Двокомпонентного рішення для вирішення податкових проблем, пов’язаних із цифровізацією економіки та їх стратегічне закріплення у розділі 4.3.3(c) «Впровадити правила щодо двокомпонентного рішення згідно» НСД, щиро сподіваємося, що найближчим часом Мінфін та ДПС:
- оприлюднять офіційні переклади на українську мову всіх основних документів та пояснень, які стосуються не тільки правила STTR, але всього пакету документів та роз’яснень стосовно Двокомпонентного рішення для вирішення податкових проблем, пов’язаних із цифровізацією економіки;
- проведуть потужні роз’яснювальні кампанії щодо цілої низки питань, пов’язаних із приєднанням України до пакету документів ОЕСР/Групи двадцяти (G20) щодо цього Двокомпонентного рішення.
Адже подальше коректне внесення таких істотних змін до вітчизняного податкового законодавства, у т.ч. до низки багато- та двосторонніх міжнародних угод (договорів) України, та можливість їх спільного розуміння відповідними категоріями платників податків України, посадовими особами Мінфіну та ДПС, експертами та суддями, є запорукою оперативної та повноцінної імплементації у вітчизняну податкову практику глобального пакету Двокомпонентного рішення.
І наявність перекладів та роз’яснювальної роботи є лише однією із перших умов досягнення зазначеного. Зрештою, законотворці не мають голосувати за «котів в мішках» (не зрозуміли ні їм, ні іншим положення законопроєктів, у т.ч. про постійне внесення змін до попередніх незрозумілих законів з цього ж питання) з усіма подальшими наслідками і для розробників підзаконних нормативно-правових актів до таких законів, і для користувачів таких актів.
* Підготовлено з використанням матеріалів офіційних вебпорталів Організації економічного співробітництва та розвитку, Міністерства фінансів України та Державної податкової служби України.
