Отже, підприємство-орендар земельних ділянок сільськогосподарського призначення орендує землі з вересня 2024 року. І тепер, коли складається річна звітність, у підприємства виникла низка запитань:
- Як правильно розрахувати МПЗ за такими земельними ділянками?
- За якою нормативною грошовою оцінкою здійснювати розрахунок МПЗ: за НГО на момент укладення договору оренди у вересні 2024 року чи за оновленою НГО?
- Який коефіцієнт застосовувати при розрахунку?
- У які строки сплатити МПЗ та які штрафні санкції передбачені за несвоєчасну сплату?
Відповімо на ці запитання за порядком.
Що таке «мінімальне податкове зобов’язання»?
Мінімальне податкове зобов’язання — це мінімальна величина податкового зобов’язання зі сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено ДПС, пов’язаних із виробництвом та реалізацією власної сільгосппродукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу.
Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізособі-підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням (пп. 14.1.114-2 ПКУ).
З якого періоду розраховувати МПЗ?
У разі оренди земельної ділянки, віднесеної до сільгоспугідь, протягом року та за умови держреєстрації такого права відповідно до законодавства орендар розраховує МПЗ починаючи з місяця, в якому набуто права оренди (пп. 38-1.4 ПКУ).
Тож, якщо земельна ділянка орендована у вересня 2024 року і цього самого місяця проведено держреєстрацію такого права, підприємство орендар має розраховувати МПЗ починаючи з вересня 2024 року.
Який розмір НГО брати для розрахунку?
Для визначення МПЗ потрібно брати НГО з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (пп. 38-1.1.1 ПКУ).
Якщо у договорі оренди записано нову НГО станом на дату укладення договору, то, очевидно, це та сама НГО, яка б застосовувалася, якби підприємство сплачувало плату за землю у 2024 році. Тому, на наш погляд, саме цю НГО і треба використовувати для розрахунку НГО за 2024 рік, зокрема за період з вересня до грудня.
Який коефіцієнт застосовувати для розрахунку?
У пп. 38-1.1.1 ПКУ наведено формулу для розрахунку МПЗ:
МПЗ = НГОд x К x М : 12,
де:
- ПЗ — мінімальне податкове зобов’язання;
- НГОд — нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;
- К — коефіцієнт, який становить 0,05;
- М — кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
Причому для розрахунку МПЗ за 2022 і 2023 роки коефіцієнт був нижчий і становив 0,04 згідно з нормами пп. 67 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Для 2024 року пониженого коефіцієнта вже немає. Тож для розрахунку МПЗ за 2024 рік застосовується базовий коефіцієнт — 0,05.
Розрахунок МПЗ
Розраховується за наведеною вище формулою. Причому показник М у цій формулі для нашої ситуації — 4 (кількість місяців користування, з вересня до грудня).
Наприклад, якщо НГО земельної ділянки — 200 000 грн, то МПЗ становить 3 333 грн (200 000 х 0,05 х 4 : 12).
Цей розрахунок роблять у додатку МПЗ-3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання», до рядка 02 додатка МПЗ до декларації з податку на прибуток.
Ці додатки долучають до декларації з податку на прибуток за 2024 рік (пп. 141.9.1 ПКУ).
Але, крім МПЗ, потрібно ще розрахувати різницю між сумою загального МПЗ, що розрахована в додатку МПЗ-3, і загальною сумою сплачених податків. Роблять цей розрахунок у додатку МПЗ до декларації з податку на прибуток.
Для платника податку, в якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до пп. 14.1.262 ПКУ, дорівнює або перевищує 75%, така різниця розраховується згідно з пп. 141.9.2 ПКУ, а якщо становить менше ніж 75%, то згідно з пп. 141.9.3 ПКУ. Причому до розрахунку беруть, на наш погляд, податки і збори, сплачені за період з вересня до грудня 2024 р., за умови що вони мають бути сплачені в цей період. Тобто помилково сплачені податки і збори або за самостійним рішенням підприємства сплачені авансом на наступні роки до розрахунку не беруть.
Різницю визначають у рядку 04 додатка МПЗ. Якщо різниця додатна, її переносять до рядка 06.2 МПЗ декларації з податку на прибуток. Від’ємну різниця не переносять до декларації, і вона свідчить про те, що платникові сплачувати таку різницю до бюджету не потрібно.
А додатку різницю з рядка 06.2 декларації переносять до рядка 17 і надалі до рядка 19. У рядку 19 зазначають загальну суму податку на прибуток, включно із зафіксованою різницею, належною до сплати до бюджету.
У разі додатного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник податку зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації суму податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого додатного значення та сплатити таку збільшену суму податку до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на прибуток підприємств (пп. 141.9.5 ПКУ).
Якщо платник податку визначив від’ємне значення об’єкта оподаткування у податковому (звітному) році, то додатне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок підлягає сплаті до бюджету в порядку та строки, визначені цим Кодексом для сплати податку на прибуток підприємств.
Сума податку на прибуток підприємств у частині додатного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.
Додатне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з податку на прибуток підприємств.
Тобто зазначена вище ддатна різниця є частиною податку на прибуток і сплачується в складі податкового зобов’язання з податку на прибуток на підставі річної декларації.
Які строки сплати різниці?
Як ми вже зазначили, різниця (доплата до МЗП) для платників податку на прибуток є частиною цього податку. А тому вона сплачується разом із податком на прибуток, у строки, передбачені для сплати податку на прибуток за наслідками річної декларації.
Річну декларацію подають протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3 ПКУ).
Граничний строк подання декларації за 2024 рік — 03.03.2025. А строк сплати податку, включно з різницею, — до 12.03.2025 р.
За порушення цих строків платнику загрожує штраф! Згідно з пп. 124.1 ПКУ:
— при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 5% погашеної суми податкового боргу;
— при затримці понад 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.
Але в разі умисної несплати розмір штрафу сягає 25% (пп. 124.2 ПКУ).