Це – одинадцятий з початку року (і сорок другий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена перевіркам різних органів влади та їхній діяльності в цілому.
З моменту написання попередньої розсилки минуло понад два тижні, і нам є про що розповісти.
Цього разу ми:
- розкажемо про зміну адреси web-сервісу ДФС обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом;
- проінформуємо про затвердження нових правил проведення перевірок з питань працевлаштування осіб з інвалідністю;
- дізнаємося, за що штрафували податківці при перевірках з питань роботи РРО;
- наведемо нові типові форми документів для перевірок органів ринкового нагляду;
- визначимося, як податківці під час перевірок визнають неправомірність сформованого податкового кредиту з ПДВ;
- нагадаємо, як ДФС проводить перевірки при ліквідації;
- дізнаємося відповіді на найпоширеніші питання щодо перевірок декларацій.
Гарного Вам читання!
***
Перевірки Держпраці щодо працевлаштування осіб з інвалідністю проводитимуться по-новому
5 червня Уряд своєю постановою №466 затвердив нові правила проведення перевірок щодо працевлаштування осіб з інвалідністю. Зокрема, цією постановою передбачається:
- надання допомоги підприємствам, установам, організаціям, фізичним особам, які використовують найману працю, та господарським об’єднанням, до складу яких входять підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю, щодо розрахунку кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю з метою зарахування до нормативу таких робочих місць;
- визначення правових підстав та методики проведення планових та позапланових перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, та господарських об’єднань, до складу яких входять підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю, Держпраці та її територіальними органами з питань додержання суб’єктами господарювання законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.
Про це ми писали тут, а докладніший аналіз зазначеної постанови читайте ось тут.
У ДФС змінилася адреса web-сервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом
28 травня ДФС повідомила про зміну адреси web-сервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом (протокол SOAP). З 9:00 28.05.2019 року необхідно використовувати таку адресу: http://80.91.165.205/WebSrvGate/gate.asmx.
Квитанції та документи для користувачів даного сервісу зберігаються у базах даних сервісу протягом 72 годин.
Якщо користувач не здійснив їх отримання клієнтським програмним забезпеченням протягом 72 годин, вони направляються на адресу електронної пошти, зазначену платником.
194,2 млн грн - сума штрафів за результатами перевірок з питань РРО
У 2019 році підрозділами аудиту проведено 5,1 тис. фактичних перевірок щодо застосування РРО, за результатами яких застосовано штрафні санкції на загальну суму 194,2 млн грн.
За цей період встановлено 1,1 тис. випадків незастосування РРО, за що донараховано 4,2 млн грн штрафних санкцій, а також понад 1 тис. випадків продажу необлікованого товару, за що застосовано 194,2 млн грн штрафів.
Також здійснюються перевірки точок роздрібного продажу товарів (кіосків), які реалізовують тютюнові вироби. За результатами перевірок більшість порушень стосувалися неоприбуткування отриманої готівки. Під час перевірок проводилися хронометражі, під час яких виторги збільшилися в декілька разів. Про це ми зазначали ось тут.
Для органів ринкового нагляду затверджено типові форми документів для перевірок
Мінекономрозвитку наказом від 19.04.2019 р. №667 затвердило такі типові форми документів у сфері державного ринкового нагляду і державного контролю продукції:
- направлення на проведення перевірки (форма №1);
- акт перевірки характеристик продукції (форма №2);
- акт перевірки додержання вимог щодо представлення продукції за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, що не відповідає встановленим вимогам (форма №3);
- акт перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (форма №4).
Про це докладніше читайте ось тут.
Як податківці виявляють ризикові операції з ПДВ та які з них є найпопулярнішими?
Податківці з Офісу великих платників ДФС нагадали основні ознаки, що свідчать про ризиковість операцій платника. А саме:
- продавець не належить (згідно з податковою, фінансовою та статистичною звітністю, ЄРПН) до суб'єктів сфери матеріального виробництва та економічної діяльності з виробництва відповідного товару;
- платник не подає податкову звітність або не сплачує податки та збори;
- платник податків відсутній за місцезнаходженням, у нього немає нерухомого майна за місцезнаходженням, зафіксована неодноразова зміна його місцезнаходження;
- відсутні матеріально-технічні можливості для виробництва, навантаження, тимчасового зберігання відповідного обсягу товару в обмежені проміжки часу та відсутні дані щодо придбання послуг із транспортування;
- у штаті підприємства, яке здійснює потужну господарську діяльність та проводить операції на десятки й сотні мільйонів грн – незначна кількість працівників (від 1 до 5);
- наявність кримінального провадження та вироків за ст. 205 ККУ;
- безпідставна відмова посадових осіб платника податків у допуску до проведення перевірки;
- відсутність первинних документів, розбіжності з даними податкової звітності.
Як ДФС проводить перевірки при ліквідації підприємств?
ДФС у м. Києві 14.05.2019 року взяла участь у масштабному форумі «Податковий контроль та податкові спори». На ньому податківці приділили багато уваги питанням проведення своїх перевірок, в т.ч. при ліквідації платника податків.
Зокрема, податкові органи включаються в процедуру ліквідації з того моменту, коли приймають рішення про проведення податкової перевірки. У деяких випадках перевірка не проводиться. Як правило, якщо юридичні особи більш ніж три роки не проводять діяльність, мають закриті рахунки, відсутня заборгованість перед бюджетом. У цьому випадку діє спрощений порядок зняття з обліку.
ТОП-5 питань щодо камеральної перевірки звітності
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Її предметом зазвичай є своєчасність:
- подання податкових декларацій,
- реєстрації та виправлення помилок податкових та акцизних накладних або розрахунків коригування до них;
- сплати узгоджених сум податкового зобов'язання.
Перш за все, податкові декларації перевіряються на заповнення обов’язкових реквізитів, визначених п. 48.3 та 48.4 ПКУ. Якщо обов’язкові реквізити не заповнені або заповнені з помилками, така податкова звітність не приймається. Про це контролюючий орган повідомляє платника податків письмово із зазначенням причин такої відмови.
При цьому у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації ДФС має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Відповіді на ці та інші питання щодо проведення камеральної перевірки звітності можна знайти у нашій новині.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему перевірок ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»