Аналітика від Дт-Кт: особливості липневої декларації з ПДВ

Із запровадженням СЕА податківці, здається, забули про такий інструмент повідомлення про тлумачення окремих норм широкому загалу платників податків, як узагальнюючі податкові консультації. У податківців зараз у тренді видавати листи, за якими вся звітність з ПДВ подається щонайменше найближчі півроку(1). Наразі черга аналізувати лист ДФС України від 07.08.2015 р. №29168/7/99-99-19-03-02-17 «Щодо особливостей заповнення звітності з ПДВ за липень 2015 року», адже, як підказує інтуїція, найближчим часом його суть платникам ПДВ та експертному середовищу доведеться вивчати мало чи не під лупою. Очевидно, мова йтиме не лише про липневу звітність з ПДВ.

--------(1)---------

Лист ДФСУ від 06.03.2015 р. №7796/7/99-99-19-03-02-17

-------------------------

Податкові зобов’язання

Особливістю липневої декларації має стати, зокрема, і складення та реєстрація зведених ПН у випадках, коли придбані товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися в чотирьох категоріях операціях:

•не є об’єктом оподаткування,

•звільнені від оподаткування,

•здійснюються платником податку в межах балансу,

•та в операціях, що не є господарською діяльністю.

У такому разі покупець має скласти зведену ПН не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати її в ЄРПН (п. 198.5 ПКУ). 

Суми таких нарахованих ПЗ за зведеними ПН потрібно відображати в загальному порядку в рядку 1.1 декларації (нарахування ПЗ за ставкою 20%) та у рядку 1.2 декларації (у разі застосування ставки ПДВ 7%).

Увага: що в цьому разі означає «придбані»? Чи відіграє тут роль факт реальної оплати за товари/послуги, необоротні активи? Ні, факт реальної оплати в цьому разі не має жодного значення. Ключовим тут є факт попереднього включення сум ПДВ за таким придбанням до складу податкового кредиту. Нагадаємо, що з 01.07.2015 р. включення сум ПДВ до податкового кредиту у разі отримання ПН або РК з ЕРПН — є обов’язком платника ПДВ(2) незалежно від напряму їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).

--------(2)---------

Див. статтю Ю. Кловської «СЕА підправили», «ДК» №32/2015

-------------------------

Залишається відкритим питання, чи потрібно в таких зведених ПН перелічувати всю номенклатуру товарів, чи достатньо її вказати якось узагальнено. Враховуючи, що мова йде про ПЗ, які під час перевірки жодним чином за ініціативою податківців не зменшаться, залишається орієнтуватися виключно на технічні можливості системи реєстрації ПН в ЄРПН.

Якщо ж придбання здійснювалось без податку на додану вартість у неплатників ПДВ або за такими поставками діє пільга з ПДВ (виведення з-під об’єкта оподаткування за ст. 196 ПКУ чи звільнення від оподаткування за приписами ст. 197 ПКУ), то незалежно від дати таких придбань донарахування ПЗ здійснювати не треба. Роз’яснення цієї норми з боку податківців є дуже важливим, тому що деякі експерти почали тлумачити норми оновленого п. 198.5 ПКУ досить фіскально.

Приклад 1. Підприємство займається медичними послугами (поставки виробів медичного призначення для індивідуального користування), що за нормами пп. 197.1.3 ПКУ звільняється від оподаткування ПДВ. Підприємство приймає рішення, що всі суми вхідного ПДВ до складу ПК з ПДВ до 01.07.2015 р. не включати, з тим щоб потім за такими сумами не здійснювати донарахування ПЗ з ПДВ за приписами п. 198.5 ПКУ.

Щодо «перехідних» операцій, то і в цьому разі слід орієнтуватися на факт включення сум ПДВ за таким придбанням до складу ПК з ПДВ: якщо факт придбання чи виготовлення мав місце до 1 липня 2015 р. і до складу ПК з ПДВ суми податку були включені, донарахування ПЗ за приписами п. 198.5 ПКУ потрібно здійснювати.

Податковий кредит

З 1 липня 2015 року податковий кредит формується незалежно від напряму використання придбаних товарів, послуг. Враховуючи цей факт, у декларації з ПДВ є тільки три рядки, де відображатиметься обсяг придбання (колонка А), та два, в яких формується ПК:

• в рядку 10.1.1, якщо придбані товари/послуги були оподатковані постачальником за ставкою податку 20%;
• в рядку 10.1.2, якщо придбання були оподатковані за ставкою податку 7%;
• в рядку 11.1, якщо придбання були оподатковані за ставкою податку 0%.

Зверніть увагу: рядки 10.2, 11.2, 13, 14 та 15 розділу ІІ декларації не заповнюються. Бухгалтери часто плутають змінений порядок нарахування ПЗ з пропорційним віднесенням сум ПДВ до складу податкового кредиту за оновленими нормами п. 199.1 ПКУ та заповнення ряд. 15. Податківці цілком логічно зауважують: оскільки з 1 липня, незважаючи на назву ст. 199 ПКУ, при пропорційному віднесенні сум ПДВ до складу податкового кредиту є потреба не коригувати та розподіляти податковий кредит, а донараховувати податкові зобов’язання, рядок 15 не заповнюється. З липня 2015 р. вся сума ПДВ відображається у рядку 10.1, а з визначеної бази за допомогою коефіцієнта донараховують ПЗ з ПДВ та відображають у рядку 1 декларації з ПДВ.

Чи потрібно заповнювати ряд. 15? У ряд. 15.1 є додаткова комірка, де мала би показуватися частка використання в неоподатковуваних операціях. Але враховуючи зміну алгоритму і необхідність донараховувати ПЗ з ПДВ, потреба у заповненні цієї комірки просто відпала. Якщо раніше показник додаткової комірки ряд. 15.1 дозволяв проаналізувати значення ряд. 15, то зараз значення показника, обрахованого з використанням цієї частки, буде міститися в загальній сумі оподатковуваних операцій у ряд. 1.1 або 1.2 декларації з ПДВ.

Незважаючи на вже застарілу норму п. 199.2 ПКУ, податківці в коментованому листі орієнтують на обрахунок частки використання у неоподатковуваних операціях як відсоткове значення саме неоподатковуваних операцій у загальній сумі операцій за попередній рік. Отже, з 1 липня різницю між 100% та цим попередньо обрахованим показником (різниця між 100% та значенням графи 6 таблиці 1 додатка Д7 до декларації за січень 2015 року) слід відобразити у бухгалтерській довідці, де зафіксувати сам розрахунок, визначену частку неоподатковуваних операцій, суму податкових зобов’язань та номер зведеної податкової накладної.

Особливості заповнення розділів ІІІ та ІV декларації

Переплати. У частині переплат актуальними залишилися рекомендації податківців, висловлені ними в листі від 22.06.2015 р. №22408/7/99-99-19-03-01-17. Сільгоспвиробникам роз’яснили, що для поповнення реєстраційного ліміту суми, що акумулюються на їх спецрахунках (там, де обліковуються кошти, що призначені на придбання виробничих факторів) в такий обрахунок не потрапляють, адже такі кошти знаходяться у повному розпорядженні сільгосппідприємства. 

Від’ємне значення ПДВ. Норми п. 34 підр. 2 розд. ХХ ПКУ говорять про те, що реєстраційна сума збільшиться на суму від’ємного значення в рядках 24 та 31 декларації з ПДВ за червень/ІІ кв. 2015 р.

У коментованому листі податківці роз’яснюють, що перенесення до декларацій за липень 2015 року залишків від’ємного значення станом на 01.07.2015 р. здійснюється окремо:

•за деклараціями, за якими здійснюються розрахунки з бюджетом (форма декларації 0110);

•за деклараціями сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим відповідно до статті 209 розділу V Кодексу (форма декларацій 0121 — 0123);

•за деклараціями сільськогосподарського підприємства, яке відповідно до п. 209.18 ПКУ не зареєструвалося суб’єктом спеціального режиму оподаткування (форма декларації 0130).

Таке від’ємне значення може визначатися тільки трьома складовими, залежно від природи такого від’ємного значення така сума відобразиться в тому чи іншому рядку декларації з ПДВ (див. табл. 1).

Таблиця 1

Перенесення від’ємного значення з ПДВ до липневої декларації з ПДВ

Зверніть увагу: є вже перше судове рішення на користь платника податку, який ще в лютому 2015 року, заповнивши Д2, переніс накопичений від’ємний залишок у рядки 20.2 та 27 в декларації за лютий 2015 — рішення Херсонського окружного адміністративного суду у справі №821/1627/15-а.

Коригування від’ємного значення ПДВ. Оскільки з липня 2015 сума від’ємного значення, сформованого на 1 лютого 2015 р., вже не відображається в розділі IV декларації з ПДВ, а переходить у розділ ІІІ в рядки 20.1, 20.2 та 23.2 і фактично бере участь у розрахунках із бюджетом, стає актуальним питання її можливого коригування. Визначальним фактором тут є той факт, коли саме мали місце операції, що призвели до формування від’ємного залишку з ПДВ — до 1 лютого 2015 чи вже після цієї дати (див. табл. 2).

Таблиця 2

Коригування від’ємного залишку із ПДВ

Як бачимо, заповнення Д2 після 1 липня 2015 свідчить саме про коригування від’ємного значення, сформованого за операціями до 1 лютого 2015 р.

Юлія Кловська, "Дебет-Кредит"