Вчора, 2 червня, Верховна Рада прийняла судову реформу, яка передбачає внесення суттєвих змін у законі про судоустрій і статус суддів.
Судова реформа в Україні 2016: важливий крок у розвитку системи судоустрою
Закон №4734 30 травня 2016 року був внесений на розгляд до Верховної Ради президентом України. За заявою Петра Порошенка, судова реформа є реформою реформ і забезпечує захист прав громадян на справедливість.
Свою підтримку змінам в організації роботи судової системи України висловив Глава Венеціанської комісії Джанні Букіккіо. Він висловив думку, що ухвалення змін до законів про судоустрій та системі правосуддя, стане важливим знаком того, що Україна рухається вперед. Букикко закликав усі політсили країни підтримати проведення реформи, а також зазначив, що з його позицією солідарні і такі міжнародні партнери, як посли країн "Великої сімки" та члени Ради Європи.
Важливість судової реформи, підкреслив президент ПАРЄ Педро Аграмунт у своїй заяві на офіційному сайті організації.
Законопроект про зміни в судоустрої України, за заявою глави фракції БПП Ігоря Гриніва, названий найбільш професійно підготовленим документом, і на погоджувальній раді практично всі фракції висловили підтримку судової реформи.
Вранці 2 червня профільний комітет Верховної Ради з правової політики, також рекомендував прийняти за основу і в цілому проект закону "Про судоустрій і статус суддів".
Судова реформа в Україні: що зміниться?
Рішення про прийняття Закону №4734 підтримав у першому читанні 281 народний депутат.
Прийнята судова реформа передбачає поетапне збільшення посадових окладів суддів з 15 мінімальних зарплат з 01 січня 2017года до 30 мінімальних зарплат до січня 2020 року. Зарплата суддів апеляційного суду та Вищого спеціалізованого суду також зросте починаючи з 25 мінімальних окладів 2017года і до 50 мінімальних окладів у 2020 році. Також відповідно до закону, передбачається збільшити зарплату суддів Верховного суду з 13 до 75 мінімальних окладів до 1 січня 2017года.
Крім цього, законопроектом передбачається позбавлення Президента повноважень створення і ліквідації судів. Нові норми регламентують проведення реорганізації, утворення і ліквідації судових інститутів у відповідності з прийнятим законом.
Згідно з документом, скасовується можливість призначення п'ятирічного випробувального терміну для суддів і можливість безстрокового заняття посади.
Повноваження щодо надання згоди на утримання судді під вартою до винесення обвинувального вироку передаються від Верховної Ради до Вищої ради правосуддя. Таким чином в даному процесі повністю виключається політична складова.
Механізм призначення та відповідальність суддів
Судова реформа в Україні передбачає наступні вікові обмеження: суддею може бути призначений громадянин України, не молодший 30 років і не старше 65 років. Обов'язковим є наявність професійної освіти, стаж роботи в правовій сфері на менше 5 років, володіння державною мовою, компетентність не тільки в професійних аспектах, але і в соціальних, особистих і т. п.
Механізм, закладений у законі про судоустрій, виключає можливість такої ситуації, коли Вища рада може при призначенні суддів вносити і затверджувати кандидатури, які не відповідають встановленим вимогам.
Абсолютний імунітет судді, згідно із затвердженим законопроектом № 4734, буде замінений функціональним імунітетом. Суддівський імунітет полягає в забороні залучення до відповідальності за юридичну позицію судді, викладену в ухваленому ним рішенні. У той же час суддя може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за проступки, які опосередковано можуть вплинути на його юридичну позицію (наприклад, отримання неправомірної вигоди).
Таким чином нова судова реформа дозволить притягати до відповідальності суддів-корупціонерів.
Передбачено притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог до судового рішення через те, що суддя не дає оцінку доводам сторін і т. д. Що стосується дій, не пов'язаних з виконанням професійних обов'язків, суддя несе юридичну відповідальність у загальному порядку.
Вища рада правосуддя, згідно з законопроектом, наділяється повноваженнями щодо надання згоди на арешт і утримання під вартою судді. Проте, якщо суддя затриманий при вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, отримання цієї згоди не обов'язково.
Читайте також: Рада ухвалила новий закон про судоустрій
Зміни до Конституції в частині правосуддя
Також 2 червня Верховна Рада України у другому читанні підтримала зміни в Конституцію України в частині правосуддя. За законопроект №3524 проголосували 335 депутатів Ради.
Так, згідно з документом, за парламентом залишається право висловлювати недовіру генеральному прокурору.
Законом передбачається виключити з Конституції України розділ VII "Прокуратура" в повному обсязі, а наведені у відповідності з міжнародними та європейськими стандартами положення, які визначають юридичний статус органів прокуратури, включити у розділ VIII "Правосуддя".
Зокрема, з переліку функцій прокуратури вилучено ряд не властивих (за європейськими стандартами) їй функцій, таких як:
- нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина;
- нагляд за додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами (так званий "загальний нагляд");
- нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян
Як наслідок запропонованих змін, органи прокуратури отримають широкі процесуальні можливості для набагато більш якісного виконання властивих прокуратурі функцій:
- підтримання публічного обвинувачення в суді;
- процесуального керівництва досудовим розслідуванням;
- вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження;
- нагляду за негласними та іншими слідчими та розшуковими діями органів правопорядку.
Президентським законопроектом пропонується встановити, що суддя КС може бути звільнений тільки за рішенням КС не менш ніж двома третинами від його конституційного складу.
Пропонується передбачити, що суддя КС не може бути притягнутий до відповідальності за голосування у зв'язку з прийняттям судом рішень і надання їм висновків, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
Варто підкреслити, що без згоди Конституційного Суду суддя КС не може бути затриманий чи заарештований, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Крім того, передбачається позбавити парламент права давати згоду на арешт суддів. Так, згідно з документом, на арешт судді вимагається згода Вищої ради правосуддя - саме в цей орган глава держави пропонує перетворити Вища рада юстиції.
Так, згідно з документом, без згоди Вищої ради правосуддя суддя не може бути затриманий або триматися під вартою або арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину
Крім того, законом передбачається позбавити президента права створювати суди. Так, передбачена передача нардепам повноважень щодо створення, ліквідації та реорганізації судів.
Разом з тим зазначено, що до введення нового адміністративно-територіального устрою у відповідності з змінами Конституції щодо децентралізації влади, але не більше ніж до 31 грудня 2017 року, створення, реорганізацію і ліквідацію судів здійснює президент.
Створено інститут приватних виконавців судових рішень
Також Верховна Рада України ввела інститут приватних виконавців. 2 червня проект закону №2507а "Про виконавче провадження" у другому читанні підтримали 249 нардепів.
"Нововведенням законопроекту є введення інституту приватних виконавців, як одного з перспективних напрямків розвитку виконавчого провадження, правовий статус та організація діяльності яких буде встановлюватися Законом України" Про органи і осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів", - підкреслюється в пояснювальній записці.
Законом визначаються повноваження державного і приватного виконавців у сфері державної реєстрації прав. Згідно із законом, держвиконавця і приватному виконавцю під час примусового виконання рішень відповідно до закону надається доступ до Державного реєстру прав для державної реєстрації обтяжень нерухомого майна та пошуку відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва та обтяження таких прав
"Державний виконавець, приватний виконавець під час примусового виконання рішень відповідно до закону здійснює реєстрацію обтяжень нерухомого майна, пошук у Державному реєстрі прав відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва та обтяження таких прав і за його результатом формує інформаційну довідку з Державного реєстру прав, яка залишається у виконавчому провадженні державного виконавця, приватного виконавця ", - йдеться в проекті закону
Також і приватний, і держвиконавець вносять записи до Державного реєстру на підставі постанови про арешт майна боржника або постанови про зняття арешту з майна боржника, винесених у виконавчому провадженні.
Крім того, законом визначається, що порядок доступу виконавців до Державного реєстру прав установлюється Міністерством юстиції України.
Підкреслимо, що документом визначено перелік рішень, які не можуть виконуватися приватними виконавцями (за якими боржником є держава, державні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні і комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, які фінансуються виключно за кошти державного та / або місцевого бюджетів, або частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25%, за якими стягувачами є держава, державні органи, рішення, які передбачають вчинення дій щодо майна державної або комунальної власності, рішення про вселення та виселення фізичних осіб та інші).