Для перевірки гаджетів громадян, які перетинають кордон, немає правових підстав

Вирушаючи у літню подорож, українські туристи дедалі частіше беруть зі собою у дорогу мобільні пристрої та планшети, щоб скоротати вільний час за переглядом улюблених фільмів або перевірити електронну пошту. Чи варто хвилюватися нашим співгромадянам, перетинаючи кордон, якщо на їхніх гаджетах є неліцензійний софтвер, музика та кіно, стягнуті з Інтернету?
У квітні поточного року Україною прокотилася інформаційна хвиля про те, що незабаром при перетині кордону громадян позбавлятимуть ноутбуків та смартфонів, якщо на них виявляться неліцензійний софтвер, музика або кінофільми. Саме таку міру передбачає договір АСТА (Міжнародна угода боротьби з контрафактною продукцією).
Ідею вилучати гаджети з неліцензійним софтвером висунула Японія ще 2005 р. Відтоді АСТА було підписане 22 країнами Євросоюзу. Не підписали документ Кіпр, Естонія, Латвія, Словаччина, Німеччина та Нідерланди. Окрім підписання, потрібна була ратифікація документа не лише всіма членами ЄС, а й Європарламентом, що дозволило б прикордонникам вилучати і знищувати технічні засоби без компенсації збитків. У США такі заходи боротьби з контрафактом вже застосовуються.
Утім, 4 липня Європарламент відхилив ратифікацію АСТА. За словами партнера юридичної фірми FELIX Оксани Кобзар, оскільки АСТА не ратифіковане Європарламентом, на сьогодні немає правових підстав для огляду, а тим більше для вилучення електронних гаджетів громадян, які перетинають кордон з Євросоюзом.
«Українські митники також на сьогодні не мають права перевіряти особисті електронні гаджети громадян на наявність неліцензійного ПЗ, — запевняє юрист. — Виходячи з норм Митного кодексу, підозра на наявність неліцензійного ПЗ сама по собі не може бути підставою для митного огляду».
Крім того, митний огляд — це візуальний огляд, під час якого виявити неліцензійне ПЗ неможливо. Для цього потрібна експертиза, яка може проводитися тільки у межах провадження у справі про порушення митних правил. Стаття 476 Митного кодексу в цьому випадку не придатна, вона застосовується лише у разі ввезення товарів, призначених для виробничої або іншої підприємницькій діяльності. Немає і підстав припиняти митне оформлення задекларованих електронних пристроїв, навіть якщо неліцензійне ПЗ виявлено. «Згідно з частиною 3 статті 397 Митного кодексу України заходи, пов'язані з припиненням оформлення товарів, в яких виявлено порушення прав ІС, не застосовуються: по-перше, до особистих речей громадян (ст. 370 МК), а по-друге — до товарів, що їх громадяни переміщають для власного користування з урахуванням установлених обмежень щодо ваги та вартості», — резюмує Оксана Кобзар.