Чи підлягає ліцензуванню діяльність з виробництва, імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі пивом з 01.07.2015 р.?
Так, і ось чому.
З 01.07.2015 року Законом №71 внесено зміни до визначення пива. З цього часу, відповідно до ст. 1 Закону №481, пиво - це насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.
Отже, пиво, яке відповідає цим ознакам, належить до алкогольних напоїв, торгівля, виробництво, імпорт та експорт якими вимагає наявності відповідної ліцензії. Про це ми також писали тут >>
Який термін для подання заяви на отримання ліцензії з продажу пива?
Відповідно до ст. 15 Закону №481 ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.
Тож виходить, що не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня початку здійснення торгівлі пивом підприємець (підприємство) має подати заяву на отримання ліцензії.
Що має бути зазначено у заяві на отримання ліцензії?
У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами).
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються:
- адреса місця торгівлі,
- перелік РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них:
- модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення;
- реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах ДФС.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них:
- модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення;
- реєстраційні номери КОРО, які знаходяться у місці торгівлі.
Це встановлено ч. 22-23 ст. 15 Закону №481. Також про це ми писали у новині >>>
Яка вартість ліцензії на роздрібну торгівлю пивом?
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 грн на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.
На території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, розмір плати становить 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту). Знову ж таки, це на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.
При цьому плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.
Чи необхідно придбати окрему ліцензію на роздрібну торгівлю саме пивом, якщо у підприємця є вже ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями?
Законом №481 та іншими нормативними актами не передбачено отримання окремої ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову або роздрібну торгівлю пивом, у разі наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Відповідні роз’яснення надані в листі ДФС України від 19.06.2015 р. №22173/7/99-99-21-02-17.
Чи можна на "єдинникам" ІІ та ІІІ груп торгувати пивом?
Так, платники єдиного податку І-ІІІ групи можуть здійснювати торгівлю пивом. Але такий дозвіл поширюється тільки на роздрібний вид торгівлі пивом відповідно до норм пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ.
А от виробництво, експорт, імпорт пива заборонено здійснювати платникам єдиного податку, як юридичним, так і фізичним особам.
Чи потрібен РРО при продажу пива єдинниками?
Згідно із п. 296.10 ПКУ, РРО не застосовуються єдинниками:
- першої групи;
- другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.
У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО для єдинників ІІ та ІІІ групи є обов'язковим.
Але, як ми зазначали вище, торгівля пивом, яке відповідає ознакам алкогольного напою, неможлива без отримання відповідної ліцензії. А в заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються, зокрема, адреса місця торгівлі, перелік РРО, які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
Таким чином, як роз’яснюють податківці, суб’єктам господарювання для здійснення роздрібної торгівлі пивом (в т.ч. виключно пивом), необхідно отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з обов’язковим обладнанням місця торгівлі РРО. При цьому фізособи – підприємці на єдиному податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом, при розрахунках готівкою зобов’язані застосовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або використовувати КОРО та розрахункових книжок у випадках, передбачених чинним законодавством .
За якими умовами можна торгувати пивом на розлив?
У разі реалізації пива на розлив є вимоги, які підприємець має виконати.
Згідно з п. 22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства затверджено наказом Мінекономіки від 24.07.2002 р. №219 (далі – Правила №219).
При цьому в назві та тексті Правил слова «громадське харчування» в усіх відмінках замінено словами «ресторанне господарство» згідно з наказом Мінекономіки від 09.10.2006 р. №309.
Згідно з п. 1.3 Правил №219 заклад ресторанного господарства – це організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє та(або) доготовляє, продає й організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, а також може організовувати дозвілля споживачів. Крім того, фізособи-підприємці, які здійснюють продаж пива, зобов’язані отримати відповідну ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Тож підприємці на єдиного податку другої та третьої груп мають право здійснювати продаж пива на розлив виключно через заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус закладу ресторанного харчування, за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та застосування під час проведення розрахунків РРО або КОРО.
Яка відповідальність за торгівлю пивом без ліцензії?
За оптову (включаючи імпорт та експорт) і роздрібну торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій на суб’єкта господарювання може бути накладено штраф у розмірі 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Зверніть увагу, що відповідно до ст. 17 Закону №481 за роздрібну торгівлю алкогольними напоями через РРО (КОРО) не зазначений у ліцензії суб’єкта господарювання може бути притягнуто до штрафу у розмірі 200% вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень.