Випадки подання додатка Д6
З появою нової форми звітності випадки, коли платник зобов'язаний подати додаток Д6, не змінилися. Довідка Д6, або додаток Д6, подається платниками ПДВ, які здійснюють операції:
— що не є об'єктом оподаткування згідно зі ст. 196 ПКУ;
— звільнені від ПДВ згідно зі ст. 197 ПКУ та підрозділом 2 розділу XX ПКУ, міжнародними договорами (угодами);
— з постачання послуг, які за визначенням місця поставки не є об'єктом оподаткування ПДВ, послуг за межами митної території України (послуг, місце постачання яких визначено відповідно до п. 186.2, 186.3 Кодексу за межами митної території України).
Якщо раніше (за попередньою декларацією з ПДВ) вищезазначені операції відображалися в окремих рядках декларації, то тепер, за новою формою, всі перелічені операції є складовою оновленого рядка 5, в якому заповнюється лише колонка А — обсяги постачання. А вже в додатку Д6 такі операції розшифровують окремо за видами у таблиці 1 та підсумовують у загальному рядку таблиці 1- «Усього рядок 5 декларації».
Не слід забувати: платники, які здійснюють звільнені від сплати податку операції, мають податкові пільги. Відповідно, такі платники зобов'язані щокварталу подавати звіт про суми податкових пільг, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1233. Пам'ятайте, що суми ПДВ, не сплачені у зв'язку зі здійсненням операцій з постачання товарів, які не є об'єктом оподаткування, за ст. 196 ПКУ, та постачання послуг, які за визначенням місця поставки не є об'єктом оподаткування ПДВ (п. 186.2 та п. 186.3 ПКУ), не вважаються податковими пільгами взагалі й у звіті не відображаються*.
З появою нової форми декларації неважко дослідити, що у більшості випадків, щойно у платника ПДВ з'явиться показник у рядку 5, паралельно буде заповнено і новий рядок 4 декларації (у цьому новому рядку тепер відображаються нараховані ПЗ за п. 198.5 ПКУ). Як правило, показники у цих рядках є залежними один від одного. Здійснення платником ПДВ операцій, що не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (за винятком пп. 196.1.7 ПКУ — реорганізація юросіб), та постачання послуг, місце постачання яких розташоване за межами митної території України, або звільнених від оподаткування операцій відповідно до ст. 197 ПКУ** та підрозділу 2 розділу XX ПКУ, призводить до обов'язку нарахування ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ за товарами та послугами, які придбавалися для здійснення вищезазначених операцій.
* Додатково див. статтю «Пільги з ПДВ у 2016 році» у «ДК» №5/2016.
**За винятком пп. 197.1.28 ПКУ — постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету.
Крім того, обов'язок подання додатка Д6 покладається на підприємства (організації) інвалідів, до яких застосовується пільговий режим оподаткування, передбачений п. 197.6 ПКУ чи п. 8 підрозділу 2 розділу XX Кодексу. Ця категорія платників ПДВ заповнює таблицю 2 додатка (про що далі).
Отже, довідку (додаток 6) подають платники, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємства (організації) інвалідів. Її додають до декларацій 0110/0121 — 0123/0130 за наявності подій, що підлягають відображенню у ній.
До речі, таблиця 1 у частині «Операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України» може заповнюватися лише у декларації 0110. Це означає, що операції з постачання послуг, які не є об'єктом оподаткування ПДВ (послуги за межами митної території України та послуги, місце постачання яких визначено відповідно до п. 186.2, 186.3 Кодексу), можуть виникати лише у платників ПДВ — «загальників» (пп. 6 п. 3 розділу V Порядку №21). Отже, рядок 5 може заповнюватися платниками ПДВ, які подають декларації 0121 — 0123/0130, за винятком зазначених операцій з постачання послуг.
Практика заповнення додатка Д6
На практиці у деяких платників ПДВ часом виникає запитання: чи треба отримані від банків кошти за залишками на поточних рахунках або суми коштів, що надходять платнику податку від банків у вигляді відсотків за депозитом, відображати в декларації з ПДВ, зокрема у новому рядку 5 (раніше це був рядок 3)? Наголосимо: кошти, які надходять платникам ПДВ від банків як проценти за середньоденними залишками на поточних рахунках або у вигляді доходу — процентів за депозитом, не підпадають під визначення операції з постачання товарів/послуг. Тобто в разі надходження таких коштів у платника податку об'єкта оподаткування ПДВ не виникає і такі кошти не підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ (підтримання нашої позиції можна знайти у рубриці ЗІР, підкатегорія 101.23, відповідь на запитання: «Чи підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ отримані платником податку відсотки за депозитом?»).
Проте є низка інших операцій, які за ст. 196 ПКУ не є об'єктом оподаткування, але які треба відображати у рядку 5 декларації та додатку Д6.
Приклад 1 Підприємство — платник ПДВ передає на відповідальне зберігання товар на суму 1,5 млн грн без ПДВ. Згідно з пп. 196.1.2 ПКУ така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ. У декларації операція буде відображена у колонці А рядка 5, відповідно слід заповнити таблицю 1 додатка Д6, як показано у зразку 1.
Зразок 1
Фрагмент заповнення додатка Д6 до декларації з ПДВ (таблиця 1)
Отже, за умовами прикладу в декларації з ПДВ заповнюється рядок 5, відповідно, в додатку Д6 треба заповнити таблицю 1 окремої категорії, де у графі 2 навести назву операції, у графі 3 — статтю, точніше, конкретний пункт статті 196 ПКУ, відповідно до якого здійснювані операції не є об'єктом оподаткування. У графі 4 цієї категорії таблиці зазначається сума операції. До речі, це той випадок, коли норми п. 198.5 ПКУ паралельно не застосовуються, як наслідок, заповнюється лише рядок 5 декларації, а рядок 4 не заповнюватиметься. Адже операція з передачі товару на відповідальне зберігання не відповідає визначенню пп. 14.1.191 ПКУ «постачання товарів».
Якщо операцій, що не є об'єктом оподаткування, кілька, то у рядку «Усього згідно із статтею Кодексу» зазначають загальну суму операцій, які не є об'єктом оподаткування за ст. 196 ПКУ.
У рядку «Усього рядок 5 декларації» таблиці 1 фіксують усі застосовані в цьому звітному періоді підстави для заповнення додатка. У цьому рядку фактично показують таку суму, як у рядку 5 декларації з ПДВ. Аналогічно заповнюють решту окремих категорій таблиці 1 додатка Д6, коли в декларації з ПДВ є заповнений рядок 5.
Приклад 2 Платник ПДВ на загальній системі оподаткування здійснює постачання книжок, у т. ч. вітчизняного виробництва. Відповідно до пп. 197.1.25 ПКУ розповсюдження українських книжок є звільненою від ПДВ операцією. Платник ПДВ припустився помилки та не відобразив у рядку 5 декларації з ПДВ за січень пільговану операцію у сумі 1900 грн.
Для виправлення помилки слід подати уточнюючий розрахунок до декларації та уточнюючий додаток Д6 (про що робиться відповідна позначка у полі 013 додатка), якщо помилку виявлено запізно. Якщо помилку виявлено до граничного терміну подання декларації з ПДВ, подаються звітні декларація та додаток Д6 (з відповідними позначеннями в окремих комірках у полі 012 кожної форми). В уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ у графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється, у графі 5 — показники з урахуванням виправлення (сума за рядком 5), а у графі 6 — сума помилки (абсолютне значення).
В уточнюючому додатку Д6 до декларації з ПДВ у таблиці 1 рядок «Усього рядок 5 декларації» повинен дорівнювати зазначеному абсолютному значенню графи 6 УР.
До речі, під час виправлення такого виду помилки до платника не будуть застосовані штрафні санкції. Адже в разі виявлення помилок, що не вплинули на розрахунки з бюджетом, штрафні санкції (відповідальність, установлена главою II ПКУ, зокрема п. 123.1 та п. 50.1 ПКУ) до платника ПДВ не застосовуються*. Заповнення уточнюючого додатка Д6 показано у зразку 2.
*У разі якщо платник податків не подає УР протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (п. 50.3 ПКУ).
Зразок 2
Фрагмент заповнення уточнюючого додатка Д6 (таблиця 1)
Підприємства (організації) інвалідів
Як сказано у п. 16 розділу ІІІ Порядку №21, у разі наявності операцій з постачання товарів/послуг у підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів, до яких застосовується пільговий режим оподаткування, передбачений п. 197.6 чи п. 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, до декларації слід додати додаток Д6 із заповненою таблицею 2 — Розрахунок показників щодо належності підприємства (організації) до підприємства (організації) інвалідів. Цей розрахунок фактично є підтвердженням права на застосування податкової пільги.
До змін при заповненні цього розрахунку в спеціальному полі 08 шапки декларації робилася відповідна позначка «х», яка свідчила, що платник податку є підприємством громадської організації інвалідів. Тепер у новій формі декларації цього позначення немає.
Нагадаємо, що підприємства мають право застосовувати таку пільгу лише за наявності реєстрації у відповідному органі ДПІ, яка здійснюється на підставі заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу і рішення уповноваженого органу відповідно до Закону про основи соціальної захищеності інвалідів.
Додаток Д6 із заповненою таблицею 2 такі підприємства подають щомісяця, що є підтвердженням відповідності встановленим критеріям та права застосовувати податкову пільгу. Так, у таблиці 2 додатка Д6 здійснюють розрахунки:
1) ЧПI — відсотка інвалідів, які мають на підприємстві (в організації), яке засноване громадськими організаціями інвалідів, основне місце роботи, — протягом попереднього звітного (податкового) періоду від середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу такого підприємства (організації). Для застосування пільг з ПДВ кількість працюючих інвалідів повинна становити не менш як 50% середньооблікової кількості штатних працівників;
2) ФОПI — відсотка фонду оплати праці інвалідів протягом звітного періоду від суми загальних витрат з оплати праці, що належать до складу витрат. Для застосування пільги фонд оплати праці таких інвалідів повинен становити протягом звітного періоду не менш як 25% суми загальних витрат з оплати праці, що належать до складу витрат згідно з правилами оподаткування податком на прибуток;
3) БВТ — відсотка суми витрат з переробки (обробки, інших видів перетворення) сировини, комплектувальних виробів, складових частин, інших купованих товарів/послуг, які використовуються при виготовленні таких товарів/послуг, щодо яких застосовується звільнення від оподаткування підприємством (організацією), яке засноване громадськими організаціями інвалідів, щодо ціни постачання таких виготовлених товарів/послуг. Безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, унаслідок якого сума витрат з переробки становить не менш ніж 8% ціни постачання таких виготовлених товарів/послуг.
Порядок надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування* для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів затверджений постановою КМУ від 08.08.2007 р. №1010 (далі — Порядок №1010). Нагадаємо, що для отримання такого дозволу підприємство має одночасно відповідати всім критеріям, зазначеним у п. 2 Порядку №1010 (також див. лист Міндоходів від 24.03.2014 р. №12059/5/99-99-19-03-02-16).
* Щодо пільг з податку на прибуток див. додатково «ДК» №4/2016.
Отже, підприємство, яке одночасно відповідає зазначеним вище критеріям і тому має право застосовувати пільгу за п. 197.6 або п. 8 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, для підтвердження права на пільгу мусить у додатку Д6 заповнити таблицю 1 у частині звільнених від ПДВ операцій (сума графи 4 цієї таблиці переноситься до рядка 5 декларації звітного періоду) та таблицю 2.
Замість висновків
За нормами п. 46.1 ПКУ додатки до податкової декларації з ПДВ є її невід'ємною частиною. Тому платнику ПДВ не слід ігнорувати відображення навіть тих операцій, що не впливають на розрахунки з бюджетом. Якщо ДПI на підставі пп. 78.1.4 ПКУ звертається до платника із запитом про пояснення причин розбіжностей, платнику треба пам'ятати, що таке пояснення подається у довільній формі протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідальність за порушення порядку заповнення документів податкової звітності несуть юридичні особи, а також їхні посадові особи (пп. 47.1.1 ПКУ).