Коментар до ІПК ДПС від 31.01.2020 р. №398/6/99-00-05-04-01-06/ІПК
Податківці у коментованій ІПК зазначили, що при оплаті споживачами виставлених рахунків за реалізовані вироби медичного призначення шляхом переказу коштів з платіжних систем Приват 24, Монобанк, Liqpay, Portmone та інших (тобто зі застосуванням ЕПЗ) застосування РРО є обов’язковим.
Ґрунтується їх підхід на тому, що оплата через інтернет-банкінг та платіжні системи потрапляє під дію Закону «Про електронну комерцію».
Зокрема, згідно з п. 3 ст. 13 Закону продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.
Разом з цим, згідно з листом НБУ від 28.11.2019 р. №57-0007/62082 квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою електронного платіжного засобу (тобто платіжної картки), не є розрахунковим документом у розумінні Закону про РРО та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку.
Водночас ДПСУ нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. 3 Закону про РРО).
Своєю чергою, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових шипів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Таким чином, податківці дотримуються такого підходу: є картка – є і розрахункова операція. Хоча продавець жодного відношення до приймання цієї картки не має.
Виходить цікава ситуація. Чек з РРО в ситуації з інтернет-банкінгом потрібен, щоб підтвердити отримання коштів від покупця.
При цьому в аналогічній ситуації при здійсненні виключно безготівкової форми оплати (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) споживачами виставлених рахунків (зокрема, за реалізовані вироби медичного призначення) PPО, як пояснюють податківці в коментованій ІПК, можна не застосовувати.
Варто зазначити, що подібний підхід податківців не новий і вже озвучувався в попередніх ІПК. Зокрема, у ІПК №1873/6/99-99-14-05-01-15/ІПК зазначалось, що при оплаті покупцем рахунку за допомогою інтернет-банкінгу - РРО застосовується, а розрахунковий документ у такому випадку надається (надсилається) споживачу разом з товаром чи при наданні послуги.
А у ІПК від 21.01.2019 р. №216/ІПК/26-15-14-09-01-15 податківців висловлюються доволі неоднозначно. Так, ними зазначається, що банківський сервіс "інтернет-банкінг" - це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет. Тобто операції з приймання продавцем у покупця картки не відбувається.
З іншої сторони як висновок вони вказують, що у разі здійснення розрахунків у безготівковій формі із використанням платіжних карток через платіжний термінал, ПТКС, банківський автомат, застосування реєстратора розрахункових операцій згідно вимог ст. 3 Закону №265 є обов'язковим. При цьому суб'єкт господарювання повинен роздрукувати та видати відповідний розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО), в якому має бути зазначено форму оплати - безготівковий розрахунок.
Але навіть якщо з податківцями і НБУ погодитись, в такому випадку постають запитання: як проводити через РРО суми, які надходять платнику податків на рахунок у позаробочий час, адже покупець може здійснити оплату через інтернет-банкінг або платіжну систему в будь-який час? І як визначити, що при оплаті покупець скористався платіжною карткою (якщо про це не відомо заздалегідь і він про це не повідомляє окремо)? Відповіді на це в коментованій ІПК немає.
Що ж можна порадити платникам податку?
- Або на власний ризик йти проти позиції податківців і не застосовувати РРО в разі оплати за товари, роботи, послуги дистанційно за допомогою платіжної картки.
- Або ж отримувати власні ІПК з цього питання, а у разі отримання незадовільного висновку - оспорювати його у судовому порядку.
Чи є виключення?
Виключення, щодо необхідності застосовувати РРО при оплаті через інтернет-банкінг податківці робили тільки для послуг, що надаються через інтернет, оскільки в такому випадку відсутні місце здійснення розрахунків (наприклад отримання послуг або інформації, виконання або доставка яких здійснюється через мережу Інтернет). Така позиція була наведена у ІПК від 10.04.2018 р. №1532/0/99-99-14-05-01-14/ІПК.
***
Більше про використання РРО при оплаті за допомогою Liqpay читайте тут.
