На початку слід наголосити, що зміни, внесені до ПКУ Законом № 533, про які ми писали тут, не стосуються правил обліку, виробництва та обігу пального на акцизних складах. Тобто, ці правила треба буде і надалі виконувати, а за їх порушення застосовуватимуться штрафи, передбачені ПКУ.
Обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками
Згідно з пп. 230.1.2 ПКУ акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі.
Визначення витратомірів та рівнемірів міститься у п. 2 Порядку № 891:
- витратомір-лічильник (далі - витратомір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам’ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах;
- рівнемір - лічильник рівня пального у резервуарі (далі - рівнемір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об’єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара;
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників (пп. 230.1.2 ПКУ). Тобто якщо на акцизному складі здійнюється заправка власної техніки виключно через ПРК, така ПРК може працювати замість витратоміра, і тоді витратоміри не потрібні.
Відповідно до п. 12 підзрозділу 5 розділу ХХ ПКУ розпорядники акцизних складів зобов’язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:
- акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року;
- акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року;
- акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.
Тобто станом на 1 січня 2020 року всі розпорядники акцизного складу незалежно від загальної місткості резервуарів вже повинні були це зробити, а ті розпорядники, які зареєструвалися пізніше цієї дати, взагалі не можуть починати працювати без зареєстрованих витратомірів та рівнемірів.
Нормами ПКУ не передбачено певного часового проміжку між встановленням витратомірів та рівнемірів та їх реєстрацією. На даний момент, після 1 січня 2020 року, всі розпорядники акцизних складів повинні мати вже встановлені і зареєстровані витратоміри та рівнеміри.
Відповідно до п. 6 Порядку № 891 інформація про витратоміри та рівнеміри вноситься до Реєстру після настання строків їх встановлення, визначених п. 12 підзрозділу 5 розділу ХХ ПКУ. Також відповідно до п. 230.1.2 ПКУ забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Тобто після 1 січня 2020 року працювати без рівнемірів та витратомірів не можна, і тому слід зареєструвати встановлені прилади до того, як розпочинати операції з пальним на акцизному складі.
Реєстрація витратомірів та рівнемірів відбувається шляхом подання Довідки, форма якої затверджена наказом Мінфіну № 944. Для первинної реєстрації витратомірів та рівнемірів подається довідка з ознакою «основна» (реквізит 01.1) в електронному вигляді. На кожний акцизний склад подається окрема довідка.
При поданні основної довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри з метою наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального платником податків заповнюються всі таблиці вказаної довідки. Більш докладно про це написано у ЗІР, категорія 114.11.02, питання «Які таблиці основної довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри обов’язково повинні бути заповнені, з метою наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі?».
Власне інформація про витратоміри та рівнеміри наводиться у таблицях 1 і 2 Довідки. Звертаємо увагу, що тип події у реквізитах 08.11 та 09.06 обирається «встановлення рівноміра на резервуар» або «введення в експлуатацію витратоміра» відповідно.
Відповідальність за невстановлення витратомірів та рівнемірів
Відповідальність за порушення строків реєстрації витратомірів та рівнемірів, визначена п. 128-1.1 ПКУ, настає пізніше, зокрема, штраф за відсутність реєстрації витратомірів та рівнемірів застосовується з 1 квітня 2020 року до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів.
Нагадаємо, що за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі передбачено штраф в розмірі 20000 грн за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу – при першому виявленні порушення протягом року. За повторно виявлене порушення – штраф вже 50000 грн.
Як бачимо, відповідальність за несвоєчасну реєстрацію витратомірів та рівнемірів настає пізніше, ніж дата, з якої встановлено обов’язок такої реєстрації. Через це виникають ситуації, коли підприємство почало працювати з певної дати місяця без рівнемірів та витратомірів, що спричиняє запитання щодо ведення обліку та подання звітності за перший неповний місяць роботи.
Облік та звітність до та після реєстрації рівнемірів та витратомірів
Відповідно до пп. 230.1.3 ПКУ розпорядники акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, зобов’язані на кожному акцизному складі формувати дані про обсяги обігу пального за звітний календарний місяць та фактичні залишки пального станом на перший та останній дні такого місяця у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С.
На сьогодні наказом МФУ № 944 затверджено лише форму Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального. Тобто спеціальної форми, яка подається за місяць, на сьогодні ще не маємо.
Ймовірно, Мінфін може затвердити окрему форму довідки для щомісячного звітування, або внесе зміни в наявну форму для добового звітування. Наразі єдиним виходом ми бачимо лише використання наявної добової форми, але із заповненням даних за звітний місяць. З цього питання варто дочекатися офіційних роз’яснень податківців або направити їм запит на індивідуальну податкову консультацію відповідно до ст. 52 ПКУ.
Зауважимо, що відповідальність, встановлена пп. 128-1.3 ПКУ за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, теж починає застосовуватися з 01.04.2020 року (абз. 3 п. 25 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ). Відповідальність полягає у накладенні штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.
Дані про фактичні залишки пального на перший та останній дні календарного місяця та про обсяг обігу пального за звітний календарний місяць формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітному календарному місяці, але не пізніше 23 години 59 хвилин останнього дня звітного календарного місяця, до початку здійснення операцій з обігу пального у наступний день, та подаються до податкового органу не пізніше 15 к.д., що настають за останнім днем звітного календарного місяця (пп. 230.1.3 ПКУ).
На нашу думку, перша «штрафонебезпечна» місячна звітність про залишки та обіг пального буде подаватися до 15 травня 2020 р. за квітень 2020 р. Саме з 1 квітня 2020 року починають застосовуватися санкції за роботу акцизного складу без витратомірів та рівнемірів, і відповідно, симетричні санкції мають застосовуватися саме за неподання довідки за квітень у травні.
Тому можна дійти висновку, що неподання місячної довідки за березень 2020 року не загрожує підприємству штрафом. З огляду на те, що у березні підприємство все одно не зможе сформувати коректні дані відповідно до показників витратомірів та рівнемірів, на цей обов’язок можна не зважати та підготуватися до звітування за квітень 2020 р.
З 1 квітня 2020 року у підприємства повинні бути встановлені та зареєстровані витратоміри та рівнеміри, і показники довідки будуть формуватися виключно на підставі даних цих приладів. Також з 1 квітня не можна відпускати пальне до реєстрації витратомірів та рівнемірів.
Зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального
Для перевірки повноти декларування та сплати акцизного податку платниками податку з обсягів ввезеного на митну територію України, виробленого та реалізованого на митній території України пального податківці здійснюють автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, (далі - зіставлення). Ці питання врегульовані ст. 233 ПКУ.
При зіставленні здійснюється порівняння показників СЕА РП та СЕ з показниками Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів.
При зіставленні допускаються розбіжності не більше ніж на 5 відсотків обсягу обігу або залишків пального чи не більше ніж на 2 відсотки об’єму відповідного резервуара.
При зіставленні здійснюється порівняння показників із системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та показників Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового щодо обсягів обігу спирту етилового у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів.
Наразі на сайті Мінфіну 04.03.2020 року оприлюднено проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку функціонування системи автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового» . Ведення системи зіставлення покладається на ДПС.
При зіставленні планується здійснювати порівняння у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів показників із СЕАРП та СЕ та:
- Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального;
- Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового щодо обсягів обігу спирту етилового.
При зіставленні допускаються розбіжності – не більше ніж на 5% обсягу обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, – не більше ніж на 15%) чи не більше ніж на 2% об’єму відповідного резервуара (п. 233.3 ПКУ).
У систему зіставлення вводяться показники станом на 01 число місяця, наступного за звітним. Зіставлення проводиться, починаючи із 16 числа кожного місяця, наступного за звітним. Зіставлення по одному звітному періоду може проводитись протягом 1095 днів.
На підставі результатів зіставлення платники можуть скласти та зареєструвати документи (акцизна накладна, коригуюча акцизна накладна, заявка на поповнення, коригуюча довідка тощо), необхідні для усунення розбіжностей у СЕАРП та СЕ та/або Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі/Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового.
Податківці використовуватимуть результати зіставлення при перевірках дотримання норм законодавства з питань виробництва та обігу пального та спирту етилового, зокрема, при перевірках повноти декларування та сплати акцизного податку.
У разі прийняття ця постанова набере чинності з 1 квітня 2020 р., але не раніше дня її опублікування.
Планується, що система зіставлення почне працювати з першого звітного періоду, за який проводиться зіставлення – квітень 2020 року. До 30 червня 2020 року включно система зіставлення працюватиме у тестовому режимі.
Тобто податківці будуть проводити зіставлення між даними, що отримуються від витратомірів та рівнемірів і даними податкової звітності з акцизного податку. Це зіставлення буде проводитись не день у день, а протягом 1095 днів – на кшталт зіставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, яке податківці здійснюють за даними додатків 5 до декларації з ПДВ. До того ж встановлено певну допустиму похибку. У тому разі, якщо різниця буде більше похибки, її можна буде виправити показники шляхом реєстрації акцизних накладних та РК до них.
Отримання пального на АЗС постачальників за паливними картами
При реалізації пального з АЗС у паливні баки транспортних засобів постачальник складає акцизну накладну в одному примірнику. Більш докладно ми писали про це в цьому аналітичному матеріалі, у розділі «Акцизна накладна на продаж пального вроздріб з АЗС».
У разі реалізації пального з АЗС платнику акцизного податку воно потрапляє у паливний бак транспортного засобу, який не є акцизним складом (пп. 14.1.6 ПКУ). Тому незалежно від того, чи є покупець - суб’єкт господарювання платником акцизу, чи ні, даний реквізит в будь-якому випадку повинен мати значення «3», а не «0». Це підтверджують і податківці у своїй ІПК від 04.10.2019 р. №582/6/99-00-04-02-05-15/ІПК: «в акцизній накладній, складеній при реалізації суб’єкту господарювання пального через паливороздавальні колонки з акцизного складу - АЗС, на який отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, зазначається код операції для складання в одному примірнику "3" незалежно від того, чи є отримувач пального - суб’єкт господарювання платником акцизного податку».
Таким чином, підприємство – покупець пального на АЗС і платник акцизного податку – не буде отримувати від постачальника акцизної накладної на ці обсяги, і тому вони не потрапляють в обсяги, що обліковуються в СЕА РП та СЕ, і відповідно, такі обсяги не будуть зіставлятися відповідно до ст. 233 ПКУ.
Проте видаткову накладну на це пальне покупець отримає, зможе оприбуткувати це пальне в бухобліку та списати його на витрати. Більш докладно ми писали про це у консультаціях тут та тут.
