Це – четвертий з початку року (сто двадцятий загалом та вісімнадцятий під час війни) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена перевіркам різних органів влади та їхній діяльності в цілому. З моменту написання попередньої розсилки минуло три тижні, тож нам є про що розповісти. Зокрема:
- зауважимо, що для інтернет-торгівлі впровадять державний ринковий нагляд;
- зазначимо, що затверджено форму акта (довідки) про результати перевірки контролюючої особи;
- підкреслимо, що за несвоєчасну сплату податків незалежно від причин ДПС може штрафувати;
- розповімо, як ДПС застосовує штрафи за неналежну роботу з РРО;
- повідомимо, що з 7 березня діє порядок перевірок ПФУ обґрунтованості видачі лікарняних.
Гарного вам читання!
***
З 7 березня діє порядок перевірок ПФУ обґрунтованості видачі лікарняних
Кабмін постановою від 03.03.2023 р. №185 затвердив Порядок проведення особами, уповноваженими правлінням ПФУ, перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності. Таким чином його привели до вимог Закону №2620.
Постанову опубліковано в «Урядовому курʼєрі» 7 березня. Відповідно її норми діють з цієї дати.
Згідно з Порядком, метою перевірки листків непрацездатності є здійснення контролю за обґрунтованістю формування (видачі) листків непрацездатності, медичних висновків.
Перевірка листків непрацездатності проводиться уповноваженими посадовими особами територіального органу ПФУ та/або уповноваженими лікарями, перелік яких затверджується правлінням ПФУ.
Перевірка медичних висновків проводиться виключно уповноваженими лікарями. Про це та про підстави проведення контролю ми писали тут.
Як ДПС застосовує штрафи за неналежну роботу з РРО?
ДПС зазначила, що на суб’єкта господарювання покладається обов’язок застосовувати РРО/ПРРО під час здійснення кожної розрахункової операції. А згідно з пп. 113.3 ПКУ, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.
Ці моменти узгоджуються зі судовою практикою Верховного Суду (постанова від 22.02.2022 р. у справі №640/4426/19).
Таким чином, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції. Зокрема, за першу з таких операцій – штраф, як за перше порушення, а за кожну наступну, – як за наступне порушення. Детальніше про це ми розповіли ось тут.
За несвоєчасну сплату податків незалежно від причин ДПС може штрафувати: судова практика
Верховний Суд зауважив, що позивач не заперечує факту несвоєчасної сплати податкових зобов'язань з ПДВ, однак вказав, що несвоєчасна сплата податкового зобов'язання зумовлена об'єктивними обставинами, які не залежать від його волі.
Колегія суддів Верховного Суду зазначила, що приписами ст. 126 ПКУ не передбачено умов, за яких несвоєчасна сплата податкових зобов'язань може вважатися такою, що відбулася з поважних причин. Навпаки, нормами ПКУ передбачено обов'язок платника своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати податкові зобов'язання незалежно від будь-яких обставин, а у випадку невиконання такого обов'язку контролюючий орган зобов'язаний застосувати до платника відповідні фінансові санкції. Ось таку судову практику наводила ДПС на своєму сайті.
Затверджено форму акта (довідки) про результати перевірки контролюючої особи
Мінфін наказом від 11.01.2023 р. №16 затвердив форму акта (довідки) про результати перевірки контролюючої особи з вимогами до його (її) складення.
Акт (довідка) про результати перевірки контролюючої особи має бути вручений протягом двох робочих днів з дати його складення контролюючій особі, щодо якої проводилася перевірка, або її представнику, що засвідчується підписом відповідної особи.
У разі відмови контролюючої особи або її представника від підписання акта (довідки) про результати перевірки контролюючої особи посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Про це читайте у нашій новині тут.
Для інтернет-торгівлі впровадять державний ринковий нагляд: законопроєкт
21 лютого Мінекономіки оприлюднило проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного ринкового нагляду та системи технічного регулювання відповідно до вимог Європейського Союзу».
Законопроєктом пропонується імплементувати всі актуальні для України норми Регламенту 1020 в національне законодавство про державний ринковий нагляд, зокрема, щодо:
- запровадження ринкового нагляду за продукцією, що реалізується через інтернет чи за допомогою інших способів дистанційної торгівлі. При цьому чітко регламентовано порядок проведення перевірок характеристик продукції, що надається на ринку через торгівлю онлайн чи за допомогою інших способів дистанційної торгівлі;
- розширення переліку осіб, на яких поширюється державний ринковий нагляд, а саме: надавач послуг з виконання замовлень (надавач послуг фулфілменту), надавач послуг інформаційного суспільства;
- визначення певних завдань суб’єктів господарювання щодо окремих видів продукції, на яку поширюється дія певних технічних регламентів на основі переліку, що міститься у Регламенті 1020;
- запровадження відповідно до європейських підходів вимоги щодо необхідності складання національної стратегії ринкового нагляду.
У разі ухвалення цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 1 розділу І цього Закону, який набере чинності через дванадцять місяців з дня його опублікування.
Докладніше про всі норми законопроєкту читайте тут.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему перевірок ви знайдете тут, а консультацій – тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»
