Ще задовго до оголошення карантину і пандемічної кризи український уряд мав великі проблеми із дірою в бюджеті. З березня, коли економіка зупинилась, шансів виправити ситуацію точно не додалось. Проблема дедалі зростала, адже бюджет виконувався ще гірше. Більш того, у зв’язку зі спалахом Covid-19 Кабміну довелося робити перерозподіл коштів заради створення фонду із боротьби та подолання наслідків епідемії. Цього, зокрема, вимагав МВФ.
Відповідно до закону про зміни до бюджету, вирішувати, на що виділяти кошти з цього фонду, мав уряд за узгодженням із бюджетним комітетом Верховної Ради. На практиці ж виявилося, що взаємодія між Кабміном та парламентом у цьому питанні доволі відносна, та й до цільового використання цих грошей є багато питань. Скажімо, половина «коронавірусного» коштів з фонду чомусь пішли на… головний піарпроєкт влади – «велике будівництво» доріг.v
Про те, як розподілялись кошти з коронавірусного фонду, який вже вичерпаний, на що саме пішли ці гроші, і скільки з них отримали медицина в інтерв’ю «Главкому» розповів заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев. <...>
«Дехто вважає, що у підвалі Мінфіну є друкарський верстат…»
Пане Романе, як використаний фонд для боротьби з наслідками Covid-19 і куди пішли ці десятки мільярдів?
Фонд був створений насамперед для додаткового фінансування охорони здоров'я та соціальних видатків, безпосередньо пов'язаних із епідемією Covid-19. Від початку у фонд закладалося 64,7 млрд грн. (63,4 млрд грн. зі змінами). Уряд уже прийняв рішення про розподіл цих коштів фонду за пріоритетними напрямами.
Насамперед близько 3 млрд виділено Міністерству охорони здоров’я; фонду з безробіття – близько 9 млрд, з яких 4,7 млрд виділено на допомогу з часткового безробіття. Ще 1,7 млрд виділено Мінсоцполітики для на дітей для батьків у статусі ФОП (фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку), які не можуть працювати через карантинні обмеження і мають дітей віком до 10 років. Ця категорія людей має право на грошову допомогу у розмірі прожиткового мінімуму на кожну дитину. Якщо бізнес не працює, підприємці мають можливість отримати додаткові кошти на виплату зарплат співробітникам. 2,7 млрд виділено для системи МВС. Це доплати для військовослужбовців, поліцейських та відповідних категорій, які забезпечують життєдіяльність населення, медикам, які працюють у закладах охорони здоров’я МВС.
Окрім того, ще 35 млрд піде на реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг.
Поясніть логіку виділення коштів з фонду боротьби з епідемією на будівництво доріг?
З одного боку, фонд справді створювався для підтримки лікарень, закупівлі ліків тощо. З іншого – маємо підтримувати не лише соціальну, але й економічну складову. Для цього необхідно будівництво чи модернізація інфраструктури. Інвестування у дорожню сферу означає залучення додаткової робочої сили, тобто створення робочих місць. Отже, будуть відбуватись відповідні сплати ЄСВ, від якого залежать, зокрема, надходження до Пенсійного фонду, фонду безробіття і соцстраху.
А іншого джерела коштів для будівництва доріг не було? Тільки цей «коронавірусний» фонд?
Треба розуміти, що бюджет уже затверджено, і за його обсяги ми не можемо виходити. Так, на будівництво доріг вже були закладені кошти, але уряд і президент ухвалили рішення про необхідність додаткової стимуляції економіки в умовах пандемії коронавірусу, зокрема, шляхом капіталовкладень у дороги. Саме тому цей напрямок врахований при формуванні Фонду.
Ще одна причина ‒ використання коштів з коронавірусного фонду відбувається із затримками. Наприклад, 1,7 млрд грн, виділених на дітей ФОПівців, фактично виплачені 0,5 млрд грн. Здавалося б: усі вони мали би подавати заяви в органи соцзахисту й отримати допомогу. Але фактично немає такої кількості звернень, аби вибрати всі виділені кошти. Потенційно очікувалося, що допомога надійде на 300 тисяч дітей. Але наразі звернулися батьки-ФОПівці близько 60-70 тисяч дітей.
Це стосується також і 4,7 млрд грн, передбачених для виплати допомоги із часткового безробіття, з яких фактично виплачені 1,2 млрд грн.
До речі, 35 млрд грн на дороги теж поки не реалізовані — попереду ще тендери.
Чому, на вашу думку, підприємці не вибрали передбачені для них кошти? Була неправильно від початку прорахована сума чи річ у поганій інформаційній роботі?
Для отримання допомоги не потрібно надавати безліч документів, механізми прозорі, без бюрократичних проблем. Я б не сказав, що інформаційна кампанія слабка, адже скрізь прозвучало, що уряд виділяє кошти на допомогу на дітей ФОП та на часткове безробіття. Хтось, можливо, справді не знає, а хтось не хоче витрачати час на отримання коштів.
Коли очікувати результатів аудиту щодо використання цих коштів?
Державна аудиторська служба здійснює регулярний аудит коштів коронавірусного фонду. Крім того, Мінфін доручив Держаудитслужбі щотижня інформувати про перебіг перевірок за кожним із напрямків використання цих коштів.
Зауважу, що цільове використання фінансових ресурсів знаходиться також під пильною увагою Міжнародного валютного фонду. Про це йдеться у Меморандумі про економічну та фінансову політику.
Загальна картина аудиту коштів фонду, який буде здійснено із залученням міжнародних партнерів, стане відомою не пізніше березня 2021 року.
Якщо карантин продовжиться і в 2021 році, чи будуть у новому бюджеті виділятися кошти на поповнення цього фонду?
Будь-які видатки мають бюджетний період – рік, який закінчується 31 грудня. Важко спрогнозувати, чи буде передбачений такий фонд у держбюджеті-2021. Бюджетний процес тільки-но розпочався. У меморандумі з МВФ прописано, що фонд має діяти до 31 грудня 2020 року. Якщо буде сплеск захворюваності, розглянемо питання щодо створення фонду на наступний рік. Наразі не бачу таких підстав.
Фонд ‒ це можливість оперативно вирішувати актуальні питання. Наприклад, якщо з’являється необхідність терміново придбати апарати ШВЛ (штучної вентиляції легень), то можна не вносити зміни до бюджету, а рішенням уряду за погодженням із парламентським бюджетним комітетом спрямувати на цю потребу кошти з фонду. За умов екстрених ситуацій це, на нашу думку, позитивне рішення.
За день до того, як глава уряду звітував про перші 100 днів уряду, «Главком» мав розмову з нардепом Лесею Забуранною (голова парламентського підкомітету Комітету з питань бюджету, нардеп «Слуги народу»). На запитання, скільки на той момент грошей було витрачено, вона назвала суму близько 9 млрд грн. На наступний день Шмигаль назвав цифру в 30 з гаком млрд. Як так виходить?
Народні депутати можуть не враховувати у своїх оцінках деякі рішення уряду. Допускаю, що певні рішення були ухвалені Кабміном, але депутати не ознайомилися із ними. Це – технічні питання. Адже вся урядова діяльність відбувається відкрито і прозоро.
Глава МОЗ Максим Степанов, коли оголосив про те, що медреформа буде «покращена», серед іншого, пообіцяв підвищити зарплати лікарям. Уточню: йдеться не про 300% тимчасових виплат, а про підвищення. Та ж Забуранна назвала два джерела для такого реалізації такого рішення: одне з них – коронавірусний фонд. З боку це виглядає так: міністр хоче підняти свій авторитет у галузі за рахунок фонду боротьби з коронавірусом. Це законно?
Ми виходимо з реалій, які існують в Україні. У порівнянні з країнами ЄС наша медицина недофінансована. У нас бюджет охорони здоров’я складає 162,3 млрд грн, тобто 4,1% ВВП. А натомість у європейських країнах – понад 5%. Якщо подивитися структуру державного бюджету-2020, то побачимо соціальні виплати – 140 млрд, пенсійний фонд – 202 млрд, освіта – понад 250 млрд, борг – 400 млрд і не менше 5% ВВП – на оборону. Все, бюджет закінчився. У нас немає інших джерел надходжень.
Ви, наприклад, чи будь-який інший громадянин, отримуєте заробітну плату і витрачаєте саме стільки, скільки заробили. Якщо потребуєте більше, йдете в банк за кредитом. Так само з державним бюджетом. Уряд визначає і фінансує пріоритетні потреби. Серед них і медицина, і освіта, і будівництво доріг. Останнє дає поштовх розвитку економіки.
Повернуся до питання щодо видатків на медицину. Ми нікуди не подінемося від медреформи. Можливо, є сенс переглянути деякі підходи, щоб не було жорсткого входження в цю реформу. Адже у нас чимало закладів медицини відверто неефективних, які не надають якісних послуг. Звичайно, їх треба реорганізовувати чи перепрофільовувати. На це необхідний час. Але на більшу якість треба більші кошти. Тому бажання міністра підвищити заробітні плати медикам я розумію. Однак на це треба знайти ресурс. Рішення щодо джерел наразі опрацьовується.
Ви чули заяву ексклави Нацбанку Якова Смолія про те, що влада хоче надрукувати ці гроші і так стимулювати економіку. Чи існують якісь запобіжники для роботи друкарського верстата?
У Нацбанку є Рада з фінансової стабільності. Запобіжники – рішення там ухвалюється колегіально і законними методами.
Знову про гроші для медиків. Очільник МОЗ Максим Степанов обіцяв 300% зарплати медикам, що мають справу з коронавірусом, але вони не завжди отримували ці гроші: обурювалися, виходили на мітинги. Станом на сьогодні можете назвати кількість медпрацівників, які отримали цю надбавку?
Складність у тому, що у нас коронавірусний карантин наклався на реформу медицини. В чому полягає суть реформи? В тому, що кошти платяться за конкретну медичну послугу. Було ухвалене рішення збільшити видатки на 15,8 млрд грн через Національну службу здоров’я (НСЗУ), аби Служба включила виплату цих доплат у тарифи медичних послуг.
Саме в цьому тарифі і передбачені ті 300%. Фактично на рівні урядового рішення все зроблено. Ці кошти через НСЗУ приходять у лікарню, де головний лікар їх розподіляє. Останнім часом уже не бачу проблем з виплатою доплат. Однак, імовірно, можуть бути такі невиплати, і в кожному окремому випадку необхідно з’ясовувати їх причини.
***
Читайте також: 80950 – кількість фізосіб-«єдинників», яким призначено допомогу на дітей
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!