Відповідно до ст. 251 ЦКУ строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Отже, строк дії договору це час, протягом якого його сторони мають права і обов’язки, які встановлені ними або чинним законодавством щодо таких договірних відносин.
Позовна давність - це строк протягом якого особа може звернутися до суду для захисту свого права та інтересу. Цивільне законодавство передбачає загальний та спеціальні строки давності.
Важливо: Виходячи із змісту ч. 1 ст. 259 ЦКУ сторони договору, за взаємною згодою, можуть збільшити загальний, так і спеціальні строки позовної давності.
Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі! Зменшено строк давності, встановлений законом, бути не може!
Загальний строк давності становить 3 роки (ст. 257 ЦКУ). Спеціальні строки давності застосовуються до окремих випадків, визначених законом (ст. 258 ЦКУ). Спеціальний строк давності може бути як більшим, так і меншим від загального!
Так, позовна давність про стягнення неустойки (штрафу, пені) за порушення строків виконання ЦПД становить 1 рік та починає перебігати з моменту коли заявник (підрядчик) дізнався (або міг дізнатись) про таке порушення. Для зобов'язань з визначеним строком виконання, перебіг строку позовної давності починається з закінченням строку виконання відповідного зобов'язання.
Строк давності щодо неналежної якості виконаних робіт за договором підряду становить 1 рік та починає перебігати з моменту передачі предмета договору заявнику. Якщо за цим договором передбачений гарантійний строк, то позовна давність обчислюється з моменту передачі заяви про недоліки до підрядчика (Акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг). Крім того, є важлива умова, заява повинна бути складена у період дії гарантійного строку.
Важливо: Якщо предметом є роботи з будівництва будівель та споруд встановлюється позовна давність щодо неналежної якості виконаних робіт у 3 роки.
До неналежного виконання договору про надання послуг застосовується загальна позовна давність у 3 роки та починає перебігати моменту коли заявник (виконавець) дізнався про таке порушення.
Зупинення та переривання строку позовної давності
Крім добровільного збільшення загального строку позовної давності, ЦКУ передбачено зупинення та переривання спливу строків давності у відповідності до дій сторін або обставин, які на них впливають. Ці терміни означають, що певний період, визначений законом, випадає з періоду, протягом якого постраждала особа має право захищати свої інтереси, висувати претензії та подавати позови до суду. Таким чином, фактично такий період захисту інтересів постраждалого подовжується!
Так, строки давності можуть зупинятися у разі:
- пред'явленню позову перешкоджала непереборна сила;
- відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;
- зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні договірні відносини;
- якщо позивач або відповідач перебуває у складі ЗСУ або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
Перебіг строків давності може відновитися у випадках коли:
- Особа вчинила дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку;
- Особою пред’явлено позов щодо лише частини вимог, право на яку має позивач.
Після відновлення перебіг позовної давності продовжується. Тобто, дата, з якої він почав обраховуватися, не змінюється, просто із загального періоду обрахунку виключається період зупинення позовної давності!
Переривання перебігу позовної давності:
- в разі вчинення особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку;
- в разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Але залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново! Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Тобто, в разі рішення суду на користь позивача, в нього виникає новий строк давності, протягом якого він може захищати свої інтереси, зокрема, в частині належного виконання рішення суду.
