Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Штучне невизнання витрат для цілей податкового обліку і, як результат, необґрунтоване донарахування податків та зборів контролюючими органами, змушувало бізнес доказувати законність здійснення господарської діяльності в судових інстанціях. Листом від 22.04.2016 р. №31-11410-06-5/11705 Мінфін врегулював це гостре питання, яке поставало перед бухгалтерами та управлінським персоналом під час перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств контролюючими органами.
Так, у листі Мінфін зазначив, що витрати, щодо яких на момент складання фінансової звітності не отримано первинних документів від контрагентів, визнаються в періоді отримання доходу, для отримання якого вони здійснені, або їх фактичного понесення, якщо витрати неможливо прямо пов’язати з доходом.
При цьому достатнім до моменту отримання первинних документів від контрагента є застосування первинних документів, створених підприємством самостійно у довільній формі з дотриманням вимог Закону щодо обов’язкових реквізитів первинного документа.
При отриманні первинних документів після складання та затвердження фінансової звітності фактична сума витрат, зазначена у таких документах, може відрізнятися від розрахункової суми, попередньо визнаної у періоді їх виникнення. Зазначені розбіжності не є підставою для коригування попередньо визнаної суми витрат, крім випадку, якщо така різниця є помилкою та суттєво впливає на фінансову звітність попередніх звітних періодів.
Як зазначив Мінфін, бухгалтерський облік та фінансова звітність підприємства мають ґрунтуватися на принципах, передбачених Законом про бухгалтерський облік, одним з яких є принцип відповідності доходів та витрат. Згідно цього принципу для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Іншим, не менш важливим принципом є принцип превалювання сутності над формою, суть якого полягає в тому, що облік операцій і відображення їх у звітності слід здійснювати відповідно до їх економічної сутності, а не лише на основі юридичної форми.
