Коментар до ІПК ДФСУ від 27.10.2017 р. №2418/6/99-99-15-01-01-15/ІПК
Щодо сплати ЄСВ та звітування з нього
У разі зміни протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, подання звіту з ЄСВ та його сплата здійснюється за новим місцем взяття на облік. Це виходить із норм п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ та п. 7 розділу III Порядку №435.
Отже, юрособа як роботодавець, починаючи з дати взяття на облік в ДФС за новою адресою, сплачує ЄСВ і подає щомісячний звіт (за формою додатку 4 до Порядку №435) за новим місцем обліку.
А ось з податками ситуація інша. Розглянемо це на прикладі найбільш поширених із них.
Щодо сплати ПДВ та податку на прибуток та звітування з них
Перереєстрація платника ПДВ у разі зміни місцезнаходження (місця проживання), пов'язаного зі зміною адміністративного району здійснюється згідно з вимогами ст. 183 ПКУ та розділу IV Положення №1130. Для цього слід подати до органу ДФС за новим місцезнаходженням додаткову реєстраційну заяву за ф. №1- ПДВ з позначкою "Перереєстрація".
Як зазначають податківці, реєстраційна заява обов’язково має бути підписана заявником із зазначенням дати. Усі розділи такої заяви підлягають заповненню. Таким чином, при поданні реєстраційної заяви за ф. №1-ПДВ з позначкою "Перереєстрація" платник ПДВ повинен заповнити всі розділи заяви, вказавши дані на день подання заяви. А серед них – і дані про нове місцезнаходження (місце проживання).
Подання декларацій з ПДВ та сплата ПДВ юрособою здійснюється за попереднім місцем обліку (яке з моменту перереєстрації отримує статус неосновного місця обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 1 січня наступного року - за новим місцезнаходженням (основне місце обліку).
У коментованому листі податківці також стверджують, що аналогічний алгоритм сплати та звітування стосується і подання звітності з податку на прибуток та сплати цього податку до бюджету.
Зверніть увагу: податківці стверджують, що зміна місця реєстрації платника ПДВ на порядок реєстрації ПН та РК в ЄРПН не впливає. Це виходить із того, що адреса вже не є обов’язковим реквізитом ПН та не фіксується в ній. Але постає питання, чи не треба для цього оформити нову ЕЦП та договір про визнання електронних документів? На жаль, у коментованому листі про це не йдеться.
Щодо ЕЦП і договору про визнання електронних документів
Раніше податківці надавали наступні роз’яснення. Якщо змінилася податкова адреса (місцезнаходження для юросіб, місце проживання для фізосіб) треба поміняти ЕЦП посадових осіб. А така заміна вимагає нового укладання договору про визнання електронних документів.
А у листі від 07.09.2016 р. №19336/6/99-99-08-02-01-15 податківці вказували, що платником податків укладається один договір з територіальним органом ДФС за основним місцем обліку, який надає право подавати податкові документи до будь-якого органу ДФС в якому такий платник перебуває на обліку. Сам договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів.
Тобто, укладаючи новий договір за новою податковою адресою, платник податків матиме можливість подавати звітність як за основним, так і за неосновним місцем обліку.
При цьому податківці мають право розірвати договір в односторонньому порядку, зокрема у разі зміни платником податків місця реєстрації. Це встановлено п. 4 розділу 6 форми договору, затвердженої додатком 1 до Інструкції № 233.
Отже, якщо податкова адреса, і, відповідно, основне місце обліку, у платника податків зміниться, податківці за попередньою податковою адресою матимуть право розірвати договір про визнання електронних документів без узгодження із платником податків. Оскільки це може статися у будь-який момент протягом дії такого договору, не треба чекати на цю подію і варто вирішити питання одразу.
Ми радимо: одразу після (а можна і заздалегідь) проведення реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) звернутися до ДФС за новою і старою адресою і визначитися, чи слід переукладати такий договір, і якщо так, то в які строки це можна буде зручніше зробити, врахувавши при цьому ще й час, який потрібен для заміни ЕЦП посадових осіб.
Щодо сплати ПДФО та подання №1ДФ
Грунтуючись на нормах п. 168.4.4 ПКУ та п. 10.13 розділу X Порядку №1588, податківці дійшли висновку, що у разі зміни місцезнаходження юрособа буде продовжувати сплачувати ПДФО та подавати форму №1ДФ до закінчення поточного бюджетного року за попереднім місцезнаходженням.
Щодо військового збору податківці у коментованому листі нічого не вказали, а от у "ЗІР" (підкатегорія 132.04) зазначили, що у разі зміни місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, суб’єкт господарювання до закінчення поточного бюджетного року подає звітність та сплачує військовий збір за попереднім місцезнаходженням. Відповідно, і звітувати доведеться до кінця року до ДФС за старою адресою.
Щодо подання повідомлення про прийняття працівника на роботу у разі зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання - юрособи протягом бюджетного року
Відповідно до Постанови №413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником або керівником підприємства до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника ЄСВ.
Висновку у коментованому листі, до якого податкового органу у разі зміни місцезнаходження подавати повідомлення, податківці не зробили. Але, оскільки звітувати з ЄСВ та сплачувати його потрібно вже за новим місцем обліку, то й повідомлення слід буде подавати за новим місцем обліку.
Щодо подання повідомлення за формою № 20-ОПП у разі зміни місцезнаходження
Наразі у ф. №20-ОПП потрібно зазачати майно, у зв'язку з яким у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Але дублювати ці дані не потрібно – якщо таке повідомлення вже подавалося платником податків, надалі він інформує податківців лише про зміни.
Тому, якщо, наприклад, у разі зміни місцезнаходження у підприємства виникає новий орендований офіс чи цехи, або підприємство придбає нове приміщення, тоді у нього виникатиме обов’язок заповнити та подати ф. № 20-ОПП. Не забудьте про те, що форму № 20-ОПП слід подати і якщо змінилися попередні дані, які повідомлялися. Наприклад, якщо внаслідок переїзду буде розірвано договір оренди на нерухомість за старим місцезнаходженням. Якщо ж нової інформації для податківців немає, подавати таке повідомлення не потрібно.
Тому у коментованому листі податківці зауважують: якщо у суб’єкта господарювання виникає необхідність подання повідомлення за формою №20-ОПП під час процедури переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого, пов’язаного із зміною місцезнаходження, то подається повідомлення за формою №20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єктів оподаткування до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Все про форму №20-ОПП - кому, коли та як подавати і що буде за неподання?>>>
Щодо помилкової сплати податків
Податківці у коментованому листі роз’яснюють: якщо платник податків всього, зазначеного вище, не знав і сплатив кошти не на той бюджетний рахунок, то ці кошти не будуть відображені у документах, що підтверджують погашення платником податкових зобов’язань і відповідно погашення податкових зобов’язань не відбудеться.
Найчастіше така помилка виникає або через те, що протягом року, коли податки мали сплачуватися ще за попереднім місцем основного обліку, платник сплачує їх за новою адресою, або через те, що у наступному році платник забуває, що місце сплати податків змінилося (зі старої адреси на нову). Отже, виникне одразу два наслідки – переплата та недоплата.
Доля переплати. Виявивши факт направлення коштів на рахунки, які відкрито не за місцем знаходження на податковому обліку, платник податків може звернутися до органів ДФС за місцем зарахування коштів із заявою про повернення помилково сплаченої суми коштів на власний поточний рахунок в установі банку. Така заява подається у довільній формі.
Доля недоплати. Оскільки сума податкових зобов’язань у даному випадку залишається непогашеною, то після закінчення встановлених термінів сплати податкових зобов’язань платник податків повинен буде сплатити штраф (а вже з 90 к.д. прострочення платежів на платника чекатиме ще й пеня – див. ст. 129 ПКУ).
Нагадаємо, що для більшості податків та зборів (п. 126.1 ПКУ):
- при затримці до 30 к.д. за останнім днем строку сплати, - у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 к.д. за останнім днем строку сплати, - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.
А от щодо несплати ПДФО та військового збору діють інші розміри штрафів. За ст. 127 ПКУ несплата ПДФО при виплаті доходу фізособам, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті ж дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 % суми податку. А дії ,вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Тож у разі зміни місцезнаходження будьте уважні та направляйте сплату податків за вищенаведеними правилами, аби потім не перераховувати кошти ще раз та не сплачувати за це штрафи та пеню.
Хоча іноді суди приймають свої рішення на користь платників податків. В одному з них, наприклад, зазначалося: усі сплачені податки і збори (обов’язкові платежі), незалежно від того, до якого бюджету вони сплачені, в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок — єдиний казначейський рахунок, а зарахування на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів. На підставі чого суд вирішив, що, хоча податки і були перераховані на помилковий бюджетний рахунок, недоплати не було і штрафні санкції та пеню до платника податків скасував. Ми про це писали тут>>>