Облік операцій між головним підприємством та філіями

Бухоблік

Як зазначено в ч. 6 ст. 55 ГКУ, юридична особа має право створювати філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи. ЦКУ визначає філію як відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та виконує всі або частину її функцій (ч.1 ст. 95 ЦКУ). Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії включаються до Єдиного держреєстру, проте це не потребує їх держреєстрації.

Ключовою ознакою філії є виконання нею всіх або частини функцій юридичної особи. До речі, саме цим філія відрізняється від представництва, яке, відповідно до своєї назви, виконує суто представницькі функції та здійснює захист інтересів юридичної особи.

Відповідно до ч. 8 ст. 19 ГКУ та п. 5 ст. 8 Закону про бухоблік головне підприємство має право виділити філію на окремий баланс, а тому:

• якщо головне підприємство вирішило НЕ виділяти філію на окремий баланс, то облік госпоперацій такої філії здійснюється самим головним підприємством. А для аналітичного обліку головне підприємство до рахунків обліку вводить додаткові субрахунки за філією;
• якщо головне підприємство вирішило виділити філію на окремий баланс, то така філія має вести свій окремий бухгалтерський облік, складати свою окрему фінзвітність та статистичну звітність, а ось головне підприємство свою фінзвітність складає вже з урахуванням фінзвітності всіх своїх філій (мова про консолідовану фінзвітність). Філія веде бухоблік за методами й принципами, визначеними в наказі про облікову політику головного підприємства (п. 1.4 розд. I Методрекомендацій №635).

Зверніть увагу!

При складанні балансу та відповідних форм фінансової звітності підприємств з урахуванням показників окремого балансу та відповідних форм окремої фінансової звітності інформація про внутрішньогосподарські розрахунки (взаємні зобов'язання у рівній сумі) не наводиться.

Пункт 7 розділу II НП(С)БО 1

Незалежно від того, чи виділено філію на окремий баланс, відповідальність за стан бухгалтерського обліку законом покладено на головного бухгалтера головного підприємства (ст. 7 Закону про бухоблік).

Вважаємо, що створення філії включено до компетенції загальних зборів учасників товариства (ст. 30 Закону про ТОВ та ТДВ), а тому саме вони вирішують, чи створювати її, а також, зокрема, чи виділяти філію на окремий баланс, чи уповноважувати філії на самостійну сплату ПДФО та ВЗ; чи відкривати окремий банківський рахунок, як філія взаємодіятиме з головним підприємством, призначають керівника та надають йому певний перелік повноважень. До речі, якщо все-таки вирішено створити, так би мовити, «балансову» філію, то згідно з ч. 3 ст. 95 ЦКУ слід також скласти Положення про філію, в якому й навести всю необхідну інформацію для діяльності та обліку такої філії. Згідно з пп. 5 ч. 1 ст. 43 Закону про ТОВ та ТДВ товариство зобов'язане зберігати положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття).

Утім, незалежно від того, виділено філію на окремий баланс чи ні, радимо затвердити графік документообігу для філії, в якому зазначити склад документації та строки її надання до головного підприємства. Адже філія зазвичай самостійно організовує та веде облік документів діловодства, пов'язаних із господарською діяльністю підприємства.

Усі операції головного підприємства з філією, виділеною на окремий баланс, відображають на субрахунку 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки». Так, відповідно до Iнструкції №291 на цьому субрахунку ведуть облік внутрішньогосподарських розрахунків з філіями саме за:

• взаємним відпуском матеріальних цінностей;
• реалізацією продукції, робіт, послуг;
• передачею витрат загальноуправлінської діяльності;
• виплатою заробітної плати працівникам цих господарств;
• іншими видами розрахунків.

Передачу активів підприємством (основних засобів, готової продукції, товарів, коштів тощо) відображають кореспонденціями рахунків, в яких дебетується субрахунок 683 і кредитуються відповідні рахунки (субрахунки) активів підприємства, а одержання активів — зворотною кореспонденцією цих рахунків.

Податки та збори, ЄСВ. Щодо сплати податків філією, то зазвичай філія може бути окремим платником таких податків, як ПДФО та ВЗ, відповідно до ст. 168 ПКУ. Це можливо, якщо головне підприємство уповноважить філію нараховувати (сплачувати) ПДФО та ВЗ за своїх працівників самостійно.

Не тільки ПДФО та ВЗ

У деяких випадках філія може бути окремим платником ще й таких податків і зборів:

— рентної плати за спеціальне використання води (п. 255.1 ПКУ);

— туристичного збору (пп. «а» пп. 268.5.2 ПКУ);

— збору за місця для паркування транспортних засобів (пп. 268-1.1.1 ПКУ);

— рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (п. 256.1 ПКУ).

Якщо філія уповноважена нараховувати ПДФО, то всі обов'язки податкового агента вона ж і виконує, а податок сплачує до місцевого бюджету за своїм місцезнаходженням (абз.1 пп. 168.4.3 ПКУ). Крім цього, вона самостійно формує та подає до ДПС форму №1ДФ за своїм місцезнаходженням (абз.1 пп. «б» п. 176.2 ПКУ).

Якщо ж головне підприємство не уповноважило філію нараховувати (сплачувати) ПДФО, то всі обов'язки податкового агента щодо працівників філії виконує головне підприємство. Воно подає форму №1ДФ у вигляді окремої порції за філію до ДПС за своїм місцезнаходженням та копію (витяг) такої форми №1ДФ надсилає за місцезнаходженням філії (абз. 2 пп. «б» п. 176.2 ПКУ). Але ПДФО однаково перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такої філії (абз.2 пп. 168.4.3 ПКУ).

Це правило стосується не лише доходу у вигляді зарплати!

У роз'ясненні ЗIР, підкатегорія 103.07,* податківці стверджують: у разі нарахування (виплати) доходів інших, ніж заробітна плата, у тому числі дивідендів, фізичним особам, які одночасно є працівниками неуповноваженого відокремленого (структурного) підрозділу, то ПДФО, утриманий з доходів інших, ніж заробітна плата, в тому числі дивідендів, які виплачуються таким працівникам, повинен перераховуватись до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) такого відокремленого (структурного) підрозділу.

* Запитання «До якого бюджету повинен сплачувати ПДФО СГ, який не має відокремлених структурних підрозділів, а має власні або орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах України або/та районах міста, де працюють наймані працівники такого СГ, з доходів інших, ніж заробітна плата, в тому числі дивідендів, які виплачуються таким працівникам?».

Щодо військового збору, то він зараховується до державного бюджету відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 29 БКУ). Тому юридична особа перераховує військовий збір як за себе, так і за філію, не уповноважену нараховувати податки, до бюджету за своїм місцезнаходженням, тобто за місцем реєстрації головного підприємства (ЗIР, підкатегорія 132.05).

Суми військового збору, нараховані уповноваженою нараховувати податки філією, перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням (місцем реєстрації) такої філії.

Щодо ЄСВ, то якщо філія уповноважена самостійно розраховуватися з застрахованими особами та має окремий баланс, то згідно з п. 8 р. II Порядку №1162 про це слід повідомити ДПС листом довільної форми протягом 10 днів із дня такого уповноваження. Iнакше така філія фігуруватиме як неплатник ЄСВ.

Філія як окремий самостійний платник ЄСВ сплачує ЄСВ самостійно за місцем своєї територіальної реєстрації.

З 01.01.2015 р. філії не є самостійними платниками податку на прибуток. Мало того, немає й консолідованої сплати податку на прибуток (див. лист ДФСУ від 29.01.2015 р. №2707/7/99-99-19-02-01-17 в «ДК» №7/2015, коментар «ДК»). А тому податок на прибуток за всі філії розраховує та сплачує головне підприємство за своїм місцезнаходженням.

З ПДВ те саме. Відповідно до пп. 14.1.139 ПКУ, філії не є «особою» для потреб розділу V ПКУ, а тому не можуть бути окремими платниками ПДВ. Утім, якщо головне підприємство є платником ПДВ, а філія наділена повноваженнями самостійно здійснювати операції з постачання товарів, робіт, послуг чи самостійно розраховуватися за товари, роботи, послуги, то головне підприємство може делегувати філії право виписувати податкові накладні.

У зв'язку з цим доволі особливим є облік ПДВ. Тут слід враховувати такі два моменти.

1. У разі здійснення операцій з передачі ОЗ, товарів, послуг між головним підприємством та його філіями такі операції не є об'єктом оподаткування ПДВ. Адже у межах юридичної особи право загалом власності на ОЗ, товари, послуги не змінюється. Про це говорять і податківці у ЗIР, підкатегорія 101.04¹. До речі, податківці уточнюють, що таке твердження є дійсним у разі передачі від однієї філії до іншої, чи від головної організації до однієї з філій, чи навпаки від однієї із філій до головної організації.

¹ Запитання: «Чи виникає об'єкт оподаткування ПДВ при передачі головним підприємством відокремленому підрозділу (філії) товарів/послуг, ОФ?».

2. ПН на постачання ОЗ, товарів, послуг складає особа (головне підприємство або філія), на яку припадає перша подія відповідно до п. 187.1 ПКУ. Те саме за аналогією й у разі отримання ОЗ, товарів, послуг, тобто ПН виписується на ту особу, яка здійснила першу подію (особливості заповнення такої ПН залежать від того, чи делеговано право складати ПН філії, чи ні. I якщо філія має таке право, тоді їй присвоюється окремий цифровий номер, про що ГП мусить повідомити ДПС за місцем реєстрації як платника ПДВ. Повідомлення про делегування філіям права складати ПН та РК (додаток 2) подається разом із декларацією за перший звітний період року.).

Внутрішньогосподарські розрахунки

Передача ОЗ

На початку ми згадували, що головне підприємство може наділяти філію майном (ч. 3 ст. 95 ЦКУ). Передача головним підприємством об'єкта ОЗ на баланс філії відображається за допомогою вже згаданого субрахунку 683 (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Передача основних засобів

Якими ж документами керуватися для оформлення такої господарської операції?

Насамперед ОЗ має бути вилучено у головного підприємства з активів унаслідок безоплатної передачі філії відповідно до п. 33 П(С)БО 7. I передача ОЗ до «балансової» філії має підкріплюватися такими документами:

1) наказ по підприємству про передачу об'єкта ОЗ до філії;

2) документ первинної облікової документації з обліку основних засобів типової форми №ОЗ-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів». Наш випадок фактично можна віднести до внутрішнього переміщення ОЗ між підрозділами, яке оформлюється у двох примірниках: один — для головного підприємства, другий — для філії, яка приймає ОЗ;

3) на підставі акта типової форми №ОЗ-1 вносять дані до Iнвентарної картки обліку основних засобів (ф. №ОЗ-6). Головне підприємство робить у ній позначку про вибуття переданого об'єкта до філії. Філія, своєю чергою, заводить на ОЗ, що надійшов від головного підприємства, свою інвентарну картку (ф. №ОЗ-6) на підставі «Акта (накладної) приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» (ф. №ОЗ-1), отриманого від головного підприємства разом з переданим об'єктом.

Щодо нарахування амортизації на об'єкт ОЗ, який передається, то у головного підприємства у місяці, в якому об'єкт передається, амортизація за ним ще нараховується. З місяця, наступного після передачі, нарахування амортизації на головному підприємстві за переданим об'єктом ОЗ припиняється. У філії у місяці, коли ОЗ прибув на місце, так би мовити, дислокації, такий об'єкт фактично починає експлуатуватися. Тобто з місяця, наступного за місяцем введення в експлуатацію, вже філія нараховуватиме амортизацію на отриманий від головного підприємства об'єкт за методом, передбаченим у наказі про облікову політику головного підприємства. Так відображається передача ОЗ головним підприємством «балансовій» філії у бухобліку.

Якщо ж філія є «безбалансовою», то операція з передачі ОЗ не відображатиметься через субрахунок 683. У такому разі просто на рахунку 10 зміниться місце зберігання за переданим об'єктом. Для аналітичного обліку радимо ввести додаткові субрахунки — наприклад, 104/філія. До того ж амортизація за цим об'єктом нараховуватиметься і далі на головному підприємстві.

Передача запасів, МШП, ТМЦ

Тут, по суті, все за аналогією з передачею ОЗ — у головного підприємства виникає К-т 20, 22, 28, а у філії Д-т 20, 22, 28 з використанням в обох випадках субрахунку 683 (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Передача запасів, МШП, ТМЦ

Товари, запаси та інші матеріальні активи оформляють накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (типова ф. №М-11).

Наказом №193 установлено, що типова форма №М-11 застосовується для обліку руху матеріальних цінностей як безпосередньо всередині підприємства, так і при відпуску ТМЦ господарствам (підрозділам) підприємства, розташованим за межами території підприємства, а також при їх відпуску іншим підприємствам. Ця накладна складається у двох примірниках та підписується бухгалтером або уповноваженою особою.

Передача коштів

Якщо головне підприємство створює філію, яка, зокрема, передбачена для здійснення госпдіяльності, то без початкового капіталу, як то кажуть, важко. Кошти, якими головне підприємство хоче наділити філію, можуть бути як готівковими, так і безготівковими.

Позаяк підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону (ч. 4 ст. 64 ГКУ) — так звані поточні рахунки відокремлених підрозділів, то за бажанням підприємство може просто переказати кошти зі свого рахунку на рахунок відокремленого підрозділу. Така операція оформлюється звичайним платіжним дорученням, де у призначенні платежу можна зазначити: «Поповнення коштів філії відповідно до Положення про філію, без ПДВ» або «Переведення коштів на поточний рахунок філії від головного підприємства, без ПДВ». Філія може звернутися до головного підприємства з листом, що має вихідний номер і дату, з проханням здійснити переказ грошей на поточний рахунок філії для поповнення обігових коштів і зазначити конкретну суму. Тоді у призначенні платежу можна буде послатися на такий лист.

У бухобліку головного підприємства таку операцію буде відображено через дебет субрахунку 683 з кредитом субрахунку 311. У філії цю операцію буде подано зворотним проведенням. Доходу у філії не виникає (див. таблицю 3).

Таблиця 3

Передача коштів

Особливості з готівкою

 Специфіка роботи підприємства, яке має розгалужену структуру філій (особливо це стосується підприємств торгівлі), передбачає здійснення різних операцій, пов'язаних із рухом готівки, зокрема:

• приймання та оприбуткування готівкової виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) від фізичних та юридичних осіб;
• здавання виручки від реалізації для подальшого зарахування або на поточний рахунок філії, або на поточний рахунок головного підприємства чи іншої філії;
• здавання виручки до каси головного підприємства або до каси іншої філії;
• одержання готівки від головного підприємства або іншої філії з метою поповнення обігових коштів.

З метою дотримання касової дисципліни орієнтуватися слід на пп. 2 п. 3 Положення №148. У ньому сказано, що відокремлені підрозділи — це філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, які наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання або інше речове право, передбачене законодавством України.

Відповідно до пп. 18 п. 3 р. I Положення №148, оприбуткування готівки — це проведення суб'єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/книзі обліку доходів/фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.

Згідно з п. 11 р. II Положення №148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Підприємства зобов'язані розробити і затвердити внутрішнім документом Порядок оприбуткування готівки у своїй касі. Такий Порядок повинен відповідати вимогам Положення №148 і не суперечити законодавству України. Для відокремлених підрозділів він установлюється і доводиться внутрішнім документом підприємства — наказом керівника головного підприємства (п. 12 Положення №148).

Спосіб оприбуткування готівки у відокремленому підрозділі залежить від умов проведення готівкових розрахунків (п. 11 Положення №148).

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі ПКО.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Згідно з п. 39 р. IV Положення №148, відокремлені підрозділи установ/підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її ПКО, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх ВКО і відомостями, ведуть касову книгу.

Відокремлені підрозділи установ/підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також фізичні особи — підприємці касової книги не ведуть.

Філії можуть здавати понадлімітну виручку (абз.1 п. 15 Положення №148):

• або до каси підприємства;
• або до банку чи небанківських фінустанов для її переказу і зарахування на банківські рахунки підприємства (у тому числі й через службу інкасації).

Підприємство зобов'язано розробити й затвердити внутрішнім документом (наказом, розпорядженням) порядок розрахунку ліміту каси підприємства та/або відокремлених підрозділів (п. 50 Положення №148).

Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома внутрішнім документом самого підприємства — наказом керівника головного підприємства (абз. 3 п. 50 Положення №148). Причому ліміт каси встановлюють для кожного відокремленого підрозділу окремо, зважаючи на режим і специфіку його роботи, його віддаленість від банку, обсяг касових оборотів, установлені строки здавання готівки тощо.

Нагадаємо: якщо ліміт каси не встановлено, то він автоматично вважається нульовим.

Філія продає товар

Якщо товар на балансі філії

Тут такий нюанс — товари, що надійшли до філії від головного підприємства для подальшого продажу або куплені нею самостійно, філія відображає у складі своїх активів (Д-т 281). А тому саме філія при продажу товарів, у тому числі і таких, що надійшли від головного підприємства, показуватиме дохід відповідно до п. 8 П(С)БО 15 і відображатиме списання їх собівартості на рахунках свого окремого бухобліку.

Одночасно з визнанням доходу, отриманого від продажу товару, слід відобразити витрати в сумі, що дорівнює собівартості реалізованих товарів (п. 7 П(С)БО 16).

При списанні собівартості реалізованого товару філія зобов'язана використовувати той самий метод оцінки їх вибуття, що й головне підприємство. Тобто філії списати доведеться ту вартість товару, за якою він був зарахований їй до складу активів (до складу первісної вартості товарів).

Навіть якщо філія відвантажує товари, а оплату отримає головне підприємство, в обліку філії однаково слід відобразити доходи та витрати з такого продажу товарів (див. таблицю 4).

Таблиця 4

Продаж товару філією, якщо товар на балансі такої філії

Якщо товар на балансі головного підприємства

 Якщо товари відвантажує головне підприємство, але оплата за нього надходить філії, то головне підприємство має показати в себе дохід від продажу товару та витрати у вигляді собівартості реалізованого товару. Адже доходи і витрати за операцією реалізації товару відображає саме той, хто фактично відвантажив товар.

А філія у такій ситуації відображає у своєму обліку тільки рух коштів, отриманих за такий товар (див. таблицю 5).

Таблиця 5

Продаж товару філією, якщо товар на балансі головного підприємства

Філія придбаває товар

Придбані запаси, МШП та ТМЦ філією зараховують на баланс філії за первісною вартістю (п. 8, 9 П(С)БО 9). I знову-таки незалежно від того, хто провадив оплату купленого товару (філія чи головне підприємство), його має оприбуткувати та особа, яка його отримала.

Такі запаси, МШП та ТМЦ філія може використовувати у своїй діяльності, або ж продати, або ж передати головному підприємству. Якщо такі активи залишаються у філії, то саме вона матиме право на витрати зі списання активів. Якщо ж передасть головному підприємству, то вже воно відобразить витрати зі списання таких активів (див. таблицю 6).

Таблиця 6

Придбання товару філією