Страхування майна підприємства: податкові наслідки та облік

Що таке страхування майна?

Якщо дуже спрощено, це захист майнових інтересів власників майна на випадок, коли таке майно пошкоджується, знищується, псується в результаті певної події (яка отримує назву страхового випадку).

Страхування майна, як правило, належить до добровільного виду страхування.  Але якщо законодавством встановлені випадки, у яких страхувати майно обов’язково, то таке страхування стає, відповідно, обов’язковим.

Наприклад, усі одразу згадають обов’язкове страхування, яке здійснюють власники авто. Але власнику цей вид страхування мало чим допоможе, хіба що зекономити на відшкодуванні шкоди, нанесеної іншим особам. Постраждале власне авто на ньому не відновиш. Адже обов’язковим на сьогодні є не страхування наземного транспортного засобу, а страхування цивільно-правової відповідальності, яка може виникнути у результаті, наприклад, ДТП. Тобто власник авто від цього страхування страхових виплат не отримає, вони належатимуть іншій постраждалій особі.

Ще один поширений випадок – це страхування предмета іпотеки, воно теж є обов’язковим. Але і в цьому випадку, як правило, страхові виплати отримує банк, а не власник нерухомості.

Зверніть увагу! У статті 5 Закону про страхування передбачено, що види обов’язкового страхування можуть бути встановлені й іншими законами України, проте всі ці види мають бути зазначені у Законі про страхування (для цього існує спеціальна стаття 7 цього Закону).

Зокрема, крім вищезгаданих, до обов’язкового страхування належать:

• страхування тварин згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 23.04.2003 р. №590;
• страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії;
• страхування майна, переданого у концесію.

А види добровільного страхування наведені у ст. 6 цього Закону і цей перелік не є вичерпним. Зокрема, до добровільного страхування належить:

• страхування транспорту;
• страхування вантажів та багажу;
• страхування інших видів майна.

Обов'язок зі страхування майна може бути встановлено й іншими нормативними актами, але якщо цей обов'язок не продубльовано у ст. 7 Закону про страхування, таке страхування не належить до обов'язкового.

Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 771 ЦКУ договором або законом може бути встановлено обов'язок наймача укласти договір страхування речі, що передана в найм (оренду).  Але у ст. 7 Закону про страхування цей вид не згадується. Тому при оренді майна може бути укладено договір добровільного страхування.

Тим не менш, навіть добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог Закону. Конкретні умови страхування визначаються у самому договорі.

Правила страхування майна

Як ми вже зазначили, суб'єктами правовідносин у договорі страхування є страховики та страхувальники.

Страховиками є фінансові установи або зареєстровані філії іноземних страхових компаній, які отримали ліцензію на здійснення страхової діяльності (ст. 2 Закону про страхування).

Страхувальниками є юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали зі страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

При укладанні договору страхування майна слід ознайомитися з основними термінами, які будуть прописані в договорі. Вони встановлені ст. 8-10 Закону про страхування.

Страховий ризик - це певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Розмір страхової суми визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Страхова сума може бути встановлена по окремому страховому випадку, групі страхових випадків, договору страхування вцілому.

Прийняті страховиком додаткові страхові зобов’язання повідомляються страхувальнику письмово і не можуть бути надалі зменшені в односторонньому порядку.

Розмір страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування чи зміни договору страхування. У разі якщо при настанні страхового випадку передбачаються послідовні довічні страхові виплати, у договорі страхування визначаються розміри таких послідовних довічних страхових виплат, а страхова сума по цих випадках не встановлюється.

При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування або законом.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених за страховою подією збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Якщо майно застраховане у кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна, то страхове відшкодування, що виплачується усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості майна. При цьому кожний страховик здійснює виплату пропорційно розміру страхової суми за укладеним ним договором страхування.

Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - це плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Страховий тариф - ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.

Страхові тарифи при добровільній формі страхування обчислюються страховиком актуарно (математично) на підставі відповідної статистики настання страхових випадків. Конкретний розмір страхового тарифу визначається в договорі страхування за згодою сторін.

Що належить до майна підприємства?

Перед тим, як укладати договори, слід чітко розуміти, що є майном підприємства.

Законом про страхування цей момент не встановлено. Тому слід звернутися до ЦКУ.

За ст. 190 ЦКУ майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. При цьому майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами. А річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст. 179 ЦКУ).

Тобто будь-яке майно підприємства  може бути об’єктом страхування – будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, товари, готова продукція тощо.

Але найчастіше страхують майно, яке становить певну цінність та пошкодження/втрата якого тягне за собою суттєві збитки. До них належать нерухомість, транспортні засоби, дороге обладнання, врожай, тварин (якщо говорити про сільське господарство).

Від чого може бути застраховане майно?

Майно підприємства може бути застраховане від таких ризиків, як:

• пожежа, удар блискавки або вибух кулястої блискавки;
• падіння літальних пілотованих та безпілотних об’єктів, їхніх уламків або вантажу;
• буря, ураган, шторм, вихор, смерч, град, злива, незвичайні для місцевості, де розташований застрахований об’єкт, інші атмосферні опади, повінь, паводок; землетрус, зсув ґрунту;
• гірські обвали, сходження лавин, каменепад, селеві потоки;
• інші стихійні явища (їх перелік вказується в договорі);
• протиправні дії третіх осіб: крадіжка (для рухомого майна), крадіжка зі зламом, грабіж, розбій, навмисне пошкодження або знищення застрахованого майна третіми особами, включаючи підпал;
• пошкодження водою внаслідок аварії технічних систем;
• інші можливі страхові ризики (їх перелік також треба вказати в договорі).

Бухоблік страхування майна

У разі страхування вже введеного в експлуатацію ОЗ або запасів, витрати на таке страхування не можуть бути включені до первинної вартості. Це не передбачено ні П(С)БО 7, ні П(С)БО 9. Відповідно витрати на страхування будуть відображатися в обліку за нормами П(С)БО 16.

У багатьох випадках згідно з умовами договору страхування оплата страхових платежів здійснюється одноразово при укладенні договору  за весь строк страхування. Але витрати не можуть бути визнані за фактом передоплати.

Тож спершу страхові платежі, сплачені авансом, відображаються за дебетом  рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів», а вже потім включають у витрати тих періодів, за які вони були сплачені згідно з договором страхування.

Облік розрахунків за страхуванням майна ведеться на субрахунку 655 за кожним окремим договором страхування.

При цьому слід пам’ятати, що залежно від призначення майна, яке страхується, визнаються й відповідно витрати на їхнє страхування. Так, страховий платіж може належати до складу:

— інших прямих витрат (рахунок 23 «Виробництво»);

— загальновиробничих витрат (рахунок 91 «Загальновиробничі витрати»);

— загальногосподарських витрат (рахунок 92 «Адміністративні витрати»);

— збутових витрат (рахунок 93 «Витрати на збут»);

— інших витрат операційної діяльності (субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності»).

Податок на прибуток

З огляду на норми розділу ІІІ ПКУ, витрати на страхування не призводять до визнання податкових різниць. Такі витрати впливають на фінрезультат за правилами бухобліку.

А вплив такий: в сумі страхових платежів, як ми вже показали вище, визнаються витрати. Отже, вони зменшують об'єкт оподаткування податком на прибуток. Так само як витрати від списання зіпсованого, вкраденого або знищеного майна. Натомість сума отриманого страхового відшкодування (ще на стадії його нарахування та визнання доходу) призводить до збільшення фінрезультату до оподаткування.

Не забуваємо і про різниці, які виникають при ліквідації виробничих ОЗ та НА за п. 138.1 та п. 138.2 ПКУ – відбувається збільшення фінрезультату, визначеного в бухобліку, на бухгалтерську залишкову вартість таких активів, і зменшення на податкову залишкову вартість.

ПДВ

Згідно з пп. 196.1.3 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Тобто операції з отримання страхових платежів чи з їх виплати не змінюють суму податкового кредиту або податкових зобов’язань ні у застрахованої особи, ні у страхової компанії.

А ось списання зіпсованих, пошкоджених, вкрадених або знищених запасів призводить до необхідності визнання їх власником ПЗ з ПДВ на підставі п. 198.5 ПКУ, про що ми писали тут.

Аналогічний ризик є і у випадку списання пошкоджених, знищених або вкрадених ОЗ (див. п. 189.9 ПКУ). Єдине, що від цього може врятувати – це надання податківцям під час перевірки документів, які підтверджують факт такого пошкодження, знищення або викрадення. Тобто, що списання ОЗ відбувається не за власним рішенням платника ПДВ і що цей ОЗ не може бути використаний надалі. Про перелік таких підтвердних документів йдеться в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Мінфіну від 03.08.2018 р. №673.

Також про бухоблік та податкові наслідки  страхового відшкодування ми писали тут. Тому зараз перейдемо до прикладу.

Приклад. ТОВ «А» застрахувало автомобіль адміністративного призначення строком на 1 рік. Страховий платіж становить 12000 грн на рік. Його оплачено авансом. Відповідно до витрат кожного місяця 2021 року буде включено 1000 грн.

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!