Акт надійшов невчасно: що з обліком?

Згідно з п. 10 НП(С)БО 15 дохід, пов’язаний із наданням послуг, визнається виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

У цій та наступних нормах НП(С)БО 15 сказано про послуги, але з погляду обліку поняття послуг включає в тому числі і роботи.

З наведеного зрозуміло: якщо роботи виконано, за ними потрібно визнавати дохід, незалежно від того, чи прийнято такі роботи замовником.

Тобто юридичний факт прийняття робіт замовником не впливає на відображення операції виконання робіт у бухгалтерському обліку.

Водночас згідно з ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Тобто відобразити дохід від наданих послуг й одночасно заборгованість замовника слід на підставі первинного документа, яким в описаній ситуації є акт приймання-передачі.

Отже, якщо роботи виконано, приміром, у травні 2022 року, цього самого місяця складено акт приймання-передачі, то саме в травні потрібно відображати операцію з виконання робіт: Д-т 361 К-т 703.

А що робити, якщо акт передано на підпис замовникові у травні, а він підписав акт через два місяці?

Відповідно до п. 2.6 Положення №88, якщо правилами документообігу підприємства передбачено можливість відображення господарської операції, щодо якої на момент закінчення складання облікових регістрів бухгалтерського обліку за звітний період від контрагента у терміни, встановлені законодавством, не отримано первинного документа, підставою для перенесення інформації про таку господарську операцію до облікових регістрів бухгалтерського обліку є належним чином оформлений внутрішній первинний документ (акт), складений посадовою особою, відповідальною за приймання-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг. Господарські операції, наведені у внутрішньому первинному документі (акті), оцінюють у порядку, визначеному НП(С)БО або МСФЗ.

Відповідно до п. 3.5 Положення №88, у місяці надходження від контрагента первинного документа щодо господарської операції, інформація про яку в минулих звітних періодах була перенесена до облікових регістрів бухгалтерського обліку згідно з внутрішнім первинним документом (актом), до облікових регістрів бухгалтерського обліку за звітний період переноситься інформація про таку господарську операцію, при цьому її обсяг зазначається шляхом коригування на суму різниці між оцінкою такої господарської операції за внутрішнім первинним документом (актом) та первинним документом, отриманим від контрагента.

Отже, в описаній ситуації може бути такий порядок.

Підприємство затверджує наказом по підприємству правила документообігу, в яких зазначає: якщо акт від замовника не отримано своєчасно, дохід відображається в бухобліку на підставі примірника акта, підписаного тільки представником підприємства-виконавця, з додатковою позначкою такого представника на акті, який передається до бухгалтерії для відображення операції у бухгалтерському обліку в місяці виписування акта. Далі в цих правилах зазначається, що в разі отримання від замовника підписаного акта в обліку на дату отримання акта від замовника відображається різниця (якщо вона є) між показниками підписаного замовником акта і примірником акта без підпису замовника. Хоча, як правило, такої різниці не буде.

Якщо підприємство-виконавець не дотримається наведених норм Положення №88, доведеться відображати запізнілий акт у порядку виправлення помилок.

Помилку поточного року, яка цього самого року виправляється, відображають у бухгалтерському обліку в місяці надходження акта: Д-т 361 К-т 703.

Якщо виправляється помилка минулого року: Д‑т 361 К-т 44.

Якщо підприємство є платником податку на прибуток і облікова помилка призвела до помилки в декларації з податку на прибуток, потрібно буде виправляти і показники декларації.

Про це докладніше можна прочитати в «ДК» №30/2017, №19/2019, №9/2020.

Податок на додану вартість

Податкове зобов’язання з ПДВ виникає на дату, яка настає раніше, — дату отримання коштів від наданих послуг чи дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (див. п. 187.1 ПКУ).

Якщо акт оформлено, приміром, 31 травня 2022 року, то саме на цю дату слід скласти і податкову накладну, яку зареєструвати в ЄРПН.

Податкове зобов’язання з ПДВ за такою податковою накладною потрібно відобразити у декларації з ПДВ за травень 2022 року.

Якщо підприємство цього не зробило, воно припустилося помилки, яку потрібно виправити, подавши уточнюючий розрахунок до декларації за травень.

Перед поданням уточнюючої декларації слід згідно з п. 50.1 ПКУ сплатити штраф 3% від суми недоплати (якщо недоплата виникає) і мати на електронному рахунку з ПДВ достатній обсяг коштів, з якого буде списано недоплату до бюджету.

Водночас треба буде скласти податкову накладну датою 31.05.2022 р. і зареєструвати в ЄРПН.

Така податкова накладна буде зареєстрована з порушенням строку. Штраф за це порушення встановлено п. 120-1.1 ПКУ.

Штраф за запізнілу реєстрацію ПН (відповідно до п. 120-1.1 ПКУ)

Порушення платниками ПДВ граничного строку реєстрації ПН/РК в ЄРПН (крім ПН/РК на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ; ПН/РК, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; ПН, складеної відповідно до п. 198.5 ПКУ в разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» — «г» цього пункту, та РК до такої ПН; ПН, складеної відповідно до ст. 199 ПКУ, та РК до ПН; ПН, складеної відповідно до абз. 11 п. 201.4 ПКУ, та РК до такої ПН*) тягне за собою накладення на платника ПДВ штрафу в розмірі:

• 10% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, — у разі порушення строку реєстрації до 15 к. д.;
• 20% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, — у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 к. д.;
• 30% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, — у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 к. д.;
• 40% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, — у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 к. д.;
• 50% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, — у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше к. д.

* Запізніла реєстрація ПН/РК, зазначених у дужках, тягне за собою накладення на платника ПДВ штрафу в розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше ніж 1020 гривень.