Із текстом коментованого проєкту Наказу Мінфіну можна ознайомитися тут. Розглянемо найцікавіші зі запланованих змін.
Облік підприємств, які ведуть спрощений бухоблік
До таких підприємств наразі належать юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи (п. 44.2 ПКУ).
Але проєктом Наказу з НП(С)БО 25 хочуть виключити всі особливості обліку для таких підприємств - можливість:
- застосовувати НП(С)БО 25 (п. 2 розд. І);
- складати фінзвітність мікропідприємств (п. 2 розд. І);
- систематизувати інформацію, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, в регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису (п. 8 розд. І);
- визнавати доходи і витрати за НП(С)БО (п. 9 розд. І).
Крім того, для таких підприємств після внесення змін до п. 4 НП(С)БО 31 вже немає права визнавати всі фінансові витрати витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов’язаннями). Якщо таке підприємство належить до середніх чи великих, воно може капіталізувати фінансові витрати, якщо для цього є підстави. А визнавати всі фінансові витрати у складі витрат можуть тільки ті підприємства, які ведуть облік за НП(С)БО 25 – малі, мікро, непідприємницькі товариства, представництва іноземних суб’єктів.
Таким чином, після набрання чинності Наказу юрособи на ЄП третьої групи складатимуть фінзвітність і вестимуть бухгалтерський облік за правилами, прийнятими для підприємств відповідного розміру. Якщо таке підприємство є малим, воно складає і подає фінзвітність, веде бухоблік, як мале підприємство. Якщо є великим – як велике підприємство тощо.
Очевидно, що зміни викликані тим, що певна кількість підприємств, у тому числі середніх і великих, у поточному році перейшли на ЄП групи 3 (2%). Якщо би змін до НП(С)БО 25 не було, великі та середні підприємства також мали би можливість складати фінзвітність і вести облік, як мікропідприємства.
Визначення собівартості реалізованої продукції мікропідприємств
Виключено останній абзац п. 2.3 розд. ІІІ НП(С)БО 25, яким визначалися залишки готової продукції та незавершеного виробництва.
Замість виключеного абзацу додано чотири нові.
Виробничі мікропідприємства можуть на дату складання фінзвітності всі витрати операційної діяльності (затрати на виробництво готової продукції, загальновиробничі та інші операційні витрати) визнавати собівартістю реалізованої продукції. Тобто всі такі витрати списати на рахунок 90: Дт 90 Кт 23, 91, 94.
Потім під час інвентаризації встановити залишки:
- незавершеного виробництва, оцінивши за матеріальними витратами і витратами на оплату праці (тобто амортизацію, інші витрати до складу незавершенки не включати);
- готової продукції, оцінивши її за ціною реалізації за вирахуванням витрат на збут і суми очікуваного прибутку від їх продажу.
І оприбуткувати встановлені залишки, зменшивши собівартість реалізації: Дт 23, 26 Кт 90.
Облік нематеріальних активів
Перегляд ліквідаційної вартості. Згідно зі змінами до п. 31 НП(С)БО 8 на кінець кожного звітного року потрібно переглядати не тільки строк корисного використання об’єктів нематеріальних активів та метод амортизації, а й ліквідаційну вартість.
Перегляд здійснюється, якщо у наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод.
Нагадаємо, що згідно з п. 28 НП(С)БО 8 під час розрахунку вартості, яка амортизується, ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім випадків:
- коли існує невідмовне зобов'язання іншої особи щодо придбання цього об'єкта наприкінці строку його корисного використання;
- коли ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого активного ринку і очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об'єкта.
Переоцінка об’єкта нематеріальних активів з нульовою залишковою вартістю. Виключено абзац другий п. 21 НП(С)БО 8, яким передбачалася особливість переоцінки об’єкта нематеріальних активів з нульовою залишковою вартістю.
Водночас загальне правило переоцінки наведене в абзаці першому п. 21 НП(С)БО 8. Може скластися враження, що після виключення другого абзацу об’єкти з нульовою залишковою вартістю потрібно переоцінювати за правилом абзацу першого п. 21 НП(С)БО 8.
Але це не так. Згідно з першим абзацом, з метою переоцінки потрібно визначати індекс переоцінки, поділивши справедливу вартість об’єкта на його залишкову вартість. Проте в розглядуваній нами ситуації залишкова вартість нульова, а на нуль ділити не можна.
Тому об’єкт нематеріальних активів з нульовою залишковою вартістю не переоцінюється!
Для такого об’єкта на кінець звітного року може бути переглянута ліквідаційна вартість, якщо для цього є підстави. Тож якщо ліквідаційну вартість переглянуть, залишкова вартість дорівнюватиме ліквідаційній.
Збільшення ліквідаційної вартості відображатиметься зменшенням суми нарахованої амортизації і збільшенням доходу: Дт 133 Кт 746.
Торговельна марка. Однією з груп нематеріальних активів, в розрізі яких ведеться облік нематеріальних активів, є права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті (див. абз. 4 п. 5 НП(С)БО 8). З цього абзацу виключені слова «знаки для товарів і послуг».
Таким чином, до прав на комерційні позначення належать права на торговельні марки. Про знаки для товарів і послуг вже не згадується.
На нашу думку, норми НП(С)БО 8 приведені у відповідність до Закону №3689.
Згідно з ч. 1 ст. 1 цього Закону, торговельна марка - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
Консолідована фінансова звітність
Внесено зміни до НП(С)БО 2 щодо складання консолідованої фінзвітності.
Норми НП(С)БО 2 застосовуються підприємствами, які контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім материнських підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності. Після об’єднання підприємств материнським підприємством складається консолідована фінансова звітність за групу підприємств, які входять до складу такого об’єднання, у порядку, визначеному цим Національним положенням (стандартом).
Підприємства, які контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансової звітності про власні господарські операції, складають консолідовану фінансову звітність групи у порядку, визначеному цим Національним положенням (стандартом).
Зміни до НП(С)БО 2 викликані змінами, внесеними Законом №2435 до Закону про бухоблік.
Для груп підприємств, за які материнські підприємства подають консолідовану фінзвітність, визначені критерії для розподілу на три групи – малі, середні або великі (див. ч. 1 ст. 12 Закону про бухоблік).
Критерії розподілу за новими групами наведено у п. 6 НП(С)БО 2.
Причому відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік, яка викладена у новій редакції, малі та середні групи (крім груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес) звільняються від обов’язкового складання та подання консолідованої фінансової звітності та консолідованого звіту про управління.
Група - група юридичних осіб, що складається з підприємства, яке контролює інші підприємства (материнське підприємство), та всіх підприємств, які ним контролюються (дочірніх підприємств) (див. ст. 1 Закону про бухоблік, п. 4 розд. І НП(С)БО 2).
Відповідно до оновленого п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 2 консолідовану фінансову звітність складають з фінансової звітності групи з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин. Якщо у складі групи є підприємство, яке застосовує облікову політику, відмінну від прийнятої в консолідованій фінансовій звітності для подібних операцій та подій за схожих обставин, то при складанні консолідованої фінансової звітності у його фінансовій звітності робиться відповідне коригування.
Розкриття інформації щодо пов’язаних осіб
У примітках до фінансової звітності за наявності операцій пов'язаних сторін наводиться інформація, наведена у п. 11 НП(С)БО 23.
Водночас у п. 13 цього НП(С)БО наведено перелік випадків, коли зазначену інформацію в примітках можна не наводити.
Але п. 13 виключено з НП(С)БО 23.
Тому після внесення змін наведена у п. 11 НП(С)БО 23 інформація завжди наводиться у примітках до фінзвітності, без винятків.
Материнські, а не холдингові
З поняття «материнське (холдингове) підприємство», яке наведено у п. 4 НП(С)БО 19, п. 7 НП(С)БО 17, п. 3.2 НП(С)БО 23, п. 10 НП(С)БО 24 виключено «(холдингове)».
Таким чином, після змін маємо: материнське підприємство - підприємство, яке здійснює контроль дочірніх підприємств.
Нагадаємо, що згідно зі ст. 1 Закону №3528 холдингова компанія - це акціонерне товариство, яке володіє, користується та розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств.
А холдинговий корпоративний пакет акцій (часток, паїв) - пакет акцій (часток, паїв) корпоративного підприємства, холдингової компанії, який перевищує 50% чи становить величину, яка забезпечує право вирішального впливу на господарську діяльність корпоративного підприємства, холдингової компанії.
