Найцікавішим для нас у коментованих ІПК був той факт, що податківців прямо запитали: чи змінює щось із визнанням компенсуючого ПДВ неможливість організувати контроль за збереженням майна підприємства через бойові дії? Коли платник податку не просто створює собі незаконний ПК, а зазнає реальних, подекуди катастрофічних збитків?
Ось що відповіли в ДПСУ.
Крадіжки під час війни
Цій проблемі присвячено ІПК №2706/ІПК/99-00-21-03-02 (див. «ДК» №24/2024).
А ситуація була така: підприємство отримало від підрядника за актом роботи з монтажу обладнання. Але підрядник включив вартість цього обладнання до вартості робіт. З чого робимо висновок, що мав місце договір підряду на монтаж обладнання, з оплатою коштом покупця (замовника).
Проте нас хвилює не це, а те, що ПДВ за роботами було відображено у складі ПК.
У зв’язку з веденням бойових дій та неможливістю забезпечити належну охорону місця виконання робіт сталася крадіжка (розкомплектування) змонтованого обладнання.
Чи нараховувати компенсуюче ПДВ за п. 198.5 ПКУ?
ДПСУ зазначила: позаяк вкрадене обладнання починає використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника, потрібно нарахувати компенсуюче ПДВ за п. 198.5 ПКУ.
Причому, на погляд податкової служби, ПДВ треба нарахувати не на всю вартість отриманих робіт з монтажу, які враховують і вартість матеріалів, а лише на вартість матеріалів у загальній вартості монтажу. Хоча роботи надавалися теж з ПДВ у їх ціні і ПК визнавався на всю суму сплаченого ПДВ.
Чи згодні ми з податківцями?
Хтось би порадів тому факту, що ПЗ з ПДВ податківці вимагають нарахувати лише в частині визнаного ПК тільки на саме обладнання (про роботи з монтажу вони, очевидно, забули). Але ми не шукаємо легких шляхів і вважаємо, що ПЗ з ПДВ у цій ситуації взагалі не має бути!
За умовами запитання крадіжка сталася під час воєнного стану і пов’язана з веденням бойових дій.
Але згідно з п. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.
Чи належить крадіжка до обставин непереборної сили?
Події, що належать до обставин непереборної сили (форс-мажор), наведено у ч. 2 ст. 14-1 Закону про ТПП.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Далі в цій нормі Закону наведено приклади таких подій, зокрема це «протиправні дії третіх осіб».
Тобто, на наш погляд, крадіжка також може належати до обставин непереборної сили, якщо вона пов’язана з надзвичайними та невідворотними обставинами, які об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань щодо зберігання змонтованого обладнання.
А в останньому абзаці цієї норми сказано, що до наведених у цьому пункті операцій норми п. 198.5 ПКУ не застосовуються.
Наприклад, на місці розташування змонтованого обладнання відбуваються бойові дії тощо. У такому разі, на наш погляд, підприємство може скористатися нормою п. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ і ПДВ за п. 198.5 ПКУ не нараховується.
Але характер крадіжки треба з’ясовувати у кожній конкретній ситуації. Якщо немає підстав віднести крадіжку до форс-мажору (наприклад, обладнання вкрали власні працівники, а не окупанти), то й немає підстав для застосування п. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. І тоді потрібно нараховувати компенсуюче ПДВ за п. 198.5 ПКУ.
Яка база оподаткування в цьому разі?
У п. 198.5 ПКУ зазначено, що ПДВ нараховується виходячи з бази оподаткування, визначеної п. 189.1 ПКУ.
Своєю чергою, згідно з п. 189.1 ПКУ, в разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни), а за товарами/послугами — виходячи з вартості їх придбання.
В описаній ситуації підприємство отримало від підрядника виконані роботи з монтажу обладнання, до складу яких включається і вартість самого обладнання.
Таким чином, з погляду п. 189.1 ПКУ база оподаткування визначається виходячи з вартості придбання послуг. Нагадаємо, що з погляду ПКУ виконані роботи також належать до послуг. Тому базою оподаткування буде вся вартість робіт з монтажу, враховуючи вартість самого обладнання.
Пожежа під час війни
Цю ситуацію з практики розглянуто в ІПК №2713/ІПК/99-00-21-03-02.
Отже, через бойові дії (наприклад, обстріл) у будівлі виробничого цеху сталася пожежа, внаслідок чого знищено готову продукцію, виробничі запаси, технологічне обладнання.
Підприємство оформило акт про пожежу, сертифікат ТПП. Чи нараховувати компенсуюче ПДВ за п. 198.5 ПКУ?
ДПСУ навела норми п. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (згадані вище), згідно з якими, якщо майно знищене під час воєнного стану внаслідок дії обставин непереборної сили, ПДВ за п. 198.5 ПКУ не нараховується. За умови що у вартості знищеного є товари, послуги, необоротні активи, придбані з ПДВ.
Крім того, податкова служба зазначила про належне документальне підтвердження таких подій.
Наприклад, для фіксації пошкоджень, зумовлених збройною агресією російської федерації, будівель та споруд застосовується Порядок №473.
Крім того, для документального підтвердження знищення або зруйнування ОЗ можна застосовувати УПК №673. Серед таких документів може бути сертифікат ТПП, акт, який засвідчує пожежу тощо.
Чи згодні ми з податківцями?
Загалом так, але маємо дещо уточнити.
Річ у тім, що в коментованій ІПК №2713/ІПК/99-00-21-03-02 (див. «ДК» №24/2024) питання документального підтвердження чітко не висвітлено.
Дещо конкретніші рекомендації читаємо у відповіді ДПСУ на запитання в ЗІР (101.15): «Яким чином документально підтвердити знищення (втрати) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану?».
ДПСУ зазначає, що дію обставин непереборної сили засвідчує Торгово-промислова палата України (далі — ТПП). Листом ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 підтверджено, що запровадження військового стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами).
З метою фіксації знищення (втрати) товарів унаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану платникові податку доцільно:
- провести інвентаризацію;
- звернутися до органів ДСНС, які мають скласти акт пошкодження майна із зазначенням причини;
- звернутися до місцевих органів влади, які можуть додатково підтвердити факт знищення товарів;
- вжити всіх можливих заходів з фіксації факту пошкодження майна (фото-/відеознімання).
Але далі ДПСУ зазначила, що питання методології бухгалтерського обліку регулює Мінфін, тому саме до нього і доцільно звернутися платникові податку з питань оформлення, відображення у первинних документах та документального підтвердження знищення (втрат) товарів унаслідок знищення (втрат) товарів унаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.
Другий нюанс пов’язаний зі складністю встановлення, на які випадки форс-мажорних обставин поширюється норма п. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ:
- на будь-які форс-мажорні обставини, які настали під час дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану, чи
- тільки на ті з них, які спричинені бойовими діями?
Безпосередньо у цій нормі це чітко не написано, що надалі спричинятиме спори під час податкових перевірок.
Хоча, на нашу думку, відсутність обмежень свідчить про те, що норми цього пункту поширюються на будь-які форс-мажорні події, які сталися під час дії воєнного стану.
Але, позаяк податківці можуть із цим не погодитися, для уникнення непорозумінь доречно отримати власну ІПК. А далі вже або діяти за нею, або оскаржувати її в суді.
Загальна норма ПКУ щодо ПДВ при знищенні ОЗ
Згідно з п. 189.9 ПКУ, якщо ОЗ ліквідовані за самостійним рішенням платника податку, то така ліквідація з точки зору оподаткування розглядається як постачання ОЗ.
Але це правило не застосовується, якщо ОЗ ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення ОЗ, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення ОЗ у інший спосіб, унаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
Документальне підтвердження таких випадків розглядається в Узагальнюючій податковій консультації щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів, затвердженій наказом Мінфіну від 03.08.2018 №673.
Наприклад, одним з можливих документів там названо Акт списання ОЗ, який має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, унаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням.