Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Історія питання
Нагадаємо, що 3 січня 2017 року набрав чинності Закон №1724-VIII, яким внесено зміни до Закону про бухоблік. Що і для кого змінилося з того часу - ми докладно описували в аналітиці.
Відповідні зміни також були внесені до п. 2.1 Положення №88, про що ми повідомляли тут>>
Таким чином, зараз первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Ґрунтуючись на цьому, Мінфін свого часу видав роз’яснення, у якому зазначив, що оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухобліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта приймання-передачі. Але тільки у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами.
Документами, що підтверджують оплату, можуть бути:
- платіжне доручення,
- розрахунковий чек,
- касовий чек,
- розрахункова квитанція,
- виписка з карткового рахунку,
- квитанція до прибуткового касового ордера тощо.
І ще одне. Якщо вже рахунок-фактура вважається юрособою первинним документом, він повинен мати усі обов’язкові реквізити, зазначені у ст. 9 Закону про бухоблік. Зокрема:
- назву підприємства, від імені якого складено рахунок-фактуру;
- назву контрагента;
- зміст та обсяг господарської операції,
- одиницю виміру господарської операції;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь в оформленні рахунку-фактури.
Пізніше Мінфін видав лист від 22.08.2017 р. №35210-07/23-3364/2658 щодо документального оформлення надання орендних послуг, у якому ще раз підтвердив: оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з надання послуг (оренди майна) без складання акта наданих послуг у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами.
Начебто на цьому можна було б поставити крапку, але тут свої роз’яснення надали податківці. І почалося...
Роз’яснення від ДФС
На початку року деякі фахівці співчували бухгалтерам і говорили, що бізнесу важко буде перейти на нові правила документообігу. Але виявилось, що податківцям це зробити ще важче. І вони вперто не бажають визнавати податкові наслідки за рахунками-фактурами, не важливо, оплачені вони чи ні.
Спочатку ДФС у м. Києві від 31.03.2017 р. №6964/10/26-15-14-05-04-22 зазначила, що зміни змінами, а їм застосування рахунку-фактури як первинного документу в певних операціях не подобається. Оскільки, на думку податківців, рахунки-фактури не фіксують господарську операцію, розпорядження або дозвіл на її проведення, а мають тільки інформаційний характер.
Зокрема, київські податківці зауважили, що рахунок-фактура (інвойс) входить до переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів згідно з част. 2 ст. 53 МКУ. Більш того, інвойс є документом, згідно з яким проводиться оплата за товар.
Однак, якщо врахувати те, що йдеться про імпорт товару (сам процес розмитнення), то, маючи тільки інвойс, частина інформації буде недоступною. Наприклад, буде відсутня дата надходження товару, адже дата інвойсу здебільшого раніше терміну вантажно-митної декларації (далі - ВМД). У результаті цього, невідомо який саме курс валют НБУ застосовувати, що унеможливить визначення фактичної вартості товару, а також розмір митних платежів та ПДВ. Виходячи з цього, для оприбуткування імпортного товару недостатньо лише одного інвойсу.
Тепер ось центральний податковий орган видав нове роз’яснення у листі від 14.11.2017 р. №2608/О/99-99-13-01-02-14/ІПК. У ньому податківці вже не розмінюються на специфічні випадки, а наводять свою думку щодо використання рахунку-фактури як первинного документу взагалі.
І що ж ми бачимо? На думку ДФСУ, рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа!
Виправдовують свій висновок податківці тим, що рахунком-фактурою не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції). Рахунок-фактура має лише інформаційний характер.
Фактично, на думку податківців, рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, що передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за поставлені (фактично поставлені) товари чи надані (фактично надані) послуги.
Але згадки у рахунку-фактурі про те, що ці товари/послуги вже були поставлені і надані, на думку ДФСУ, недостатньо! Факт отримання товарів (послуг) повинен бути підтверджений видатковою накладною постачальника або актом приймання- передачі виконаних робіт (послуг).
Найсмішніше те, що доказову базу для такої позиції податківці шукають не в Законі про бухоблік і не в Положенні №88, а в листах Мінфіну, які були складені до внесення змін до цих документів: від 27.11.2006 р. №31-34000-20-23/25136, від 09.07.2007 р. №31-34000-20/23-4579/480, від 30.05.2011 р. №31-08410-07-27/13794.
Від редакції
Оскільки своє роз’яснення, наведене у листі №2608/О/99-99-13-01-02-14/ІПК, ДФСУ базувала не на оновлених нормах Закону про бухоблік та Положення №88, а на застарілих листах Мінфіну, ми свою позицію не змінили. І вона повністю відповідає сучасним листам Мінфіну.
Первинний документ наразі не повинен фіксувати проведення господарської операції, а може містити відомості про її проведення.
Тому, наприклад, рахунок-фактура, у якому зазначається, що послуги були надані, цілком може бути первинним документом, що замінює акт приймання-передачі таких послуг. Тим більше, що на сьогодні не існує обов’язкової форми акту, яким приймання-передача послуг має оформлюватися. Єдине виключення – це будівельні роботи, щодо яких Мінрегіонбуд надавав окреме роз’яснення.
Щодо товарів, то на сьогодні існує типова форма накладної №М-11.
Але згідно з п. 2.7 Положення №88, документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм. Отже, якщо рахунок-фактура містить усі обов’язкові реквізити первинного документу, то він цілком може замінити не лише акт, а й накладну.
Хоча не враховувати позицію податківців ми не можемо. Зрозуміло, що незгода з роз’ясненнями ДФС може призвести до проблем під час податкових документальних перевірок.
Тому, як і раніше, ми радимо не поспішати відмовлятися від старих правил документообігу. Принаймні, поки Мінфін та ДФСУ не дійдуть до однакової думки з цього приводу. Сподіваємося, що вона буде відповідати чинному законодавству.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
