• Посилання скопійовано

Новий статус первинних документів та зміни у експорті послуг

3 січня 2017 року набере чинності Закон від 03.11.2016 р. № 1724-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг». Розглянемо, що і для кого зміниться з цього часу

Новий статус первинних документів та зміни у експорті послуг

Нагадаємо, що 3 листопада прийнято, а 30 листопада підписано Президентом Закон від 03.11.2016 р. № 1724-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг» (він же раніше законопроект №4496). Про це ми повідомляли тут і тут.

Тепер розглянемо докладніше, коли наберуть чинності ці зміни, що саме зміниться та кого ці новації стосуватимуться.

 

Коли запрацюють зміни

Як зазначено у тексті Закону №1724, він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але вводиться в дію через місяць з дня набрання ним чинності. 

Оскільки цей Закон було опубліковано 02.12.2016 р., він набрав чинності 03.12.2016 р. Але вводиться в дію з 03.01.2017 р.!

 

Зміни у складанні первинних документах 

Законом № 1724 буде змінено визначення первинного документу, раніше встановлене ст. 1 Закону про бухоблік.

З 03.01.2017 р. первинний документ буде мати статус документа, який має містити тільки відомості про господарську операцію. При цьому скасовано вимогу щодо підтвердження здійснення операції. Тобто первинним вважатиметься не тільки той документ,  який складається для підтвердження здійснення операції. Саме тому рахунок (інвойс) з 3 січня 2017 року матиме статус первинного документа. 

Відповідні зміни внесено й у ст. 9 Закону про бухоблік. Зокрема, виключено вимогу щодо порядку складання первинних документів в момент здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Крім того, з 3 січня первинні та зведені облікові документи будуть складатися у паперовій або в електронній формі. Тобто тепер в головному бухгалтерському законі чітко зазначено право складання первинних та зведених документів в електронній формі.

Але як паперові, так і електронні первинні документи повинні містити усі обов’язкові реквізити, встановлені ст. 9 Закону про бухоблік. І вони теж зазнали змін. Зокрема, виключено:

- реквізит «місце складання»:

- вимогу про аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону «Про електронний цифровий підпис».

Але, як і раніше, первинні документи, складені в електронній формі, можуть застосовуватися у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. До цих змін податківці у своїх роз’ясненнях наводили свої вимоги до оформлення первинних документів в електронній формі. Докладніше про це читайте туттут і тут.

Також внесено зміни до правил ведення аналітичного бухгалтерського обліку. Відповідно до нової редакції другого речення ч. 3 ст. 9 Закону про бухоблік, дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку не на перше число кожного місяця, а на кінець останнього дня кожного місяця. Втім, враховуючи те, що більшість юросіб наразі веде бухгалтерський облік автоматизовано, за допомогою відповідного програмного забезпечення, вони цю вимогу виконують і зараз. 

 

Зміни в укладанні ЗЕД-договорів

Внесено зміни до визначення договору ЗЕД. Відтепер зовнішньоекономічний договір (контракт) – це домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності

Змінено і форму укладання ЗЕД-договору. Так, з 03.01.2017 р. договір буде укладатися суб'єктом ЗЕД або його представником у простій письмовій формі або електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. При цьому відповідно до нового речення ч. 2 ст. 6 Закону про ЗЕД у разі експорту послуг (крім транспортних) ЗЕД договір зможе укладатися одним із таких шляхів:

  • прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти);
  • обміну електронними повідомленнями;
  • в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.

Завдяки цьому відносини між резидентом-виконавцем та замовником-нерезидентом при наданні послуг можна буде підтверджувати на підставі виставленого рахунку (інвойсу), в т.ч. складеного в електронній формі.

А повноваження представника на укладення ЗЕД-договору можуть підтверджуватися дорученням (довіреністю), а також установчими документами, договорами та іншими підставами, які не суперечать Закону про ЗЕД.

Зміни вносяться також й у ч. 1 та 3 ст. 31 Закону про міжнародне приватне право, яка встановлює вимоги щодо укладання договорів ЗЕД. Відтепер, якщо сторони правочину знаходяться в різних державах, вимогам права має відповідати не тільки місце проживання, а й місцезнаходження сторони, яка зробила пропозицію, якщо інше не встановлено договором. Зазначена зміна стосується, звісно, юросіб. Нагадаємо, що для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава,  у якій юридична  особа  зареєстрована  або  іншим  чином створена згідно з правом цієї держави.

Відповідно до змін, внесених до ч. 3 ст. 31 цього Закону, договір ЗЕД (якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України) може укладатися у формі, передбаченій законом. Тобто і цими змінами регулюється можливість укладання українськими суб’єктами господарювання ЗЕД-договорів не тільки у простій письмовій формі (як було раніше), а й в електронній формі.

 

Зарахування валютної виручки від експорту

Змінюється також вимоги щодо зарахування валютної виручки від експорту. Сама вимога щодо зарахування виручки на валютні рахунки експортерів в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 к.д., -  залишається. Але відтепер вона буде поширюватися тільки на експортерів робіт, товарів та транспортних й страхових послуг. 

Відповідно до змін, внесених до ст. 1 Закону № 185/94-ВР, вищенаведені вимоги не поширюються на експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав. Отже, більшість експорту послуг з 03.01.2017 р. більше не буде обмежена строками розрахунків із замовниками-нерезидентами! 

При цьому для всіх експортерів встановлено право банків вимагати від резидентів переклад на українську мову складених іноземною мовою документів, у тому числі рахунка (інвойсу), крім викладених англійською мовою, а також викладених іноземною мовою з одночасним викладенням українською (англійською) мовою. Наголошуємо: таке правило з 03.01.2017 р. поширюється тільки на експортні операції. Банківський контроль імпортних операцій залишається без змін. 

Автор: Русанова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Закони та підзаконні акти

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Закони та підзаконні акти»