Ми вже розповідали, що 25 червня Уряд схвалив проєкт змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо запровадження звітності зі сталого розвитку. Розроблено його з метою гармонізації національного законодавства у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності з вимогами європейського законодавства.
26 червня цей урядовий законопроєкт було зареєстровано у ВРУ під №13425 і ось сьогодні з'явився й сам текст.
Завантажити текст законопроєкту можна за посиланням.
Три ключові зміни:
- запровадити в Україні складення, подання та оприлюднення звітності зі сталого розвитку;
- актуалізувати критерії для визначення категорії підприємств та груп;
- врегулювати питання ведення бухобліку державними унітарними підприємствами, господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50% акцій (часток) належать державі, за міжнародними стандартами фінансової звітності, а також складання та подання ними звіту про управління.
Запровадження звітності зі сталого розвитку
Звітність зі сталого розвитку за стандартами звітності зі сталого розвитку складатимуть:
- великі підприємства;
- середні підприємства, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу;
- малі підприємства, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу;
- материнські підприємства великої групи.
Звітність зі сталого розвитку та консолідована звітність зі сталого розвитку включається до звіту про управління та консолідованого звіту про управління як окремий розділ.
Першим звітним періодом, за який підприємства подають звітність зі сталого розвитку за стандартами звітності із сталого розвитку, є:
- для великих підприємств, середня кількість працівників яких за рік, що передує звітному, становить понад 500 осіб- 2027 рік;
- для материнських підприємств великої групи, середня кількість працівників яких за рік, що передує звітному, на консолідованій основі становить понад 500 осіб — 2027 рік;
- для великих підприємств та материнських підприємств великої групи, крім тих, що зазначені відповідно в абзацах другому та третьому цього пункту, - 2028 рік;
- для малих та середніх підприємств, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу, - 2029 рік.
Націбанк та інститути спільного інвестування звільняються від обов’язкового складання та подання звітності із сталого розвитку за стандартами звітності із сталого розвитку.
Дочірні підприємства можуть не складати звітність із сталого розвитку, якщо такі підприємства включено до консолідованої звітності із сталого розвитку свого материнського підприємства. Материнські підприємства, які одночасно є дочірніми підприємствами, можуть не складати звітність із сталого розвитку, якщо такі підприємства та його дочірні підприємства включено до консолідованої звітності із сталого розвитку свого материнського підприємства.
Малі та середні підприємства (крім підприємств, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу, та державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі) самостійно визначають доцільність складання звітності із сталого розвитку.
Критерії для визначення категорії підприємств та груп
Критерії для визначення мікро-, малих, середніх і великих підприємств оновлено з урахуванням інфляції та рекомендацій Європейської комісії.
Це дозволить зменшити адміністративне навантаження та уникнути необґрунтованого потрапляння підприємств у категорії з жорсткішими вимогами.
Впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності для державних підприємств
Державні підприємства та компанії, де понад 50% акцій належать державі, зобов’язані вести облік і звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ), а також складати звіт про управління.
Це підвищить прозорість і підзвітність державного сектору економіки та спростить доступ до міжнародних ринків капіталу.
У разі прийняття цей Закон набере чинності з 1 січня 2026 року.