Незважаючи на запровадження у 2022 році мораторію на проведення держнагляду (контролю), органи Держпраці планують комплексні перевірки та все ще мають право проводити позапланові перевірки. І, як виявилось, питання законності проведення комплексних (планових!) заходів наразі відкрите. Але все за порядком.
Продовження часткового мораторію
Нагадаємо, що органи Держпраці в силу приписів ч. 6 ст. 2 Закону №877 належать до органів держнагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. І наразі за п. 1 Постанови КМУ від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» було встановлено мораторій на проведення планових перевірок на період дії воєнного стану.
Водночас Держпраці наказом від 29.11.2024 №200 затвердила Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2025 рік. До нього включено 18 747 суб'єктів господарювання.
Тож чекати планову перевірку чи ні? Буде вона чи не буде? Не буде! План Держпраці склала, але проведення таких перевірок наразі заблоковане мораторієм.
Водночас протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах (п. 2 Постанови №303):
- за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини,
- для захисту навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави,
- для виконання міжнародних зобов’язань України.
Тобто планових перевірок поки що не буде, а от на позапланову перевірку Держпраці може завітати.
Підстави для призначення позапланової перевірки
У ст. 16 Закону №2136 (цей закон втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану) наведено вичерпний перелік підстав для проведення позапланових перевірок виконання трудового законодавства, а саме:
- за заявою працівника або профспілки в частині додержання вимог Закону №2136, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів;
- за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;
- у зв’язку з невиконанням госпсуб’єктом приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року;
- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави;
Важливо! Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявності погодження Держпраці, що в обов’язковому порядку пред’являється керівнику чи уповноваженій особі ЮО, її відокремленого підрозділу, ФОПу або уповноваженій ним особі перед початком здійснення позапланового заходу (окрім направлення та службового посвідчення).
- доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
- настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання;
- за рішенням суду.
Кого перевірятимуть: юридичних осіб незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичних осіб, які використовують найману працю.
З 01.10.2025 року до підстав для здійснення позапланових заходів держнагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та вимог Закону №2136 додаються і перевірки з питань вчинення мобінгу (цькування).
Чому саме з цієї дати? Тому що така підстава виникла через внесення Законом №4352 змін до ст. 16 Закону №2136. А набирають чинності такі зміни через три місяці після опублікування Закону №4352, тобто, саме з 1 жовтня 2025 року. Ми про це писали тут .
Увага! Позапланові заходи держнагляду (контролю) з питань вчинення мобінгу (цькування) не можуть здійснюватися одночасно з позаплановими заходами державного нагляду (контролю) з будь-яких інших питань.
А це означає, що під час перевірок з питань мобінгу перевірятимуться лише обставини вчинення мобінгу. Але, оскільки при цьому інспектори Держпраці можуть перевіряти і документи на підприємстві, то така перевірки може призвести і до виявлення інших порушень законодавства з праці.
Наприклад, якщо працівник поскаржився на вчинення мобінгу в частині обмеження премії чи інших виплат, або дії роботодавця пов’язані з порушенням його прав як працівника у порівнянні з іншими працівниками, чи такі порушення загрожують життю або здоров’ю тощо. Такі скарги можуть привести до перевірки значної кількості документів.
Чи будуть штрафувати або вимагати усунення інших порушень при перевірці з мобінгу? Ні. Але у разі виявлення цих інших порушень, може бути призначена інша позапланова перевірка, вже з питань дотримання решта норм трудового законодавства. А оскільки доказами будуть документи, отримані у самого роботодавця (копії яких залишаться в інспекторів), то проблем з призначенням додаткової перевірки не буде. Втім, такої перевірки під час воєнного стану можна не боятися – згідно ч. 3 ст. 16 Закону №2136 у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 КЗпП, не застосовуються.
Що таке мобінг та як на це працівники можуть поскаржитись до Держпраці – ми писали тут.
Коротко нагадаємо, що працівник у разі вчинення щодо нього мобінгу має право:
- Звернутись до роботодавця з вимогою про тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу (ч. 10 ст. 60-2 КЗпП).
- На розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника за ст. 38 КзпП.
Увага! В обох випадках працівник має право звернутись до Держпраці із заявою про вчинення мобінгу, що неодмінно приведе до позапланової перевірки роботодавця. Тому ображати працівників, а також допускати, щоб його ображали інші працівники, ми, звісно, роботодавцям наполегливо не радимо!
До речі, про інших працівників (які самі люблять ображати інших). Роботодавець має право звільняти таких працівників за ст. 40 КзпП за вчинення мобінгу (цькування). Але для такого звільнення з ініціативи роботодавця потрібне судове рішення, яке набрало законної сили.
Таке звільнення може загрожувати і самому керівнику підприємства (ст. 41 КЗпП), при цьому в нього підстави навіть дві:
- вчинення мобінгу (цькування) незалежно від форм прояву
- та/або невжиття заходів щодо його припинення.
Щоправда, і в цих двох ситуаціях потрібне судове рішення, що говорить про ці факти і набрало законної сили.
Зазначимо, що історія із узаконеним захистом працівників від мобінгу (цькування) на роботі тільки почалася і набирає обертів. Держпраці вже наприкінці 2024 року інформувала, що до регіональних управлінь все частіше надходять звернення з приводу цькування працівника на робочому місці, у тому числі внутрішньо переміщених осіб, з боку колег, підлеглих або керівництва, яке вчиняється з метою приниження гідності співробітника. І реакція на такі скарги є миттєвою, хоча не завжди приводить до покарання роботодавця, зокрема, через відсутність доказів мобінгу (цькування) крім скарги ображеного. Але, перевірка буде і допуск до документів на підприємстві у інспекторів з праці буде теж.
Застосування штрафів
У період дії воєнного стану, у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів держнагляду (контролю), штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються.
Водночас посадові особи юросіб та/або ФОПи (якщо ФОП вказаний як відповідальна особа за відповідною статтею КУпАП) несуть відповідальність за адміністративні правопорушення, передбачені ст. 41, 41-1 – 41-3 КУпАП, 1881 КУпАП.
Також нагадаємо, що згідно з наказом від 09.03.2023 №1243 були затверджені уніфіковані форми документів Держпраці (попередження, акти, вимоги, припис тощо). З усіх форм документів, які складаються органами Держпраці, вилучили посилання на Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 21.08.2019 №823.
Через нову підставу для позапланових перевірок – вчинення мобінгу (цькування), яка почне діяти з 01.10.2025, слід згадати про відповідні санкції щодо роботодавця. А ці штрафи будуть, адже вони не встановлені ст. 265 КЗпП (щодо яких під час воєнного стану є пільга).
Ці штрафи встановлено ст. 173-5 КУпАП! Тобто, це адміністративні штрафи (і не тільки).
Так, вчинення мобінгу (цькування) працівника тягне за собою накладення штрафу на громадян від 850 грн до 1700 грн або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин і накладення штрафу на ФОП, які використовують найману працю, посадових осіб - від 1700 грн до 3400 грн або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин.
А за вчинення мобінгу (цькування) працівника, вчинене групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, тягне за собою накладення штрафу на громадян від 1700 грн до 3400 грн або громадські роботи на строк від тридцяти до п’ятдесяти годин і накладення штрафу на ФОП, які використовують найману працю, посадових осіб - від 3400 грн до 6800 грн або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Не забувайте і про ще один вид витрат: у працівника згідно ч. 2 ст. 173 КЗпП буде право на відшкодування витрат на лікування (якщо мобінг довів і до такого) або на відшкодування моральної шкоди (ст. 237-1 КЗпП). Щоправда, в обох випадках суму компенсації має визначити суд, тобто, Держпраці таких виплат не затверджує.
Комплексні планові перевірки
На свої перевірки Держпраці може приходити не сама. Комплексні перевірки – це перевірки, у яких беруть участь два чи більше державних органів. Тобто перевірка ними проводиться одночасно.
Державна регуляторна служба України (далі – ДРСУ) вже другий рік поспіль затверджує плани здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю)
- на 2024 рік – це був наказ від 14.11.2023 №183;
- на 2025 рік – це наказ від 14.11.2024 №257.
Сама ДРСУ пояснює прийняття таких наказів так.
Порядок планування заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено статтею 5 Закону №877.
Відповідно до статті 5 Закону №877 планові перевірки госпсуб’єктів здійснюються відповідно до річних планів органів державного нагляду (контролю).
У разі якщо один і той самий суб’єкт господарювання внесений до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю) – це є підставою для проведення щодо такого госпсуб’єкта комплексного планового заходу державного нагляду (контролю).
Керуючись положеннями статті 5 Закону, Державна регуляторна служба України щороку затверджує План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю).
Прийняття такого плану не суперечить постанові КМУ від 13.03.2022 № 303, оскільки постанова не встановлює жодних обмежень щодо намірів планування заходів державного нагляду (контролю) органами державного нагляду (контролю).
Про комплексні річні плани здійснення заходів держнагляду (контролю) ми писали тут.
Водночас давайте спробуємо розібратись у цій ситуації – чи є такі комплексні плани законними та чи не порушують вони мораторію за Постановою №303?
Загалом ДРСУ посилається на ст. 5 Закону №877, якою передбачено саме планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю). А Постанова №303 не встановлює заборону планувати (мати намір) проведення перевірок органами держнагляду (контролю).
Звісно, такі плани складаються не для намірів, а для їх реалізації. Проте поки що планові перевірки від Держпраці заблоковані. А якщо йдеться про комплексні планові перевірки?
Як ми зазначили вище, комплексні планові перевірки – це ті самі планові перевірки, але одночасно кількома контролюючими органами. Тож стверджувати, що комплексні планові заходи не підпадають під дію мораторію за Постановою №303, ми не бачимо підстав.
А якщо Держпраці все ж таки спробує прийти на комплексну планову перевірку?
Нагадаємо, що та сама ч. 1 ст. 5 Закону №877 вказує госпсуб’єкту, що він має право відмовитися від проведення комплексного планового заходу держнагляду (контролю) шляхом письмового звернення до ДРСУ. У такому разі перевірка такого госпсуб’єкта проводиться згідно з річними планами органів державного нагляду (контролю).
Простими словами це означає: якщо роботодавець дізнається про те, що його включено до плану-графіка комплексних планових перевірок, він може подати до ДРСУ заяву, в якій зазначити відмову від комплексної планової перевірки. Ну тобто що він не бажає, щоб контролери, які запланували завітати до нього із перевіркою, приходили разом. Він бажає, щоб такі перевірки проводилися окремо і в різні строки. У такому випадку кожен із цих органів має розподілити одну комплексну перевірку на декілька звичайних планових перевірок. І Держпраці вже не зможе скористатися цією підставою.
Якщо госпсуб’єкт відмовляється від комплексного заходу, то провести плановий захід Держпраці вже не може, бо це порушує мораторій, встановлений Постановою №303.
І тоді у Держпраці залишаються лише позапланові заходи з підстав, вказаних у ст. 16 Закону №2136, які ми навели вище.
Якщо госпсуб’єкт не відмовиться від комплексної планової перевірки, чи штрафуватиме його Держпраці?
Це цікаве питання. Адже норма щодо незастосування штрафів за ст. 265 КЗпП у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень стосується тих порушень, які були виявлені під час здійснення позапланових заходів держнагляду (контролю). Саме так прописано у ст. 16 Закону №2136.
На жаль, тут ми маємо невтішну відповідь. Якщо Держпраці проведе саме планову перевірку, хоч і в межах комплексної, вона зможе застосувати ці штрафи, як у мирні часи. Оскаржити ці штрафи в суді буде можна, але чи стане суд на бік роботодавця, наразі сказати важко.
За приписами ст. 16 Закону №2136 норми цієї статті стосуються лише порядку проведення позапланових перевірок, так само як і звільнення від штрафів лише за результатами їх проведення. Про інші планові або комплексні перевірки у цій статті Закону №2136 – ані слова.
Тому роботодавець має ще одну вагому причину відмовитись від комплексної перевірки та після цього посилатися на мораторій для планових перевірок Держпраці. Адже якщо навіть Держпраці завітає до нього з позаплановою перевіркою, такий роботодавець дізнається про свої порушення, усуне їх згідно з приписом і не сплачуватиме фінансових санкцій. Звісно, залишається ще адмінштраф, але в нього є строки давності і до нього наш бізнес готовий у разі будь-якої перевірки.
Втім, наразі ми чудово розуміємо, що саме таке прочитання норм Закону №2136, Закону №877 та Постанови №303 – лише наша точка зору. У будь-якому разі зараз, без судової практики, неможливо однозначно стверджувати, що мораторій має перевагу над можливістю проведення комплексних (планових!) заходів та застосування штрафів за результатами їх проведення.
Держнагляд з охорони праці
Нагадаємо, що відповідно до ст. 38 Закону України від 14.10.1992 №2694-ХІІ «Про охорону праці» діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється цим Законом, Кодексом цивільного захисту України, законами України «Про адміністративну процедуру», «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», іншими нормативно-правовими актами та положеннями про відповідні органи.
Про Закон №877 тут не згадується. Натомість про здійснення держнагляду (контролю) у сфері охорони праці прямо сказано у пп. 15, 16 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою КМУ від 11.02.2015 №96.
Якщо звернутись до судової практика, то, зокрема, в одному з останніх судових рішень – у справі №160/9951/21 (постанова ВС від 10.05.2024) – суд розглядав спір щодо оскарження результатів перевірки Держпраці з питань дотримання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю (перевіряли ПАТ). У цьому рішенні ВС звертався до порядку проведення держнагляду (контролю) за Законом №877, дотримання якого є обов’язковим.
Таким чином, якщо ми говоримо про перевірки Держпраці саме з охорони праці, то повертаємось до всього того, про що ми говорили вище. Планові заходи підпадають під мораторій за Постановою №303. Щодо комплексних перевірок – наша позиція є незмінною, та наразі питання щодо превалювання мораторію над комплексними перевірками є відкритим. А ось щодо позапланових заходів – то, на думку ВС, для їх проведення слід керуватись підставами, наведеними у ст. 6 Закону №877.
Нагадаємо, що за приписами Закону №3992 повноваження Держпраці у сфері охорони праці передано до інших центральних органів щодо:
- реєстрації та обліку великотоннажних транспортних засобів та інших технологічних транспортних засобів – до МВС;
- контролю за дотриманням законодавства про рекламу (щодо змісту реклами про вакансії ) – до Держпродспоживслужби.
Втім, варто пам’ятати про види робіт та ТЗ підвищеної небезпеки, які наразі все ще залишаються за Держпраці.
Адже, оскільки реєстрацію, перереєстрацію, тимчасову реєстрацію, взяття на облік та зняття з нього технологічного транспортного засобу здійснювали територіальні органи Держпраці, а тепер - органи МВС, то здійснювати перевірки мали би саме органи МВС. Водночас, контроль за технічним станом ТЗ (щодо техогляду та експертного обстеження машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки за Постановою КМУ від 26.05.2004 №687 – насьгодні без змін), наразі залишається за Держпраці.
При цьому, на роботодавців покладено обов'язок отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки за постановою КМУ від 03.02.2021 р. №77.
Однак строк дії документів дозвільного характеру на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та на виконання робіт підвищеної небезпеки, який закінчився в період дії воєнного стану, автоматично продовжується на період дії воєнного стану і протягом одного місяця після його припинення чи скасування.
А на час дії воєнного стану експлуатація машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки здійснюється на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (детальніше ми писали про це тут).
Тому, повноваження Держпраці та МВС щодо можливості контролю за технічним станом ТЗ підвищеної небезпеки залишається спірним та не врегульованим. Проте, на нашу думку, це питання скоріш за все залишиться таким як є до припинення воєнного стану, адже ця проблема стосується й військових формувань, які використовують устаткування підвищеної небезпеки й на лінії бойового зіткнення, що об’єктивно позбавляє можливості такого контролю.