Додаток до Приміток до річної фінзвітності «Інформація за сегментами» (форма №6): інструкція із заповнення

1. Хто повинен (і хто не повинен) складати форму №6? 
2. Коли і кому надавати форму №6? 
3. Чи зазначати форму №6 як подану у декларації з податку на прибуток? 
4. Що потрібно зробити перед складанням форми №6
5. Подібні сегменти можна об’єднати! 
6. Що робити, якщо сегменти не є подібними, але не відповідають критеріям звітних сегментів? 
7. Чи можуть звітні сегменти бути різними у різних роках? 
8. Як відображати інформацію про сегменти у формі №6? 
9. Останній крок – порівняння даних у формі №6 з іншими формами фінзвітності! 

• Бланк Додатка до Приміток до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами" (форма №6), терміни його подання, а також іншу корисну інформацію дивіться на нашому сайті за посиланням. 
  
  
• Форму Балансу (форма №1) затверджено Наказом Мінфіну від 19.05.2005 №412 про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 29 "Фінансова звітність за сегментами" (в редакції наказу Мінфіну від 09.07.2021 №385).
  
  
• Ще більше бланків звітності, договорів, типових форм, заяв і первинних документів (усього понад 900 бланків та типових форм) ви знайдете на нашому сайті у розділі бланків. 

Хто повинен (і хто не повинен) складати форму №6? 

Це визначає НП(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами», яким затверджено і саму форму №6. 

Норми НП(С)БО 29 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі – підприємство) незалежно від форм власності: 

• якщо підприємство займає монопольне (домінуюче) становище на ринку продукції (товарів, робіт, послуг) або
• якщо щодо продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства до початку звітного року прийнято рішення про державне регулювання цін, у тому числі це стосується підприємств, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Отже, монополісти або ті, хто виробляє продукцію, або торгує товарами, надає послуги (виконує роботи), ціни на які контролює держава, обов’язково мають складати форму №6. 

Хто не повинен складати форму №6: 

• мікропідприємства,
• малі підприємства, 
• непідприємницькі товариства,
• бюджетні установи та
• підприємства, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності.

Коли і кому надавати форму №6? 

Оскільки йдеться про додаток до Приміток (форма №5), то подається форма №6 разом із формою №5 у ті самі строки. 

Форма №5 складається і надається тільки за рік. Отже, і форма №6 звітним періодом має рік. Тобто за 2025 рік її не треба було складати поквартально, але її треба скласти за сам звітний 2025 рік. 

Фінансову звітність за 2025 рік більшість підприємств має подати до Держстату та ДПС не пізніше 2 березня 2026 року. Платники податку на прибуток подають її разом із декларацією. Ми про це писали тут. 

Чи зазначати форму №6 як подану у декларації з податку на прибуток? 

У формі декларації передбачено відображення поданих форм фінансової звітності:

• Баланс (Звіт про фінансовий стан);
• Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід);
• Звіт про рух грошових коштів;
• Звіт про власний капітал;
• Примітки до річної фінансової звітності. 

Як бачимо, тільки 5 форм (про це говорять і самі податківці) і жодної згадки про форму №6. Однак до органу ДПС вона все ж таки подається (хоча окремо в декларації про це і не йдеться). 

Нагадуємо, що при створенні електронної форми звітності, яка подається до ДПС і до органу статистики, слід використовувати формати з першою літерою «S».

Отже, обираємо електронний формат S0106007 – Форма №6. Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами».

Що потрібно зробити перед складанням форми №6

Інформація, яка наводиться у формі №6, формується у бухгалтерському обліку за господарськими та географічними сегментами, які визначаються підприємством на основі його організаційної структури. Правила поділу на сегменти обов’язково прописуються в обліковій політиці підприємства! 

Сегмент визнається, якщо він відповідає більшості із критеріїв визначення господарського і географічного сегментів.

Підприємство самостійно визначає ступінь деталізації географічних регіонів виходячи з необхідності розкриття суттєвої інформації.

Господарський сегмент – відокремлювана частина діяльності підприємства з виробництва та/або продажу певного виду (або групи) продукції (товарів, робіт, послуг), яка відрізняється від інших:

• видом продукції (товарів, робіт, послуг);
• способом отримання доходу (способом розповсюдження продукції, товарів, робіт, послуг);
• характером виробничого процесу;
• характерними для цієї діяльності ризиками;
• категорією покупців.

Географічний сегмент – відокремлювана частина діяльності підприємства з виробництва та/або продажу певного виду (або групи) продукції (товарів, робіт, послуг) у конкретному економічному середовищі, яка відрізняється від інших:

• економічними і політичними умовами географічного регіону;
• взаємозв'язком між діяльністю в різних географічних регіонах;
• територіальним розташуванням виробництва продукції (робіт, послуг) або покупців продукції (товарів, робіт, послуг);
• характерними для географічного регіону ризиками діяльності;
• правилами валютного контролю і валютними ризиками в таких регіонах. 

Залежно від сутності ризиків та організаційної структури підприємства географічні сегменти поділяються на два види: 

• Географічний виробничий сегмент виділяється за місцем розташування виробництва продукції (робіт, послуг) підприємства. 
• Географічний збутовий сегмент виділяється за місцем розташування основних ринків збуту та покупців продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства.

Зверніть увагу!

Сегмент може бути визначений і за критерієм дотримання єдиного технологічного процесу, який може здійснюватися в кількох географічних регіонах, що обумовлено стадіями виробництва продукції, політикою післяпродажного обслуговування, умовами доставки товарів тощо.

При визначенні сегментів враховуються також ризики, які обумовлені особливостями ринку збуту продукції (товарів, робіт, послуг) у цьому регіоні, валютні ризики, які виникають при провадженні діяльності в двох або більше країнах, тощо.

Отже, перш ніж складати форму №6, треба проаналізувати виробництво, продаж товарів, робіт та послуг та поділити їх за господарськими та географічними сегментами. Кожен такий сегмент стає звітним – тобто буде відображений окремо в формі №6. 

Критерії поділу діяльності підприємства на звітні сегменти: 

• дохід сегмента підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям і за внутрішньогосподарськими розрахунками підприємства становить не менше ніж 10% загального доходу від продажу зовнішнім покупцям і за внутрішньогосподарськими розрахунками всіх сегментів певного виду (господарського або географічного відповідно);
• фінансовий результат сегмента становить не менше ніж 10% сумарного фінансового результату всіх сегментів певного виду (господарського або географічного відповідно);

Якщо підприємство за різними сегментами у звітному періоді має одночасно різні фінансові результати (прибутки та збитки), то звітним визначається сегмент, фінансовий результат якого становить не менше ніж 10% більшої з двох абсолютних величин – сумарного прибутку або сумарного збитку всіх сегментів цього виду.

• балансова вартість активів сегмента становить не менше ніж 10% загальної балансової вартості активів усіх сегментів певного виду (господарського або географічного відповідно).

Приклади визначення звітного сегмента наведено в додатку 2 до НП(С)БО 29. 

Подібні сегменти можна об’єднати! 

Формування звітних сегментів здійснюється не тільки на основі виділення господарських і географічних сегментів (це перший етап), а і шляхом об'єднання кількох подібних сегментів одного виду в окремий звітний сегмент. 

Подібними визнають сегменти, які мають протягом кількох звітних періодів однакові (наближені) значення прибутку та відповідають більшості критеріїв визначення господарського і географічного сегментів.

Це підприємство, знову ж таки, робить на свій розсуд. 

Мінфін дає тільки такі поради: 

• При об'єднанні господарських сегментів аналізуються особливості та призначення продукції (товарів, робіт, послуг), характер виробничого процесу, категорія покупців, способи отримання доходу (способи розповсюдження продукції, товарів, робіт, послуг) тощо.
• При об'єднанні географічних сегментів враховуються особливості регіональних економічних і геополітичних умов.

Об’єднання подібних сегментів можливе і ще в одному випадку: якщо сегменти є, але вони не відповідають зазначеним вище критеріям звітних сегментів. Наприклад, є види товарів, які відповідають визначенню господарських сегментів, і в цілому їх реалізація досить подібна, але жоден з таких товарів не дотягує до 10% від суми загального доходу підприємства. 

Що робити, якщо сегменти не є подібними, але не відповідають критеріям звітних сегментів? 

У такому випадку у підприємство має три варіанти: 

Варіант 1. Підприємства, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку продукції (товарів, робіт, послуг) або щодо продукції (товарів, робіт, послуг) яких до початку звітного року прийнято рішення про державне регулювання цін, у тому числі підприємства, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають такі види продукції (товарів, робіт, послуг) окремими пріоритетними звітними господарськими сегментами незалежно від того, чи відповідають показники такої діяльності зазначеним вище критеріям. 

За характером впливу на фінансовий результат діяльності підприємства звітні сегменти поділяються на пріоритетні і допоміжні. 

У фінансовій звітності інформація про пріоритетні звітні сегменти (господарські або географічні) розкривається більш деталізовано. 

При визначенні пріоритетного виду звітного сегмента враховується організаційна структура підприємства.

Пріоритетним сегментом може бути визначено або господарський сегмент, або географічний виробничий сегмент, або географічний збутовий сегмент.

Наприклад, якщо організаційна структуризація виробничих та інших відокремлених підрозділів підприємства побудована за видами продукції (товарів, робіт, послуг), що виробляється, то пріоритетним визнається господарський вид сегмента, а допоміжним – географічний. 

Якщо організаційна структуризація виробничих та інших відокремлених підрозділів підприємства здійснювалася за регіонами, в яких підприємство функціонує, то пріоритетним визнається географічний вид сегмента, а допоміжним – господарський.

У разі відсутності чітких переваг залежності фінансових результатів і ризиків пріоритетним звітним сегментом визнається господарський сегмент, а допоміжним – географічний.

Варіант 2. Сегмент, який не відповідає критеріям, все ж таки може бути визнаний підприємством звітним сегментом, якщо цей сегмент має важливе значення для підприємства в цілому (забезпечує діяльність інших сегментів тощо) і інформація про нього є суттєвою. 

Варіант 3. Сегмент, який не відповідає критеріям, визнається неподібним сегментом. Показники неподібних сегментів у формі №6 включаються до складу нерозподіленої статті, з використанням яких узгоджуватимуться відповідні показники діяльності звітних сегментів і підприємства в цілому за статтями Балансу (форма №1) та Звіту про фінансові результати (форма №2).

Тобто щодо варіанта 1 у підприємства немає вибору. А от щодо варіантів 2 і 3 воно приймає рішення самостійно. 

При цьому треба виконати головну вимогу: 

Дохід від операцій із зовнішніми покупцями всіх визначених звітних сегментів, інформація про які наводиться в формі №6, має становити не менше ніж 75% загального доходу підприємства від операцій із зовнішніми покупцями. 

Тобто сумарно за всіма виділеними сегментами, які підприємство визначило як звітні, дохід повинен становити не менше 75% від загальної виручки. Якщо так не вийшло через те, що сегментів багато і деякі з них дають доходу менше, ніж 10% від загального обсягу, то потрібно буде збільшити кількість звітних сегментів – тобто вибрати їх на свій розсуд з тих, що не пройшли випробування критеріями. 

Чи можуть звітні сегменти бути різними у різних роках? 

Звісно, що можуть, якщо діяльність підприємства змінилася, змінився асортимент товарів або перелік продукції, товарів, робіт, послуг, які були реалізовані. 

Тобто, складаючи форму №6 за 2025 рік, в ній треба навести дані за сегментами як за звітний, так і за попередній (2024) рік. Але це не означає, що дані збігатимуться. 

НП(С)БО 29 каже: 

Сегмент, який було визначено звітним у попередньому році, але який у поточному році не відповідає критеріям звітного сегмента, має визначатися звітним сегментом, якщо підприємство протягом дванадцяти місяців або операційного циклу, якщо він більше дванадцяти місяців, очікує досягнення цим сегментом показників, які відповідають таким критеріям;

Якщо у звітному році підприємство визначає нові звітні сегменти, які виникають унаслідок зміни (розширення) господарської діяльності підприємства, то за цими звітними сегментами наводяться відповідні порівняльні показники за попередній звітний період або надається обґрунтоване пояснення причин неможливості достовірного визначення порівняльних показників. 

Отже, щоразу, коли інформацію про сегмент не можна зазначити у формі №6 двічі (за поточний і за попередній звітні роки), підприємство повинно надати цьому пояснення. 

Як відображати інформацію про сегменти у формі №6? 

Форма №6 має таку структуру: 

• Заголовна частина
• Розділ І (де відображаються показники пріоритетних звітних сегментів) 
• Розділи ІІ та ІІІ (де відображаються показники допоміжних звітних сегментів)

При цьому у розділах І, ІІ та ІІІ, на вибір підприємства, зазначається, які саме сегменти наводяться – господарський, географічний виробничий, географічний збутовий. 

Оскільки форма №6 – це додаток до Приміток до фінансової звітності (форми №5), тож не дивно, що заголовні частини в них заповнюються однаково. І в них однакова одиниця виміру: тисяча гривень.

Наприкінці обидві ці форми підписують керівник підприємства та головний бухгалтер. Тож тут сюрпризів виникнути не повинно. 

У самих таблицях звіту (розділи І, ІІ та ІІІ) інформація за сегментами, як ми вже зазначили вище, наводиться двічі – за поточний і за минулий рік. 

При цьому основними характеристиками сегментів (які повторюються в усіх трьох розділах) є: 

• Дохід від реалізації зовнішнім покупцям продукції, товарів, робот чи послуг, які визначають цей сегмент
• Балансова вартість активів звітного сегменту 
• Капітальні інвестиції в цей сегмент.

У розділі І дані про пріоритетні сегменти наводяться найбільш докладно. У ньому зазначаються показники: 

• Доходи сегментів і нерозподілена між ними решта суми доходу підприємства (разом отримуємо загальну суму доходу підприємства) – рядок 1
• Аналогічна інформація за витратами в розрізі пріоритетних сегментів та в цілому по підприємству – рядок 2 
• Фінансовий результат в розрізі сегментів – рядок 3
• Фінансовий результат в цілому по підприємству – рядок 4 
• Активи звітних сегментів та нерозподілені між ними активи підприємства (разом отримуємо загальну балансову вартість активів підприємства) – рядок 5
• Аналогічна інформація щодо зобов’язань в розрізі пріоритетних сегментів та в цілому по підприємству – рядок 6
• Капітальні інвестиції – рядок 7 
• Амортизація необоротних активів – рядок 8. 

Характеристики доходів та витрат, які треба показати в формі №6, наведено в п. 18 – 23 НП(С)БО 29. 

Характеристики визначення активів та зобов’язань, які треба показати у формі №6, наведено в п. 24 – 31 НП(С)БО 29. 

У розділах ІІ та ІІІ щодо допоміжних звітних сегментів наводиться тільки інформація за трьома основними показниками. Однак і тут інформація наводиться в розрізі назв сегментів, і окремо наводиться інформація з фінзвітності, яку не вдалося розподілити за сегментами. 

Останній крок – порівняння даних у формі №6 з іншими формами фінзвітності! 

Наприкінці треба звірити дані форми №6 з даними інших форм фінзвітності, щоб переконатися, що все зроблено правильно. У цьому допоможе таблиця, складена за Методичними рекомендаціями Мінфіну №476.

Таблиця. Порівнянність показників форми №6 та інших форм фінзвітності згідно з Методрекомендаціями №476