До редакції «Вісника» надійшов лист від ТзОВ «Солонько» у Львівській обл., що займається виробництвом та реалізацією цегли керамічної. Підприємство також має власний кар’єр, де видобуває глину для реалізації як сировини та для виробництва з неї цегли. Скільки потрібно складати податкових розрахунків з плати за користування надрами для видобування корисних копалин? Розглянемо відповідь на це запитання.
Порядок справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин визначено ст. 263 ПКУ.
Підпунктом 263.1.1 ст. 263 ПКУ встановлено, що платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у т. ч. громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами у межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у т. ч. під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) у межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктів (ділянок) надр.
Відповідно до пп. 263.2.1 ст. 263 ПКУ об’єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин за кожною наданою у користування ділянкою надр, визначеною у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.
Згідно з п. 263.9 ст. 263 ПКУ ставку плати за користування надрами для видобування корисних копалин для сировини цегельно-черепичної встановлено у розмірі 5% вартості обсягів видобутих корисних копалин.
Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) (пп. 263.5.1 ст. 263 ПКУ).
Відповідно до пп. 263.6.1 ст. 263 ПКУ вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин:
• за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
• за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).
Вартість одиниці кожного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється як співвідношення суми доходу, отриманого платником від реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), визначеної згідно з пп. 263.6.2 ст. 263 ПКУ, та обсягу (кількості) відповідного виду реалізованої видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції платника (пп. 263.6.4).
Згідно з пп. 263.7.1 ст. 263 ПКУ для видів корисних копалин, для яких у таблиці п. 263.9 цієї статті ставки плати (Свнз) встановлено у відносних показниках (відсотках), податкові зобов’язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Пзн) для відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у межах однієї ділянки надр за податковий (звітний) період обчислюються за такою формулою:
Пзн = Vф х Вкк х Свнз х Кпп,
де Vф — обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об’єму);
Вкк — вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), обчислена згідно з п. 263.6 ст. 263 ПКУ;
Свнз — величина ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин, встановлена у п. 263.9 цієї статті;
Кпп — коригуючий коефіцієнт, встановлений у п. 263.10 зазначеної статті.
Таким чином, у разі використання видобутої корисної копалини за декількома напрямами (реалізація, використання для власних потреб) платник повинен подавати один податковий розрахунок щодо плати за користування надрами й обчислювати суму податкових зобов’язань за звітний (податковий) період на базових умовах поставки за більшою з таких її величин:
• за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
• за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).
