Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків установлено ст. 200 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ).
Пунктом 200.4 ст. 200 р. V ПКУ визначено, що:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України — сумі податкового зобов’язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно із п. 200.6 та п. 200.7 ст. 200 р. V ПКУ платник податку, який має право на бюджетне відшкодування, може прийняти рішення про:
— зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов’язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів (рядок 23.2 декларації з ПДВ);
— повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 23.1 податкової декларації з ПДВ).
При цьому відповідно до п. 200.8 ст. 200 р. V ПКУ до декларації обов’язково додається Розрахунок суми бюджетного відшкодування.
Перелік платників ПДВ, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ та відповідно не подають Розрахунок суми бюджетного відшкодування, визначено п. 200.5 ст. 200 р. V ПКУ.
Враховуючи викладене, нормами ст. 200 р. V ПКУ не передбачено можливості вибору щодо проведення чи непроведення відшкодування ПДВ платником податку, який має право на таке відшкодування.
При цьому відповідно до пп. «а» п. 200.14 ст. 200 р. V ПКУ, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган ДПС виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом ДПС за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому разі вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п. 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов’язань з цього податку в наступних податкових періодах.
Отже, платник податку, який відповідно до ст. 200 р. V ПКУ має право на отримання бюджетного відшкодування, повинен разом із податковою декларацією з ПДВ подавати Розрахунок суми бюджетного відшкодування.
