Сертифікати відкритих ключів не призначені для використання в іншій діяльності

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПАУ від 10.04.2808 р. №233 для приймання податкових документів в електронному вигляді від платника податків орган ДПС повинен мати:
— програмне забезпечення приймання та обробки податкової звітності з засобами КЗІ;
— чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформовані акредитованим центром сертифікації ключів для органу ДПС.
Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів регулюються відповідно до законів України від 22 травня 2003 року №851 «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі — Закон №851) та від 22 травня 2003 року №852 «Про електронний цифровий підпис» зі змінами та доповненнями (далі — Закон №852).
Статтею 5 Закону №851 визначено, що електронний документ — документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. При цьому електронний цифровий підпис, який є різновидом електронного підпису, є обов’язковим реквізитом електронного документа, що використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб’єктами електронного документообігу (стаття 1 Закону №852). Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Під терміном «відкритий ключ» розуміють параметр криптографічного алгоритму перевірки електронного цифрового підпису, доступний суб’єктам відносин у сфері використання електронного цифрового підпису (стаття 1 Закону №852).
Відповідно до статті 1 Закону №852, документом, який засвідчує чинність та належність відкритого ключа підписувачу, є сертифікат відкритого ключа, який видається центром сертифікації ключів.
Порядок акредитації центру сертифікації ключів затверджено постановою КМУ від 13 липня 2004 року №903, який визначає процедуру акредитації центру сертифікації ключів, умови надання центром послуг електронного цифрового підпису, вимоги до його персоналу та захисту інформації.
Згідно з абзацом 3 статті 4 Закону №852 використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Статтею 7 Закону №851 встановлено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у т. ч. з електронним цифровим підписом автора.
Відповідно до статті 9 Законом України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі — Закон №996) і пункту 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88 зі змінами та доповненнями (далі — Положення №88), підставою для відображення у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону №996 та пункту 2.4 Положення №88 первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документу (форми); дату і місце складання; назву підприємства, установи, від імені якої складений документ; зміст, обсяг та підстава для здійснення господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Сертифікати відкритих ключів платниками податків отримано для підпису звітності у електронному вигляді, а не для використання у іншій діяльності.