ДФСУ у листі від 29.08.2016 р. №18624/6/99-99-12-02-03-15 нагадує, що суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, щоквартально здійснюють декларування наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.
Декларування здійснюється за формою декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, затвердженою наказом Мінфіну від 25.12.95 р. №207.
Пунктом 3 Наказу №207 також встановлено, що декларування валютних цінностей щоквартально у терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності.
Своєю чергою, квартальна або річна фінансова звітність подається підприємствами контролюючому органу в строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток (абз. другий п. 5 Порядку подання фінансової звітності). Податковим кодексом ці строки визначено як календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.
При цьому у ДФС зауважують, що Наказом №207 не передбачено особливості декларування валютних цінностей, доходів та майна для суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування.
Таким чином, вони також здійснюють декларування наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, щоквартально.
Від редакції
Нагадаємо, що резидент-госпсуб'єкт обов'язково подає декларацію, у разі коли валютні кошти або майно перебувають за межами України, у т. ч. з порушенням установлених законодавством строків розрахунків у сфері ЗЕД. Відповідно, у разі відсутності валютних коштів та майна за межами України декларація не подається.
Що зазначається в декларації?
Виходячи зі змісту декларації, кошти та майно, що перебувають за межами України з порушенням термінів розрахунків, установлених статтями 1 і 2 Закону про розрахунки в інвалюті, відображають у розділах II — III декларації.
Крім того, у розділі ІІ декларації зазначають вклади на рахунках, відкритих в іноземних банках, внески до статутних фондів іноземних підприємств за кордоном тощо та інше майно, а у розділі IV декларації — доходи (зокрема, у сумі дивідендів), отримані за кордоном від інвестиційної діяльності.
Інформацію про проведені поточні операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за якими не порушено законодавчо встановлених строків розрахунків, та інформацію про валютні кошти і товари, повернуті з порушенням законодавчо встановлених термінів, відображають у розділі V декларації, який має лише інформаційний характер. Показники V розділу декларації заповнюють зростаючим підсумком з початку року, тимчасом як решту — станом на 1 число звітного кварталу.
Виходячи зі змісту декларації, відображенню в ній підлягають валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і на звітну дату (1 число звітного кварталу) та перебувають за межами України.
Інформація, зокрема, що міститься у розділах ІІ та ІІІ декларації, підлягає перерахунку за курсом НБУ на звітну дату, тобто на 1 число, а підставою для відображення є дані бухгалтерського обліку.
При цьому формою декларації не передбачено, до якого десяткового знака слід зазначати показники, — декларацію можна заповнювати як і з десятковими знаками після коми, так і без десяткових знаків. Усі суми в декларації наводять цифрами та літерами.
Відповідальність за порушення правил декларування
Пунктом 2.7 Положення про валютний контроль передбачено застосування штрафних санкцій за невиконання резидентами вимог щодо порядку і термінів декларування валютних цінностей та іншого майна.
Невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декла рування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність:
- порушення строків декларування — накладення штрафу в розмірі 10 нмдг за кожен звітний період (170 грн);
- порушення порядку декларування — накладення штрафу в розмірі 20 нмдг (340 грн).
Порушенням порядку декларування вважається подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що перебувають за межами України.
Водночас неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.
Отже, застосування штрафних санкцій до резидентів за невиконання вимог щодо порядку і термінів декларування валютних цінностей та іншого майна не ставиться у залежність від виправлення резидентами помилок у вже поданих деклараціях (див. щодо цього лист НБУ від 17.09.2013 р. №28-309/13255). Фактично лише ДПІ за місцем обліку суб'єкта господарювання — порушника вирішує, чи свідчать помилки, допущені при складанні декларації, про те, що такий резидент намагався приховати валютні цінності за кордоном, і, відповідно, чи треба застосовувати ці штрафні санкції, чи ні.
Також звертаємо увагу, що з 20.10.2016 року збільшено розмір штрафу за несвоєчасне подання, приховування та перекручування декларації про валютні цінності. Детальніше про це у новині.
Докладніше про декларування валютних цінностей читайте також у статті від редакції тут (для передплатників).
