Декларація з ПДВ – знайомимось із новою редакцією

Коли вперше звітуємо за новою формою?

Зміни до форми декларації з ПДВ були внесені Наказом №381. Цей наказ набрав чинності з 1 червня 2018 року, але був оприлюднений у травні 2018 р. Тож, за нормою п. 46.6 ПКУ  виходить, що оновлену форму декларації з ПДВ слід буде застосовувати вже при звітуванні за червень 2018 року.  Про це ми писали тут, а тепер це підтвердили і податківці. Ті ж, хто звітує з ПДВ щоквартально, застосовуватимуть нову форму декларації, починаючи зі звітного періоду ІІІ квартал 2018 року. Ми про це зазначили тут>>

Втім, додамо від себе, що виправлення помилок в декларації з ПДВ правило, встановлене п. 46.6 ПКУ, не стосується. Для цього випадку існує спеціальне правило: за п. 50.1 ПКУ, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. 

Отже, якщо уточнюючий розрахунок подаватиметься починаючи з 1 червня 2018 року, то він має враховувати зміни, внесені Наказом №381.

Що саме змінилося?

Насправді, змін відбулось небагато. По суті, це невеличкі зміни, внесені до трьох додатків до декларації. Саме тому Наказ №381 не наводить нову редакцію усієї декларації та додатків до неї. Він містить лише зміни до Порядку складання декларації з ПДВ і нову редакцію додатків 1, 5 та 9.

Але, звісно, оскільки додатки до декларації з ПДВ є її невід'ємною частиною, то змінюватиметься по факту уся така декларація (її електронна форма). Тож слідкуйте уважно за оновленнями, щоб не помилитися.

Основну увагу змінам слід приділити двом категоріям платників ПДВ:

• cільськогосподарським товаровиробникам, що бажають отримувати дотацію з бюджету;
• тим платникам ПДВ, у яких є задекларовані, але не зареєстровані в ЄРПН, податкові зобов’язання.

Додаток 1

У разі коригування податкових зобов’язань у зв’язку зі збільшенням суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному (податковому) періоді та не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання декларації, заповнюється таблиця 1.1 нового додатку 1.

Крім цього, відомості про коригування ПЗ у разі збільшення суми компенсації за минулі звітні (податкові) періоди на підставі РК до ПН, складених з 1 липня 2015 року та не зареєстрованих в ЄРПН, зазначаються у таблиці 1.2 додатку 1, крім тих РК, що зазначені у таблиці 1.1 цього додатку. Докладніше про все це далі.

Додаток 5

 Як говорить оновлений Порядок складання декларації, у разі формування суми ПЗ  за звітний (податковий) період на підставі ПН, не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання декларації, відомості про такі податкові накладні зазначаються у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5).

Відомості про суми ПДВ, вказані в ПН, складених з 1 липня 2015 року та не зареєстрованих  в ЄРПН на дату подання декларації, включені до суми ПЗ за минулі звітні (податкові) періоди, зазначаються у таблиці 1.2 (Д5) (додаток 5), крім ПН, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в ЄРПН, що зазначені у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5).

Що це все означає на практиці?

Правило перше:  Таблиці 1.1 додатків 1 та 5 можуть заповнюватися у кожному звітному періоді, починаючи з червня 2018 року, якщо у вас є показник ΣПеревищ

Приклад 1. Поширена ситуація – платник ПДВ має перевищення задекларованих у розділі І декларації ПЗ з ПДВ над тими, що були зареєстровані в ЄРПН за звітний період. Зверніть увагу: йдеться про перевищення, яке виникло саме у поточному звітному періоді! 

За п. 200-1.3 ПКУ один з показників, що зменшує реєстраційний ліміт, має назву ΣПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Але загальна сума такого показника рахується наростаючим підсумком ще з 1 липня 2015 року, а у прикладі 1 ми розглядаємо перевищення, що виникло у певному місяці (наприклад, у червні або в липні 2018 року). 

Тепер такий показник доведеться обраховувати і розшифровувати самому платнику ПДВ. При цьому, оскільки він розраховується і з даних ПН, і з даних РК, а вони відображаються в декларації у різних додатках, цей показник визначатиметься сумарно з двох таблиць:

• з таблиці 1.1 додатку 5 в частині ПЗ, що мала бути підтверджена податковими накладними, які не були зареєстровані;
• з таблиці 1.1 додатку 1 в частині ПЗ, що мала бути підтверджена розрахунками коригування, які не були зареєстровані.

Правило друге: Таблиці 1.2 додатків 1 та 5 заповнюються лише у декларації за червень 2018 року – одноразово. В них розшифровується (в розрізі ПН та РК) показник ΣПеревищ за період з 1 липня 2015 р. по 31 травня 2018 р. (дані за червень 2018 року – ні!).

Приклад 2. А як треба зазначати в декларації з ПДВ дані про ПЗ, не підтверджені зареєстрованими ПН за попередні звітні періоди – таблиця 1.2?

На це питання відповідає сам Наказ №381. За його текстом, таблиця 1.2 додатку 1та таблиця 1.2 додатку 5 заповнюються одноразово за звітний (податковий) період, за який вперше подається декларація з ПДВ,  з урахуванням змін, внесених цим наказом.

Тобто заповнювати ці дві таблиці доведеться лише в декларації за червень 2018 року, і лише за наявності показників, які слід в них відобразити. Таким чином, у декларації за червень 2018 року платники ПДВ мають розшифрувати загальну суму показника ΣПеревищ, який  використовується податківцями при реєстрації їх ПН та РК. Цей показник не відповідатиме даним поточної декларації з ПДВ і наводитиметься довідково.

Для додатку 5 це означатиме розшифрування задекларованих, але не зареєстрованих у ЄРПН у минулих періодах на дату складання декларації за червень 2018 р. податкових зобов’язань з ПДВ. Починати розшифрування слід з липня 2015 року по травень 2018 року (включно).   І робити це слід у Таблиці 1.2. 

Аналогічно, але вже за РК, складеними з липня 2015 року і не зареєстрованими в ЄРПН, треба буде заповнити Таблицю 1.2 додатку 1. 

Звісно, що значення показника ΣПеревищ, який  платник може отримати за запитом у податківців, це контрольна цифра для складання декларації за червень 2018 року. Її значення має відповідати зазначеним сумам ПЗ у таблиці 1.2 додатків 1 та 5. Але цифра, визначена податківцями, не обов’язково є вірною. Помилки податківців ніхто не відміняв, тому орієнтуватися на неї треба, але головне – правильно самому порахувати суму такого показника. 

Логічне питання: а навіщо воно платнику ПДВ треба і на що це вплине?

Адже розшифрування навіть поточних даних - це додаткова робота бухгалтеру. А що говорити про аналіз показника ΣПеревищ за три роки?

Чіткої відповіді на це немає, навіть, в самому Наказі №381. Ліміт реєстрації ПН/РК, як і раніше, визначають самі податківці і роблять це в автоматичному режимі. Тобто розшифрування платником ПДВ одного з таких показників не повинно вплинути на його розмір або на розмір реєстраційного ліміту.

Нововведені таблиці 1.1 та 1.2 до додатків 1 та 5 не прив’язані до жодного з рядків декларації. Інформація в них, навіть та, що стосується поточного звітного періоду, наводиться довідково і не впливає на значення ПЗ з ПДВ, яке декларується. Отже, формально виходить, що незаповнення цих таблиць не повинно призводити до визнання самої декларації неподаною. 

Однак не радимо про них забувати. Вочевидь, із визначенням показника ΣПеревищ у податківців є проблема, тож вони намагаються перекласти її вирішення на плечі самих платників. Отже, щоб надалі ваш реєстраційний ліміт визначався правильно, слід в цій «акції» хоча б одноразово взяти участь.

Надалі визначений показник ΣПеревищ дозволить вам понад суму реєстраційного ліміту реєструвати ПН та РК, за якими він виник. Таке право дано платникам п. 200-1.9 ПКУ  (ми про нього докладно писали тут), але воно й досі майже не використовується через поганий механізм реалізації, який мали забезпечити податківці. 

Додаток 9

Згідно з оновленим Порядком складання декларації, у таблиці 1 (ДС9) (додатку 9) тепер зазначатиметься обсяг ПЗ з ПДВ з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними п. 16-1.3 Закону "Про державну підтримку сільського господарства України", розрахований за даними ПН за відповідний звітний (податковий) період, зареєстрованих у ЄРПН.

Попередня форма Таблиці 1 містила три рядки: із сумою ПЗ, із сумою ПК і із сумою позитивної різниці між значеннями ПЗ та ПК. Адже у 2017 році в межах такої позитивної різниці (суми сплаченого до бюджету ПДВ за певними сільськогосподарськими операціями) і надавалася дотація сільгосптоваровиробникам.

Тепер вона надається в межах ПЗ з ПДВ (тобто без зменшення на суму ПК), але тільки за тими ПЗ з ПДВ, які підтверджені зареєстрованими у ЄРПН ПН.  Тому і виникла потреба в змінах до Таблиці 1. Тепер вона містить лише два рядки:

І в них, як очевидно з назв, міститься вже не лише сума ПДВ. У першому відображатиметься саме сума без ПДВ – обсяг операцій, які дають право на отримання дотації. У другому – сума ПЗ з ПДВ, які виникли за такими операціями.

А що як ПЗ було визнано в декларації, а ось ПН не було вчасно зареєстровано? Ось для цього у додатку 5 є Таблиця 1.1. Але такі ПЗ (принаймні до реєстрації відповідних ПН) права на дотацію не дадуть.