Коментар до ІПК ДФС від 10.10.2018 р. №4372/6/99-99-14-03-03-15/ІПК
Правила подання фінзвітності до ДФС
Податківці у коментованій ІПК нагадали, що фінансова звітність за п. 46.2 ПКУ є додатком до декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною. Отже, подавати її до ДФС мають саме платники податку на прибуток (і неприбуткові організації).
Але за якою формою подавати таку фінзвітність, ПКУ не встановлює. Адже правові засади регулювання, організації, ведення бухобліку та складання фінансової звітності в Україні визначені положеннями Закону №996. Тож доведеться аналізувати бухгалтерське законодавство.
Про те, яку фінзвітність, кому і коли треба подавати, враховуючи останні зміни до Закону №996 та підзаконних нормативних актів, ми докладно писали тут і тут. Тому зараз коротко нагадаємо правила щодо подання фінзвітності до ДФС.
Строки подання
Платники податку на прибуток у визначених законом випадках (тобто за п. 46.2 ПКУ) подають органам доходів і зборів у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.
Проміжна (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) або річна фінансова звітність подається підприємствами органам доходів і зборів у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток.
На сьогодні податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
Поквартально декларацію з податку на прибуток (далі — декларація) подають:
- платники податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, перевищує 20 млн грн;
- платники податку на дохід — суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей (п. 137.8 ПКУ).
Також існують спеціальні строки подання податкової звітності для неприбуткових організацій, які втратили такий свій статус. Про це ми писали, зокрема, тут.
Решта платників податку на прибуток подають декларацію та, відповідно, і фінзвітність до ДФС раз на рік.
Вплив на декларацію
Досить багато показників декларації з податку на прибуток зазначаються з даних фінзвітності. І це не випадково, адже за пп. 134.1.1 ПКУ оподаткованим доходом (тобто базою для нарахування цього податку) наразі є фінансовий результат, визначений в бухгалтерському обліку, хоча і відкоригований на податкові різниці. А звідки взяти інформацію про фінансовий результат до оподаткування? Звісно, зі Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід). З цього ж звіту береться інформація про сукупний річний дохід за мінусом непрямих податків та решта показників.
Податківці про це добре знають та використовують при камеральних перевірках декларацій з податку на прибуток. Тому радимо уважно прочитати лист ДФС у Дніпропетровській області від 15.01.2016 р. №321/7/04-36-15-03-22. Хоч з часу складання цього листа минуло вже майже три роки, він докладно описує, як податківці співставляють показники поданої декларації та фінзвітності.
Як ми вже зазначили вище, зараз така фінзвітність є додатком до такої декларації та її невід’ємною частиною. Тому про подану фінзвітність в самій декларації проставляється позначка «+»у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків».
За якою формою подавати фінзвітність?
У коментованому листі податківці нагадують про критерії, що встановлені пунктом 2 статті 2 Закону №996, за якими юрособи розрізняються за їхнім розміром.
Зверніть увагу! Класифікацію юросіб згідно з Законом №996, яка діє з 01.01.2018 р., наведено в таблиці тут.
В коментованій ІПК податківці не зазначили, які юрособи яку фінзвітність мають подавати. Але вони робили це раніше, і зв'язок між формою фінзвітності та розміром юрособи прямий.
Таблиця 1. За якою формою подається фінзвітність до ДФС
|
Категорія платника податку на прибуток |
Фінансова звітність, яка бути подана |
|
Платники податку на прибуток (крім суб’єктів мікропідприємств, малого підприємництва, неприбуткових установ та організацій, представництв іноземних суб’єктів господарювання) |
Разом з квартальною декларацією - квартальна фінансова звітність, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати. Разом з річною декларацією - річна фінансова звітність, яка включає Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності (форми №№ 1-5). |
|
Платники податку на прибуток – суб’єкти мікропідприємств, малого підприємництва, представництвами іноземних суб’єктів господарювання, крім тих, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами |
Разом з квартальною або річною декларацією - скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (ф. № 1-м, ф. № 2-м), Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (ф. № 1-мс, ф. № 2-мс)). |
|
Неприбуткові організації (крім тих, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) |
Разом зі Звітом - Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності (форми №№ 1-5). |
|
Неприбуткові організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств |
Разом зі Звітом - скорочена за показниками фінансову звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (ф. № 1-м, ф. № 2-м), Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (ф. № 1-мс, ф. № 2-мс)). |
|
Суб’єкти державного сектора |
Разом зі Звітом - форми фінансової звітності у складі Балансу (форма № 1-дс), Звіту про фінансові результати (форма № 2-дс), Звіту про рух грошових коштів (форма № 3-дс), Звіту про власний капітал (форма № 4-дс), Приміток до річної фінансової звітності (форма № 5-дс). |
Тривалість податкових перевірок залежить від розміру платника податків
Почати слід з того, що тривалість податкових перевірок залежить від категорії (розміру) платника податків. А вже вона – може залежати від розміру юрособи. Хоча обсяг отриманого доходу та сплачених податків – не є пропорційними величинами.
Таблиця 2. Строки проведення документальних планових та позапланових перевірок (ст. 82 ПКУ)
|
Категорія платника податків |
Тривалість документальної перевірки |
|
Великі платники податків |
Планова перевірка - не перевищує 30 робочих днів (з можливістю продовження на 15 робочих днів) Позапланова перевірка - не перевищує 15 робочих днів (з можливістю продовження на 10 робочих днів) |
|
Суб’єкти малого підприємництва |
Планова перевірка - не перевищує 10 робочих днів (з можливістю продовження на 5 робочих днів) Позапланова перевірка - не перевищує 5 робочих днів (з можливістю продовження на 2 робочих днів) |
|
Інші платники податків |
Планова перевірка - не перевищує 20 робочих днів (з можливістю продовження на 10 робочих днів) Позапланова перевірка - не перевищує 10 робочих днів (з можливістю продовження на 5 робочих днів) |
Але хто є хто з названих у ст. 82 ПКУ платників податків?
Наразі нормами ПКУ встановлено тільки визначення великих платників податків. Відповідно до пп. 14.1.24 ПКУ до великих платників податків належать юридичні особи або постійні представництва нерезидентів на території України, у яких обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні звітні квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів за такий самий період перевищує еквівалент 1 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період, у разі якщо сума таких податків, зборів, платежів, крім митних платежів, перевищує еквівалент 500 тисяч євро.
А ось поняття суб’єкта малого підприємництва відсутнє. Неможливо через це за допомогою ПКУ визначити й «інших платників податків» (яких логічно називати середніми).
Тому податківці звернулися до п. 5.3 ПКУ. За ним інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами. У зв’язку з цим податківці наголосили, що для визначення тривалості перевірок цих суб’єктів господарювання потрібно застосовувати норми пункту 3 статті 55 ГКУ.
Так, суб’єктами малого підприємництва є юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.
Інші суб’єкти господарювання належать до суб’єктів середнього підприємництва.
Тож за роз’ясненням ДФС для визначення тривалості проведення перевірок підприємства поділяються за нормами пп. 14.1.24 ПКУ та ст. 55 ГКУ.
