Звіт про платежі на користь держави: хто та коли подає?

Хто його має подавати?

У статті 1 Закону про бухоблік сказано, що це:

1) суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, відповідно до Закону №2545. Назвемо їх умовно – видобувники;

2) підприємства, що здійснюють заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес (умовно – заготівельники деревини).

Розбираємося з видобувниками

Суб'єкт господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях, – фізична особа – підприємець чи юридична особа, яка здійснює (див. ст. 1 Закону №2545):

• користування надрами для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;
• видобування корисних копалин загальнодержавного значення;
• виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення;
• транспортування трубопроводами вуглеводнів, у тому числі з метою транзиту.

Отже, Звіт мають подавати як фізичні особи – підприємці, так і юридичні особи. З одного боку, Закон про бухоблік на фізосіб не поширюється. Але поряд із цим Законом про необхідність подання Звіту каже Закон №2545, у якому звіт про платежі на користь держави визначений як документ, що містить узагальнену інформацію про діяльність суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях у звітному періоді, а також деталізовану інформацію про податки і збори, інші платежі, сплачені або належні до сплати отримувачам платежів такими суб'єктами у звітному періоді. Тож цей звіт не слід розглядати лише як бухгалтерський звіт, до того ж він не входить до складу фінансової звітності (ч. 4 ст. 11 Закону про бухоблік).

З огляду на КВЕД-2010 діяльність з видобування корисних копалин відповідає кодам (див. спільний лист Мінфіну та Держстату України від 14.03.2018 р. №35230-06-5/6959, №04.3-07/22-18):

• 05.10 «Добування кам'яного вугілля»;
• 05.20 «Добування бурого вугілля»;
• 06.10 «Добування сирої нафти»;
• 06.20 «Добування природного газу»;
• 07.10 «Добування залізних руд»;
• 07.21 «Добування уранових і торієвих руд»;
• 07.29 «Добування руд інших кольорових металів»;
• 08.11 «Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю»;
• 08.12 «Добування піску, гравію, глин і каоліну»;
• 08.91 «Добування мінеральної сировини для хімічної промисловості та виробництва мінеральних добрив»;
• 08.92 «Добування торфу»;
• 08.93 «Добування солі»;
• 08.99 «Добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів, н.в.і.у.».

Щоправда, у Спільному листі наведено коди тільки стосовно діяльності з видобування корисних копалин. У ньому немає кодів для діяльності з користування надрами для геологічного вивчення, транспортування трубопроводами вуглеводнів. Окрім того, прямо сказано про відносний характер цих кодів. Про це – далі.

Щодо заготівельників деревини

У Спільному листі зазначено, що заготівельниками деревини є підприємства, які здійснюють діяльність із заготівлі деревини, яка належить до таких класифікаційних позицій відповідно до КВЕД-2010: Клас 02.20 «Лісозаготівлі» групи 02.2 «Лісозаготівлі» розділу 02 «Лісове господарство та лісозаготівлі» секції A «Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство». Там же, у Спільному листі, зазначено, що код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств, не спричинює жодних правових наслідків. Будь-яке використання КВЕД-2010 не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.

З наведеного можемо зробити висновок, що мало мати код 02.20 у власних реєстраційних даних. Потрібно ще і фактично здійснювати відповідну діяльність. Причому немає жодних вказівок стосовно обсягу таких операцій у загальному обсягу всіх операцій. Чи повинна ця діяльність бути основною для підприємства?

Однозначної відповіді на це запитання, на жаль, немає. Можна наводити різні аргументи за та проти. Припускаємо, що йдеться про підприємства, які можна назвати заготівельниками деревини. А якщо це так, то заготівля деревини має бути для них таки основним видом діяльності.

Але аби подавати Звіт, мало бути заготівельником, – потрібно ще й бути підприємством, що становить суспільний інтерес.

Виходячи з переліку таких підприємств у ст. 1 Закону про бухоблік, нашої ситуації стосуються:

1) підприємства – емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію;

2) підприємства, які належать до великих підприємств.

Критерії віднесення підприємств до великих

Великими є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

– балансова вартість активів – понад 20 мільйонів євро;

– чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – понад 40 мільйонів євро;

– середня кількість працівників – понад 250 осіб (ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік).

Що це за Звіт?

У ст. 1 Закону про бухоблік звітом про платежі на користь держави названо документ, що містить:

• узагальнену інформацію про діяльність суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях або заготівлю деревини;
• деталізовану інформацію про податки і збори, інші платежі, що були сплачені або належать до сплати на користь держави відповідно до закону.

Склад та форми Звіту для суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, установлюються відповідно до Закону №2545. Причому в цьому останньому Законі Звіту присвячена ціла стаття 6, де в частині 2 сказано про погодження форми Звіту незалежним адміністратором (суб'єкт господарювання, який здійснює аналіз та звірку даних Звіту) та багатосторонньою групою з імплементації IПВГ (Iніціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях), а у разі запровадження електронної системи подання та аналізу звітності – багатосторонньою групою з імплементації IПВГ, та затвердженою КМУ. Отже, Звіт має затвердити КМУ, плюс він має бути погоджений незалежним адміністратором та групою з імплементації IПВГ. На сьогодні затвердженої форми ще немає.

Окрім того, маємо ще проект форми Звіту від Мінфіну, який гуляє просторами Iнтернету.

З наведеного випливає, що мають бути дві форми Звіту: одна – для видобувників корисних копалин, друга – для заготівельників деревини. На час підготовки цієї публікації форми звітів не затверджені. Тому далі міркуємо про основні засади, на яких базуються звіти.

Звіт для видобувників корисних копалин

Який він має бути, як подаватися – дивимося насамперед у ст. 6 Закону №2545.

Звіт містить таку інформацію:

• загальна сума платежів;
• загальна сума за кожним видом платежів;
• загальна сума платежів із рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, плати за землю та екологічного податку щодо кожної окремої проектної діяльності;
• загальна сума платежів із рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, плати за землю та екологічного податку за кожним видом платежів щодо кожної окремої проектної діяльності;
• валюта, в якій здійснювалися платежі;
• звітний період, в якому здійснювалися платежі;
• опис виду діяльності у видобувній галузі, у зв'язку з якою здійснювалися платежі;
• перелік окремих видів проектної діяльності, які прямо чи опосередковано реалізуються, та основні характеристики такої діяльності;
• участь у соціальних проектах чи програмах та загальна сума платежів щодо кожного соціального проекту чи програми з окремим визначенням тих, що реалізуються в місцях розміщення виробничих потужностей;
• обсяги видобутку за видом відповідної проектної діяльності;
• середньооблікова кількість працівників, які працювали протягом звітного періоду;
• обсяги фінансування та допомоги, отримані від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також підконтрольних їм суб'єктів, зокрема обсяги державної допомоги суб'єктам господарювання;
• інформація щодо кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) у звітному періоді відповідно до Закону №1702;
• аудиторський звіт за звітний період (для суб'єктів розкриття інформації, які відповідно до законодавства зобов'язані проводити аудит фінансової звітності).

До Звіту додаються акти звірки між видобувником та отримувачем платежів, якщо вони складалися, платежів за податками, зборами та ЄСВ. Багатостороння група з імплементації IПВГ має ще затвердити граничний розмір платежу за звітний період, який не повинен ураховуватися у Звіті.

Для суб'єктів договору про спільну діяльність Звіт складається кожним з них. Платіж у натуральній формі наводиться за вартістю і кількістю.

Окрім звичайного Звіту, материнські підприємства у видобувних галузях, які складають консолідовану фінансову звітність, мають подавати консолідований Звіт про платежі на користь держави (див. ст. 9 Закону №2545). Форму цього Звіту також має затвердити КМУ.

Видобувники подають Звіт щороку, не пізніше 1 вересня року, наступного за звітним (ст. 5, ст. 12 Закону про забезпечення прозорості):

• Міненерговугілля;
• незалежним адміністраторам.

Способи подання Звіту:

• шляхом надсилання електронної версії;
• у паперовому вигляді поштовим відправленням з описом вкладення (якщо неможливо в електронній версії);
• в електронній системі подання та аналізу звітності (за наявності такої системи).

Отримавши Звіт, останні протягом 30 днів з дня отримання надсилають видобувникам повідомлення про отримання Звіту та його відповідність установленим вимогам, а також публікують повідомлення про це на своєму офіційному веб-сайті.

Якщо згодом з'ясується, що інформація у Звіті є неповною, це загрожує видобувнику штрафом в розмірі 2000 н. м. д. г. (34000 грн).

Окрім подання Звіту наведеним вище особам, видобувники мають розмістити його на власному веб-сайті (за наявності такого веб-сайта) не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом (ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік). На власному веб-сайті всі отримані від видобувників звіти розміщає і Міненерговугілля, де вони залишаються публічно відкритими протягом щонайменше трьох років з дня розкриття.

Зверніть увагу!

Маємо також вимоги Порядку №419, де в п. 2 сказано, що Звіт подається разом з річною фінансовою звітністю. Але ж строк подання річної звітності відповідно до п. 5 цього ж Порядку – не пізніше 28 лютого наступного за звітним року. Причому подається вона (див. п. 2 Порядку №419):

– органам, до сфери управління яких належить підприємство;

– трудовим колективам на їх вимогу;

– власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;

– а також згідно із законодавством – іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики.

Вважаємо, в цій частині Порядок №419 суперечить ч. 2 ст. 11 Закону про бухоблік, де прямо сказано, що порядок та строки подання Звіту видобувниками визначаються відповідно до Закону №2545. З нашого погляду, Порядок №419 не враховує останні зміни, внесені до Закону про бухоблік і пов'язані з набуттям чинності Законом №2545.

У будь-якому разі вважаємо, що варто дочекатися думки державних органів з цього питання.

Звіт для заготівельників деревини

Повторимо: є тільки проект форми Звіту для заготівельників. Він передбачає складання Звіту як видобувниками, так і заготівельниками. Але проект складався до набрання чинності Законом №2545, який виокремив видобувників в окрему категорію подавачів Звіту. Це означає, що проект форми Звіту для заготівельників буде змінено, і в ньому залишаться тільки заготівельники.

Звіт містить три розділи.

У першому наводяться об'єкти використання лісових ресурсів – у розрізі кожної окремої лісової ділянки:

• назва ділянки;
• категорія лісів;
• вид використання лісових ресурсів;
• місцезнаходження ділянки;
• стан спеціального дозволу;
• дата закінчення дії спеціального дозволу.

Другий розділ – обсяги заготівлі та реалізації продукції (всього продукції лісозаготівель та з неї ліквідної деревини):

• фактична заготівля та окремо частка держави;
• випуск виробленої продукції в тис. грн та окремо частка держави;
• реалізовано продукції в тис. грн та окремо частка держави.

I нарешті вже в третьому розділі бачимо інформацію про платежі на користь держави. Iнформація наводиться в розрізі кожного окремого об'єкта використання лісових ресурсів – усього сплачено платежів, у тому числі до державного і місцевих бюджетів:

• частка держави у заготівлі продукції (усього, в тому числі частина чистого прибутку, що вилучається до бюджету, і частина прибуткової продукції);
• податкові платежі (усього, в тому числі податок на прибуток, рентна плата, екологічний податок та інші податкові платежі);
• дивіденди;
• спеціальні платежі (бонуси);
• збори та інші платежі;
• виплати на покращення інфраструктури.

Ось і весь нехитрий Звіт. Подається він разом з фінансовою звітністю у строк не пізніше 28 лютого наступного за звітним року (ч. 2 ст. 11 Закону про бухоблік, п. 2, п. 5 Порядку №419, шапка проекту Звіту).

Окрім того, відповідно до п. 2 Порядку №419, Звіт разом з фінансовою звітністю має бути оприлюднено на веб-сторінці або веб-сайті підприємства (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством. Такі випадки наведені в ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік.

Підприємства-заготівельники, які становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), оприлюднюють Звіт не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом. А великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, – не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом.

Що зараз робити видобувникам та заготівельникам деревини?

Чекати затвердження форм Звіту. Плюс не завадило би отримати роз'яснення державних органів про особливості заповнення, подання Звіту. А також радимо підготувати інформацію для заповнення Звіту, щоб не шукати її в останній момент. Сподіваємося, наша публікація вам у цьому допоможе.