Нагадаємо, що Законом України від 16.01.2020 р. №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466), який набрав чинності з 23 травня 2020 року, запроваджено нову, трирівневу структуру документації з трансфертного ціноутворення.
Що це означає? Як і раніше, резиденти, які здійснювали протягом звітного року контрольовані операції (далі – КО), повинні будуть подавати Звіт про КО. Але разом зі Звітом також подаватиметься повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
А ще на запит податківців резиденту треба буде надавати документацію з трансфертного ціноутворення (вже знайомий локальний файл або новий майстер-файл). Також запроваджено новий вид звітності – Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній.
Перш ніж говорити про те, що це за документи, зазначимо головне. Відповідно до перехідних положень ПКУ:
- повідомлення про участь у міжнародній групі компаній вперше подаватиметься у 2021 році за 2020 рік;
- глобальна документація з ТЦ (майстер-файл) уперше подаватиметься щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році;
- звіт у розрізі країн МГК уперше застосовується щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами.
Отже, у 2020 році ці нові форми подавати ще не треба, і резиденти мають час вивчити, що це таке. Дещо з цього ми знаємо вже тепер.
Що з'явиться у 2021 році?
Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній має містити:
- дані щодо материнської компанії;
- дані щодо юридичної особи, яка є уповноваженим учасником групи на подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній;
- дату останнього дня для фінансового року для консолідованої звітності;
- інформацію щодо розміру сукупного консолідованого доходу групи за рік, що передує звітному.
Крім цього, визначено, що форма та порядок складання такого повідомлення затверджуються Міністерством фінансів України.
Це повідомлення подається ДПСУ засобами електронного зв'язку в електронній формі.
Документація з трансфертного ціноутворення (локальний файл) має містити дані про:
- особу, яка є стороною контрольованої операції, та пов'язаних осіб платника податків:
- контрагента контрольованих операцій;
- фізосіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) платника податків;
- осіб, які безпосередньо (опосередковано) володіють корпоративними правами платника податків у розмірі 25 і більше відсотків;
- осіб, корпоративними правами яких у розмірі 25 і більше відсотків безпосередньо (опосередковано) володіє платник податків.
Якщо платник податків входить до міжнародної групи компаній, документація повинна містити:
- копії істотних внутрішньогрупових угод, що впливають на ціноутворення в контрольованих операціях;
- копії договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз'яснень компетентних органів держав (територій), в підготовці яких не брав участі центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику;
- копію аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період.
Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) подається платником податків, який входить до складу міжнародної групи компаній, річний дохід якої дорівнює або перевищує еквівалент 50 млн євро.
Документація подається протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту, але не раніше 12 і не пізніше 36 місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а в разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік – не раніше 12 місяців і не пізніше 36 місяців після закінчення звітного року.
Глобальна документація з трансфертного ціноутворення має містити інформацію про:
- організаційну структуру групи (у вигляді графічної схеми);
- загальний опис діяльності групи;
- нематеріальні активи, які використовуються групою;
- фінансову діяльність групи;
- консолідовану фінансову звітність;
- перелік і опис односторонніх договорів про попереднє узгодження ціноутворення.
Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній подається, коли сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків, перевищує еквівалент 750 млн євро та за наявності однієї з обставин:
- платник податків є материнською компанією групи;
- платник податків уповноважений материнською компанією на подання звіту в розрізі країн групи;
- материнська компанії не подає звіту і не уповноважує іншого учасника групи на подання;
- між Україною та іноземною юрисдикцією розташування материнської компанії підписано договір про обмін податковою інформацією, але не набрав чинності порядок обміну звітами.
Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній складається за фінансовий рік та повинен містити інформацію в розрізі кожної юрисдикції, в якій зареєстровано учасника міжнародної групи компаній або в якій міжнародна група компаній здійснює свою діяльність, а саме:
- назву держави (території) реєстрації;
- загальну суму доходів (виручки), у тому числі з розбиттям на окремі угоди;
- суму нарахованого та сплаченого податку на прибуток підприємств (корпоративного податку);
- розмір статутного капіталу;
- суму нерозподіленого (накопиченого) прибутку;
- кількість працівників;
- балансову вартість матеріальних активів;
- основні види діяльності, що здійснюються учасниками групи.
А що ж тепер?
А тепер ми, як і раніше, подаємо лише Звіт про КО. Нагадаємо, що граничний термін подання Звіту про КО – до 1 жовтня 2020 року.
Звіт про КО за 2019 рік слід заповнювати і подавати за формою та з дотриманням порядку, які затверджено наказом Мінфіну від 18.01.2016 р. №8, з урахуванням змін та доповнень, унесених наказом Мінфіну від 10.06.2019 р. №242 (далі – Наказ №242).
Що нового у формі Звіту про КО в редакції Наказу №242?
Зміни, внесені до нової форми Звіту про КО, здебільшого є технічними.
Так, слід звернути увагу на зміни у кодах ознак пов'язаності осіб. Ці ознаки, які у попередній редакції додатка 2 мали коди 508 – 512 та 513 – 515, в оновленій редакції цього додатка відповідають кодам 510 – 514 та 516 – 518. Додатково передбачено код пов'язаності 515 для осіб, стосовно яких одна фізособа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером).
Якщо контрольовану операцію здійснюють без контракту (договору), у графах 7 та 8 у відомостях до Звіту про КО зазначають реквізити іншого документа, на підставі якого відбулася така операція.
У формі Звіту про КО таблицю «Загальні відомості про контрольовані операції» доповнено рядком «Разом», в якому у графі 4 відображають підсумок загальної суми контрольованих операцій, здійснених за звітний рік з усіма контрагентами.
Зверніть увагу!
Сума контрольованих операцій у розрізі нерезидентів у Звіті про КО та загальна сума операцій із таким контрагентом у відомостях до Звіту про КО мають бути тотожні.
А ще у розділі III «Порядок заповнення основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» пункт 2 щодо зазначення сторони контрольованої операції у графі 2 Звіту доповнено новим абзацом:
«У разі здійснення господарських операцій (у тому числі внутрішньогосподарських розрахунків) між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні зазначається повне найменування нерезидента».
Які штрафи загрожують порушникам порядку складання та подання Звіту про КО?
Зверніть увагу, що 23.05.2020 р. набрали чинності зміни, внесені до ПКУ Законом №466. Зокрема, ці зміни стосуються розмірів штрафів за податкові порушення. Наведемо актуальні розміри штрафів за порушення у сфері КО в таблиці.
Таблиця
Розміри штрафів, які діють з 23.05.2020 р.
| Неподання платником податків звіту про КО та/або документації з ТЦУ, та/або глобальної документації з ТЦУ (майстер-файла), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній відповідно до вимог ст. 39 ПКУ тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:* | ||
| у разі неподання звіту про КО | 300 розмірів ПМ** | |
| за всі незадекларовані КО | 1% суми КО, не задекларованих у поданому звіті про КО, але не більше 300 розмірів ПМ | |
| неподання документації, визначеної пп. 39.4.6 та 39.4.9 ПКУ | 3% суми КО, щодо яких не була подана документація, але не більше 200 розмірів ПМ | |
| неподання глобальної документації з ТЦУ (майстер-файла), визначеної підпунктами 39.4.7 та 39.4.9 ПКУ | 300 розмірів ПМ | |
| неподання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній | 1000 розмірів ПМ | |
| надання недостовірної інформації у звіті в розрізі країн міжнародної групи компаній | 200 розмірів ПМ – у разі надання недостовірної інформації у звіті в розрізі країн міжнародної групи компаній щодо учасника міжнародної групи компаній | |
| за незадекларованих учасників групи компаній | 1% суми доходу (виручки) учасника міжнародної групи компаній, інформація про якого не відображена у звіті в розрізі країн міжнародної групи компаній, але не більше 1000 розмірів ПМ | |
| неподання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній або надання в ньому недостовірної інформації | 50 розмірів ПМ | |
| Неподання платником звіту про КО (уточнюючого звіту) після закінчення 30 к. д., наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів) | 1 ПМ для працездатної особи, встановлений законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен к. д. неподання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів ПМ | |
| Несвоєчасне подання звіту про КО та/або документації з ТЦУ, та/або глобальної документації з ТЦУ (майстер-файла), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті згідно з п. 39.4 ПКУ: | ||
| за кожний к. д. несвоєчасного подання звіту про КО | 1 розмір ПМ, але не більше 300 розмірів ПМ | |
| за кожний к. д. несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про КО у разі подання уточнюючого звіту | 1 розмір ПМ, але не більше 300 розмірів ПМ | |
| за кожний к. д. несвоєчасного подання документації з ТЦУ, визначеної пп. 39.4.6 та 39.4.9 ПКУ | 2 розміри ПМ, але не більше 200 розмірів ПМ | |
| за кожний к. д. несвоєчасного подання глобальної документації з ТЦУ, визначеної пп. 39.4.7 і 39.4.9 ПКУ | 3 розміри ПМ, але не більше 300 розмірів ПМ | |
| за кожний к. д. несвоєчасного подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній | 10 розмірів ПМ, але не більше 1000 розмірів ПМ | |
| за кожний к. д. несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній | 1 ПМ, але не більше 100 розмірів ПМ | |
| Неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії | 100 розмірів ПМ | |
| Несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії | 1 ПМ, але не більше 50 розмірів ПМ | |
| Невідображення контролюючою особою у звіті про контрольовані іноземні компанії відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та/або невідображення інформації, визначеної пп. «г» – «з» пп. 39-2.5.3 ПКУ, щодо наявних контрольованих іноземних компаній | 3 відсотки суми доходу контрольованих іноземних компаній або 25 відсотків скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії за відповідний рік, не відображених у звіті про контрольовані іноземні компанії, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів ПМ, за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми | |
| Неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворення без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені пп. 39-2.5.5 ПКУ | 300 розмірів ПМ за кожний такий факт | |
| Неподання або подання не в повному обсязі контролюючою особою документації з ТЦУ, інших копій первинних документів щодо контрольованої іноземної компанії на запит контролюючого органу у випадках, передбачених ст. 39-2 ПКУ | 3% від суми доходу контрольованої іноземної компанії, щодо якої не було подано документацію та/або копії первинних документів, але не більше 1000 розмірів ПМ | |
| Неподання звіту про контрольовані іноземні компанії протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів) | 5 розмірів ПМ за кожен календарний день неподання звіту, але не більше 300 розмірів ПМ | |
| * Неподання цих документів після спливу 30 к. д., наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів) – штраф у розмірі 5 ПМ за кожен календарний день неподання. але не більше 300 розмірів ПМ. ** Тут і далі – прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений законом на 1 січня податкового (звітного) року. |
||
Наголосимо, що штрафи за неподання або порушення правил складання нових форми звітності та документації застосовуватимуться вже у наступному, 2021 році. Штрафи та пеня за порушення вимог статті 39-2 ПКУ під час визначення та обчислення прибутку контрольованої іноземної компанії не застосовуються за результатами 2021-2022 звітних років (див. п. 54 підрозділу 10 розд. ХХ ПКУ). А ось штрафи за порушення порядку складання та подання Звіту про КО та документації з трансфертного ціноутворення (локального файла) є актуальними.
Проте під час карантину (згідно з положеннями п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ) діє мораторій на штрафи за порушення податкового законодавства. Наразі карантин встановлено до 31 жовтня 2020 р., і є велика вірогідність того, що його буде подовжено. А серед винятків, щодо яких штрафи і надалі застосовуються, порушень у сфері КО немає. Тож до кінця карантину ці штрафи платникам податку не загрожують. А ось далі, якщо Звіт з КО не подати чи не виправити в ньому помилки до кінця карантину, штрафів не уникнути.