Не подали форму №20-ОПП: чи буде штраф?

Усім платникам відомо, що повідомляти податківців про об’єкти рухомого та нерухомого майна, що використовуються в господарській діяльності, необхідно за допомогою форми №20-ОПП. Проте не всі поки що знають, що в ПКУ досі не встановлені штрафи за неподання форми №20-ОПП. Тому що, незважаючи на цей факт, податківці за це порушення штрафують. 

Позиція ДПС

Зазвичай, у разі неподання (або подання зі запізненням) форми №20-ОПП, податкова служба накладає на платника штраф на підставі п. 117.1 ПКУ. 

Зокрема, така позиція ДПС у Тернопільській області викладена у роз’ясненні від 12.10.2020 р. та і в «ЗІР» (категорія 116.11) міститься аналогічне чинне роз'яснення. 

Нагадаємо, що п. 117.1 ПКУ встановлює штраф у розмірі: 1020 грн – для юридичних осіб, та 340 грн – для самозайнятих осіб, зокрема, за неподання заяв або документів для:

• взяття на облік у відповідному контролюючому органі;
• реєстрації змін місцезнаходження;
• чи внесення інших змін до своїх облікових даних.

Чи праві податківці?

На нашу думку, п. 117.1 ПКУ передбачає штраф, насамперед, за неподання форми №17-ОПП. Адже саме ця форма призначена для взяття на облік платника у відповідному контролюючому органі. Форма №17-ОПП так і називається «Заява про взяття на облік за неосновним місцем обліку».

При цьому форма №20-ОПП призначена для повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, а не для взяття на облік у відповідному податковому органі.

Звісно, у формі №20-ОПП є графа 11 «Прошу взяти на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням об’єкта оподаткування». Але наявність такої графи не свідчить про те, що за неподання форми №20-ОПП можна накладати штраф, встановлений за неподання заяви для взяття на облік (п. 117.1 ПКУ).

По-перше, заповнення графи 11 – це право, а не обов'язок платника. Цю графу створили лише для зручності платників. А саме для тих випадків, коли нові об'єкти оподаткування, щодо яких подається форма №20-ОПП, приводять також до обов'язку платника стати на облік у відповідному контролюючому органі. Для того, щоб платник не був змушений подавати одночасно дві форми (№20-ОПП + №17-ОПП), і придумали цю графу 11 у формі №20-ОПП.

По-друге, подання форми №20-ОПП далеко не завжди призводить до обов'язку платника стати на облік у відповідному контролюючому органі. Тобто у більшості випадків подання форми №20-ОПП, графа 11 взагалі не заповнюється. Адже у платника виникає обов'язок стати на облік за неосновним місцем обліку, лише якщо нові об’єкти рухомого та нерухомого майна відкриваються в іншій області України, ніж юридична адреса платника.

Тобто юрособа зареєстрована, наприклад, у м. Чернігові і бере в оренду офіси та склади, що розташовані в Чернігівській області. В такому випадку у юрособи відсутній обов'язок ставати на облік за неосновним місцем обліку. Адже юридична адреса платника та адреси розташування орендованих офісів і складів знаходяться за одним основним місцем обліку цієї юрособи, а саме – ДПС у Чернігівській області. І ніякого додаткового неосновного місця обліку у платника при цьому не виникає.

Враховуючи вищевикладене, в наведеному прикладі платник зобов'язаний подати форму №20-ОПП щодо орендованих приміщень. Проте графу 11 форми №20-ОПП платник не заповнює та форму №17-ОПП платник не подає.

А ось, якщо юрособа із вищенаведеного прикладу (з місцем реєстрації в Чернігові), орендує приміщення, наприклад, у м. Полтава, ситуація буде іншою. Платник буде зобов'язаний подати форму №20-ОПП щодо орендованого приміщення. 

Але крім цього, платник буде зобов'язаний ще й стати на облік у м. Полтава за неосновним місцем обліку, а саме у ДПС у Полтавській області. І для цього у платника є два способи:

1. або заповнити графу 11 у формі №20-ОПП;
2. або подати форму №17-ОПП на додачу до форми №20-ОПП.

Отже, наявність у формі №20-ОПП графи 11 не свідчить про те, що за неподання форми №20-ОПП можна накладати штраф, встановлений за неподання заяв для взяття на облік.

Що кажуть суди?

Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 09.09.2020 р. у справі №140/3246/19 вказав: «диспозиція пункту 117.1 пункту 117 ПК не передбачає можливості накладення штрафу саме за несвоєчасне подання повідомлення за формою №20-ОПП, яке передбачене Порядком №1588».

І в цьому випадку Верховний Суд відмовив податківцям у відкритті касаційного провадження. Тобто цей висновок залишається актуальним.

Крім того, цей же суд апеляційної інстанції в постанові від 18.02.2020 р. у справі №520/6549/19 зазначив: «З аналізу вищезазначеної норми Податкового кодексу України, випливає, що неподання до контролюючого органу повідомлення за формою №20-ОПП щодо використання у господарській діяльності рухомого майна не передбачає відповідальність визначену статтею 117 Податкового кодексу України, згідно якої накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень передбачено лише за неподання у строки та у випадках, передбачених Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до облікових даних платника податків». 

ВС і тут відмовив податківцям у відкритті касаційного провадження.

Аналогічні позитивні висновки викладені в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020 р. у справі №160/2155/20 та рішенні Херсонського адміністративного суду від 21.06.2020 р. у справі №540/673/20.

Негативна судова практика

Проте досі трапляються окремі випадки, коли суди застосовують штраф, передбачений в п. 117.1 ПКУ, за неподання форми №20-ОПП. 

Наприклад, постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 р. у справі №520/9743/19.

Але таких судових рішень наразі менше ніж позитивних. Крім того, в цьому рішенні суд не надав жодної оцінки правомірності накладання штрафу за неподання форми №20-ОПП на підставі п. 117.1 ПКУ. Тобто суд взагалі не досліджував це питання.

Вказане рішення обумовлене більшою мірою посиланням суду апеляційної інстанції на правовий висновок, зроблений Верховним Судом, а саме на постанову ВС від 21.07.2020 р. у справі №826/14197/17. 

Але ВС у вказаній справі теж не розглядав питання правомірності накладання штрафу, передбаченого п. 117.1 ПКУ, за неподання форми №20-ОПП. Натомість предметом розгляду ВС було дещо інше питання – скільки штрафів потрібно накласти, якщо платник не повідомив про декілька об’єктів оподаткування, а саме про 422 об'єкти – відокремлені підрозділи. Справа у тому, що позивачем була страхова компанія з філіями по всій Україні.

Податківці наполягали на накладанні окремого штрафу за кожний з 422 об’єктів, а платник намагався довести, що за всі 422 об'єкта можна накласти лише 1 штраф за п. 117.1 ПКУ. В цьому спорі ВС став на бік податкової служби та підтримав штраф за неподання форми 20-ОПП у 422-кратному розмірі.

Проте питання щодо правомірності застосування штрафу за неподання форми №20-ОПП на підставі п. 117.1 ПКУ взагалі не розглядалося Верховним Судом в даній справі. Оскільки позивач це питання в позові не піднімав. 

Враховуючи вищевикладене, не варто перебільшувати значення постанови ВС від 21.07.2020 р. у справі №826/14197/17, як це зробив Другий апеляційний адміністративний суд у своєму негативному для платників рішенні від 27.10.2020 р.

Вказані два судові рішення не спростовують правовий висновок про незаконність застосування штрафу, передбаченого в п. 117.1 ПКУ, за неподання форми 20-ОПП, тому що це питання не було предметом судового розгляду в даних справах.

Висновки

Звісно, відсутність штрафу в ПКУ не означає, що обов’язки, встановлені для платників податків, не треба виконувати. Тому ми рекомендуємо подавати форму №20-ОПП, коли цього вимагає закон. Адже зайві суперечки з податківцями не потрібні жодному з платників податків.

Але якщо вже натрапили на незаконний штраф за неподання форми №20-ОПП, то позитивна судова практика та норми ПКУ – ваші надійні інструменти для вдалого оскарження фіскального рішення.