ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Норми встановлені п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з абзацами першим – третім п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону №996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом №996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46 ПКУ, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.
Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Фінансова звітність подається як додаток ФЗ до Декларації. При цьому у таблиці «Наявність додатків» платниками, які складають фінансову звітність згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами проставляється позначка «+» у відповідній графі: П(С)БО або МСФЗ. Відомості про форми фінансової звітності, які одночасно подаються з Декларацією, відображаються у відповідній таблиці Декларації.
Порядок виправлення платником податку самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, визначено нормами ст. 50 ПКУ.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, якщо в Декларації за минулий звітний (податковий) період виявлені помилки, а показники фінансової звітності за такий період не підлягають виправленню, то з уточнюючою Декларацією платник податку може не подавати фінансову звітність повторно.
У разі виявлення помилок у фінансовій звітності, яка є додатком ФЗ до Декларації, платник податків подає разом з уточнюючою Декларацією виправлену фінансову звітність.
При поданні фінансової звітності в електронному вигляді уточнююча Декларація в електронному вигляді подається після подання виправленої фінансової звітності, оскільки при заповненні уточнюючої Декларації проставляються позначки щодо наявності поданих до неї додатків – форм фінансової звітності (абзац одинадцятий п. 48.3 ст. 48 ПКУ).
Якщо платник податку (у т. ч., який подає уточнюючу Декларацію в електронному вигляді) подає виправлену фінансову звітність у паперовому вигляді, то така фінансова звітність подається до контролюючого органу за основним місцем обліку з супровідним листом.
Незалежно від того виправляються показники фінансової звітності чи ні, при поданні уточнюючої Декларації у таблиці «Наявність додатків» проставляється позначка у графі «П(С)БО» або «МСФЗ» графи «ФЗ» та зазначаються відомості про форми фінансової звітності, які були подані/подаються до контролюючого органу.
Платники податку мають право скористатися нормами п. 46.4 ст. 46 ПКУ щодо подання доповнення до уточнюючої Декларації, яке може бути складене за довільною формою та буде використане контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. У такому разі платник зазначає про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації, а доповнення до Декларації вважатиметься невід’ємною її частиною.
