Мінцифра та податкова вперше, у форматі відкритих даних, оприлюднили фінансову звітність українських юридичних осіб за 2020 рік. Це стало можливим після ухвалення оновленої редакції Постанови Кабміну 835 про відкриті дані. Розповідає НВ Бізнес.
Один з найбільш довгоочікуваних та затребуваних бізнесом наборів даних тепер доступний всім охочим на Єдиному порталі відкритих даних, а також в аналітичній системі YouControl.
Проте, припускаю, що далеко не всі усвідомлюють той горизонт можливостей, який відкривається перед нами після ухвалення цього рішення. Тому, трішки деталізую.
Відтепер бізнесу:
- легше прогнозувати свою діяльність та аналізувати ринкові тренди;
- простіше оцінити власну компанію щодо конкурентів та краще розуміти свою частку ринку на основі достовірних даних;
- якісніше управляти ризиками, уникаючи неблагонадійних партнерів (так званих «компаній-одноденок»);
- легше взяти участь в тендері, адже зменшилась кількість необхідної документації. Водночас значно ускладнена участь в цих тендерах компаній-оболонок.
Може здатися, що всі бонуси від прозорої фінансової звітності отримують бізнес та держава. Проте, не менше пощастило журналістам та громадськості. Відтепер їм набагато простіше:
- вести журналістські розслідування;
- перевірити прибутки компаній, зазначених у деклараціях національних публічних осіб;
- виявляти підставні компанії, корупційні схеми, токсичні зв’язки;
- проводити ринкові, соціальні та економічні дослідження.
Відкриття фінансової звітності компаній — це великий крок вперед у боротьбі з відмиванням коштів та шахрайством. Впевнений, завдяки цьому Україна підніметься в рейтингу країн, що відкривають нові суспільно важливі набори даних. А ще, завдяки додатковій прозорості, стане більш інвестиційно привабливою державою для іноземних партнерів.
Білі плями фінзвітності та чим їх заповнити
Проте, я був би нещирим, якщо б не вказав на недоліки та недопрацювання в цьому напрямі. YouControl був і залишається активним лобістом цілковитого оприлюднення фінзвітності компаній. Давайте зосередимось на питанні, що не так і як це змінити.
Перше, фінансові звіти відкриті лише в частини юридичних осіб. Наші аналітики порахували суб'єктів господарської діяльності, щодо яких Державна податкова служба опублікувала дані на Єдиному державному порталі відкритих даних. Це менше ніж 432 тис юросіб: великі підприємства, малі, мікро, державні, банки, словом всі, хто подає звітність ДПС. Проте, в Україні значно більше юридичних осіб, які в тому чи іншому вигляді, повинні подавати фінансову звітність, яку на підставі останніх законодавчих змін має оприлюднювати ДПС. Саме тому, ми очікуємо на публікацію додаткових даних.
Друге, в опублікованих дата сетах немає інформації щодо кількості працівників компаній. Так само відсутня інформація про бухгалтерів. А ці дані є дуже важливими для розуміння, що компанія — не фіктивна і не веде підозрілої/шахрайської діяльності.
І третє, зараз помічені деякі розбіжності по звітності великих компаній. У них фінансовий звіт і баланс опубліковані окремими файлами. В результаті, у багатьох із тих, у кого є фінансовий звіт — відсутня інформація по балансу, і навпаки, у кого є баланс — відсутній фінансовий звіт.
Без вирішення цих важливих питань говорити про повну публічність фінансової звітності юросіб поки не можемо. Половинчасті рішення не призводять до очікуваного економічного та суспільно-політичного ефектів, які моделювалися на початку реформи. А це руйнує довіру до інституцій, а отже й до держави.
На цьому етапі завдання усіх стейкхолдерів — повноцінне завершення реформи шляхом вимоги публікації даних усіх підзвітних організацій, а не лише «окремих категорій». Адже відкриті дані - це той інструмент, завдяки якому суспільство може розвиватися, а громадськість контролювати владу, викриваючи корупцію та вимагаючи змін. Відкрита фінансова інформація — це можливість зробити «рентген» бізнесу і державним органам. Що своєю чергою, зробить правила гри в бізнес-середовищі більш чесними та конкурентними.
***
Читайте також:
