Почнемо з одного абзацу Порядку №419, який було змінено Постановою КМУ від 29.11.2022 р. №1327.
Підприємства, які відповідно до Закону про бухоблік належать до мікропідприємств, непідприємницькі товариства (крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за МСФЗ) подають відповідним органам скорочену за показниками річну фінансову звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.
Така редакція цього абзацу діє з 2 грудня 2022 року. Що саме змінилося, покажемо у таблиці.
| Було | Стало |
| Підприємства, які відповідно до Закону про бухоблік належать до мікропідприємств, непідприємницькі товариства (крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) та підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, подають відповідним органам скорочену за показниками річну фінансову звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати. | Підприємства, які відповідно до Закону про бухоблік належать до мікропідприємств, непідприємницькі товариства (крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) подають відповідним органам скорочену за показниками річну фінансову звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати. |
Непідприємницькі товариства – це товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками (ч. 1 ст. 82 ЦКУ). Як правило, такі товариства мають статус неприбуткових організацій, але це не є обов’язковим для визначення, чи мають вони складати скорочену фінзвітність (фінзвітність мікропідприємств). Головне, щоб установчі документи такого підприємства відповідали головній умові – відсутності мети одержання прибутку, і не як такого, а того, який розподіляється між його власниками (учасниками). Отже, непідприємницьке товариство може отримувати доходи від тієї діяльності, яка зазвичай вважається підприємницькою (господарською) – торгівля, виробництво, надання послуг та виконання робіт тощо. А ось розподіляти отримані прибутки між учасниками не може. Їх треба використати за метою, визначеною у засновницьких документах.
Увага! З переліку тих, хто подає скорочену фінзвітність (фінзвітність мікропідприємств), виключили «єдинників». Але це не означає, що усі «єдинники» тепер подають «велику» фінзвітність. Зокрема, вони можуть звітувати за скороченою формою мікропідприємств, якщо належать до таких мікропідприємств. А ось з малими «єдинниками» ситуація складніша.
Хто належить до мікропідприємств?
Зверніть увагу, що критерії визначення того, які юрособи належать до мікропідприємств, у 2022 році теж змінювалися (зміни діють з 10 серпня завдяки Закону №2435).
Мікропідприємствами зараз є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
- балансова вартість активів – до 350 тисяч євро (у 2022 році це 11 893 000 грн) включно;
- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 700 тисяч євро (у 2022 році це 23 786 000,00 грн) включно;
- середня кількість працівників – до 10 осіб включно.
Підказка:
– згідно з примітками до форм фінзвітності за НП(С)БО 1, середня кількість працівників визначається у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики. Йдеться про Інструкцію №286, за п. 3.1 якої треба визначити показник середньої кількості працівників на підприємстві за звітний період (рік). Він враховує усіх штатних працівників та зовнішніх сумісників, а також тих, хто виконує роботи за цивільно-правовими договорами;
– для визначення відповідності критеріям, встановленим у євро, застосовується офіційний курс гривні до іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі офіційних валютних курсів НБУ, що встановлювалися для євро протягом відповідного року. Зокрема, середній курс євро за 2022 рік становив 33,98 грн/євро.
Правило для новостворених підприємств: під час визначення відповідності критеріям вони застосовують показники на дату складання річної фінансової звітності.
Перехідне правило: якщо підприємство за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль вже не відповідає критеріям своєї категорії, воно відноситься до відповідної категорії підприємств (критеріям якої воно тепер відповідає).
Інакше кажучи, для новостворених підприємств те, чи належать вони до мікропідприємств, визначає перший фінансовий рік існування. Решті підприємств треба уважно стежити за відповідністю критеріям певної категорії. І в разі невідповідності два роки поспіль треба буде перейти до тієї категорії, якій вони відповідають наприкінці цього другого року.
Але не все так просто. Адже наприкінці 2022 року ми маємо дві цікаві колізії.
Що каже П(С)БО 25?
Сам бухгалтерський стандарт, який визначає форму скороченої фінзвітності, останній раз змінювали у 2021 році. А норми щодо того, хто саме подає скорочену фінзвітність, не змінювали з 2019 року!
Тобто він і зараз говорить, що:
1) складати фінансову звітність малого підприємства мають:
- малі підприємства – юридичні особи, які визнані такими відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (крім тих, яким відповідно до податкового законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів та витрат);
Малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
- балансова вартість активів – до 4 мільйонів євро (у 2022 році це 135,92 млн грн) включно;
- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 8 мільйонів євро (у 2022 році це 271,84 млн грн) включно;
- середня кількість працівників – до 50 осіб включно.
- представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності;
2) складати фінансову звітність мікропідприємства мають:
- мікропідприємства – юридичні особи, які визнані такими відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
- підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства;
- непідприємницькі товариства.
«Єдинники» у цій редакції П(С)БО 25 з’явилися завдяки згадці про спрощений бухоблік, який, як відомо, встановлений для них ст. 291 ПКУ.
Увага! Наприкінці 2022 року Мінфін готував проєкт Наказу про зміни до П(С)БО 25. Ми про це писали тут. Ним передбачалося уточнення щодо «єдинників». Їх хотіли позбавити можливості складати фінзвітність мікропідприємств.
Діяти цей наказ мав з 1 січня 2023 року. Проте він так і не набрав чинності. Можливо, тому що зазначені зміни, скоріш за все, були спричинені масовим переходом юросіб до 3-ї групи зі ставкою 2%. Але цю ставку єдиного податку планують з липня 2023 року скасувати, про що ми писали тут і тут.
Отже, ми зараз маємо конфлікт між Порядком №419 та П(С)БО 25. Який з них має більшу юридичну силу? Що говорить про це профільний закон?
Що говорить Закон про бухоблік?
У законі перелік юросіб, які мають звітувати за скороченою формою, є таким.
Для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати. Так говорить ч. 3 ст. 11 Закону №996.
Для наочності зведемо отримані дані в таблиці.
Хто має подавати скорочену (Баланс та Звіт про фінрезультати) фінзвітність?
| Закон №996 | П(С)БО 25 | Порядок №419 |
| мікропідприємства, малі підприємства, непідприємницькі товариства, представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами |
1) складати фінансову звітність малого підприємства мають: малі підприємства (крім тих, яким відповідно до податкового законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів та витрат); представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності; |
|
| 2) складати фінансову звітність мікропідприємства мають: мікропідприємства; підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства; непідприємницькі товариства. |
мікропідприємства, непідприємницькі товариства (крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) |
Висновки
Наразі найбільш визначеною є ситуація для непідприємницьких товариств та мікропідприємств («загальників» та «єдинників»). Вони складають за 2022 рік:
– фінзвіт мікропідприємства, якщо вони складають фінзвітність за національними стандартами;
– «велику» фінзвітність, якщо вони складають її за МСФЗ.
Малі підприємства, платники єдиного податку та представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності в групі ризику.
Малі «загальники» можуть подати Фінзвіт малого підприємства, якщо не зобов'язані складати фінзвітність за МСФЗ. І це відповідатиме і Закону №996, і П(С)БО 25. Але суперечить Порядку №419, який саму можливість подання скороченої фінзвітності для малих підприємств виключає.
Своєю чергою, малі «єдинники» у визначенні, за якою формою звітувати, можуть орієнтуватися на чинні норми П(С)БО 25 і складати Фінзвіт мікропідприємства. Так, більшість фахівців пропонує їм обирати форму залежно від розміру: мікро – Фінзвіт мікропідприємства, малі – Фінзвіт малого підприємства, решта – «велику» фінзвітність. Але П(С)БО 25 наразі дозволяє всім їм здавати однаковий тип скороченої фінзвітності.
Втім, «єдинники» ризикують хіба що необхідністю перездати фінзвіт за іншою формою. А от малі «загальники» можуть мати й проблеми з податківцями.
Ризик для них полягає ще й в тому, що фінзвітність - це додаток до декларації з податку на прибуток. А подання додатку не за тією формою ставить під ризик визнання подачі усієї декларації.
Втім, оскільки найвищу силу має все ж таки закон, то, на нашу думку, саме на норми Закону №996 і слід опиратися. Малі підприємства все ще мають звітувати за скороченою формою фінзвітності. Але останню крапку у цьому питанні має поставити Мінфін.