Нагадаємо, що в Україні і досі реалізується експериментальний проєкт щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів (УЕП) і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів – йдеться про постанову КМУ від 03.03.2020 р. № 193. Цей проєкт мав закінчитись у березні 2022 р., проте його було продовжено на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування.
При цьому надважливе значення мав носій таких сертифікатів. Чи треба застосовувати саме токени і для кого саме це є обов’язковим? Ці питання декілька років турбували бізнес, який прагнув відтягнути повальний перехід на токени (щоб уникнути додаткових витрат) якомога далі.
І ось ситуацію з токенами має вирішити Закон № 2801, яким встановлено:
- використання й після припинення воєнного стану поряд з КЕП також і УЕП для здійснення електронної взаємодії (підписання документів, отримання державних та інших послуг тощо), а також для електронної ідентифікації та автентифікації (наявність особистого ключа електронного підпису на звичайному файловому носії, наприклад USB-Flash);
- використання електронної печатки, яке можливе як для ЮО, так і для ФОПів;
- застосування засобів електронної ідентифікації, що мають високий або середній рівень довіри, зокрема йдеться про ідентифікацію через BankID, Дія та інші засоби електронної ідентифікації.
Про це ми писали тут.
Але це ще не все! У продовження цих змін створено Закон № 2918, який набирає чинності так само, як і Закон № 2801, з 31.12.2023 р.
Доступ до електронного кабінету платника та обмін інформацією з органами ДПС
Відповідно до приписів п. 42-1.2 ПКУ, платник податків у своєму електронному кабінеті має можливість:
- отримання інформації про такого платника податків, що збирається, використовується та формується податківцями у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, ЄСВ (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані СЕА ПДВ, дані СЕА реалізації пального та спирту етилового;
- проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету;
- отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, або інформації із баз даних про такого платника податків шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету.
Важливо: фактично будь-яка інформація, яка видається (формується автоматично) у формі певного документа чи інформації платнику податків через електронний кабінет платника, має бути обов'язково підписана з накладенням КЕП посадової особи контролюючого органу. Таким чином, для податківців токени залишили.
Подання електронних документів для обліку платників податку
На відміну від посадових осіб контролюючих органів, для платників податків токени скасували.
Отже, платники можуть застосовувати електронні підписи та печатки (за наявності) під час підписання документів для ДПС (які можуть бути подані через електронний кабінет платника) та на митниці, зокрема, у разі:
- взяття на облік,
- внесення змін до облікових відомостей, включаючи, але не обмежуючись, внесення або зміну інформації про осіб, які мають право підписувати податкову звітність,
- зняття з обліку (у тому числі взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей та зняття з обліку осіб, які здійснюють операції з товарами у порядку, визначеному Митним кодексом України),
- переходу на спеціальні режими оподаткування та інших реєстраційних дій.
Важливо: для платників податків йдеться саме про електронний підпис – КЕП, УЕП, CloudKey, що зберігається на будь-якому електронному носії інформації. Такий засіб ідентифікації, як BankID, у наведених вище випадках наразі застосовувати не планується. А от «Дія.Підпис» - так, адже ДП «Дія» є сертифікованим надавачем довірчих послуг та надає можливість доступу до електронного кабінету платника.
Ідентифікація в електронному кабінеті платника та подання податкової звітності
За приписами п. 42-1.5 ПКУ платник податків стає користувачем електронного кабінету та набуває право подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв’язку в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням або КЕП, або УЕП, або інших засобів ідентифікації, використання яких дозволено Е-кабінетом.
Увага! Єдиною підставою для відмови у проходженні електронної ідентифікації платника податків в Е-кабінеті зараз є недійсність його е-підпису, зокрема у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа. А коментованим Законом № 2918 передбачено, що єдиною підставою для відмови буде недійсність або КЕП, або УЕП, або іншого засобу електронної ідентифікації з аналогічним рівнем довіри. Тобто якщо не виходить з одним, можна спробувати скористатися іншим.
Аналогічно і коли ми говоримо про подання податкової звітності. На вимогу пп. 48.5.1 ПКУ буде можливо накладання на електронний документ або КЕП, або УЕП (на сьогодні лише КЕП). Але інші засоби ідентифікації тут не застосовуватимуться, принаймні поки що.
Надання ІПК в електронній формі
Відповідно до приписів п. 52.1 ПКУ контролюючий орган може надавати ІПК у паперовій та електронній формі.
При цьому платник податків і контролюючий орган мають дотримуватись таких правил про обмін документами щодо ІПК:
1) якщо за ІПК звернулися в електронній формі, то звернення повинно містити або КЕП, або УЕП;
2) а от на індивідуальну податкову консультацію або іншу відповідь, що надається контролюючим органом в електронній формі, накладається лише КЕП уповноваженої посадової особи контролюючого органу.
Важливо: навіть у разі якщо звернення про надання ІПК надсилається за допомогою Е-кабінету, платник податків має поставити свій електронний підпис, інші засоби ідентифікації тут не діятимуть.
Е-підпис під час складання податкових та акцизних накладних
Для реєстрації ПН/РК в ЄРПН також буде дозволено використовувати як КЕП, так і УЕП (відповідні зміни внесено до абз. першого п. 201.1 ПКУ).
Аналогічно застосування КЕП чи УЕП передбачено для:
- подання до контролюючого органу в електронному вигляді (засобами електронного зв’язку) декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером товарів (продукції) – відповідні зміни внесено до п. 220.2 ПКУ;
- реєстрації акцизної накладної/розрахунків коригування в ЕРАН (відповідні зміни внесено до п. 231.1 ПКУ).
Документальні перевірки бюджетного відшкодування ПДВ
Законом № 2918 виключається положення абз. п’ятнадцятого п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, яким передбачено проведення позапланових документальних перевірок заявлених сум ПДВ до бюджетного відшкодування понад 100 тис. грн протягом 60 календарних днів, що настають після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.
Оскільки цю норму скасовано, то з 20.03.2023 р. ми повертаємось до документальних перевірок бюджетного відшкодування ПДВ на суму більше 100 тис. грн з підстав за пп. 78.1.8 ПКУ – зі строком до 30 календарних днів після закінчення строків на проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.
Тобто строк, протягом якого може бути проведено таку перевірку, скоротився удвічі.
Причому це має стосуватись податкових декларацій з ПДВ вже за лютий 2023 р. та уточнюючих розрахунків, строк камеральної перевірки яких не минув станом на 20.03.2023 р. І, звісно, це стосується звітності з ПДВ, яка містить заяву на отримання бюджетного відшкодування, яку буде подано й після цієї дати.