Зміни щодо алкоголю і тютюну, ліцензій на торгівлю ними та пального для власних потреб: аналіз Закону №4536

Читайте найповніший аналіз усіх змін за Законом №4536 від редакції «Дебет-Кредит»: 

1. Квартальна єдина звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ та інші податкові зміни для ФОПів: аналіз Закону №4536
2. Зміни у ПДВ, місцевих податках та ТЦУ: аналіз Закону №4536
3. Зміни щодо алкоголю і тютюну, ліцензій на торгівлю ними та пального для власних потреб: аналіз Закону №4536
4. Нові ставки експортного мита на ріпак та сою: аналіз Закону №4536

Історію прийняття законопроєкту №13157 читайте тут і тут.

Картку законопроєкту №13157 можна подивитись на сайті Верховної ради, а текст, підписаний Головою ВРУ, – за цим посиланням.

Як ми повідомляли раніше, багатьох платників податків можуть зачіпити зміни за Законом №4536-ІХ від 16 липня 2025 року (законопроєкт №13157). Він відомий запровадженням квартальної єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ для ФОПів, але це не єдині нововведення, передбачені у документі (про це - теж тут). Текст закону вже підписано Головою ВРУ і передано на підпис Президенту. Ми уважно стежимо за статусом цього Закону, і як тільки його буде підписано та опубліковано, ми про це обов’язково повідомимо!

Цей Закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування. У липні його не опублікували, тож, найімовірніше, це відбудеться в серпні (а набрання чинності Законом – 1 вересня 2025 року). 

Але для деяких змін Законом №4536 передбачено спеціальні строки набрання чинності (наприклад, квартальна єдина звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ для ФОП – з 1 січня 2026 року, або щоквартальне звітування до ДПС нотаріусами і ФОПами-оцінщиками – теж з 1 січня 2026 року; ми пишемо про це тут).

Для більшості змін, про які йтиметься далі, строк набрання чинності – саме 1 січня 2026 року! Але є одна зміна, яка запрацює одразу (вимоги для отримання ліцензій на роздрібну торгівлю алкоголем чи тютюном); про це ми зазначимо окремо. 

Зміни до ПКУ: заборона ввезення в Україну непромаркованого алкоголю та тютюнових виробів 

Заборона на ввезення в Україну непромаркованого алкоголю та тютюнових виробів була і раніше. Але до цього вона містила один абзац: 

«Ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються». 

Тепер уточнюється, що є винятки, коли ввезення можливе: 

• для юросіб – випадки ввезення економічними операторами підакцизних товарів (продукції) у режимі митного складу відповідно до глави 20 Митного кодексу України для їх маркування;
• для фізосіб – випадки, передбачені частиною другою статті 376 Митного кодексу України (ввезення таких товарів в ручній поклажі або у супровідному багажу). 

Нагадаємо, що ввозити в Україну алкоголь і тютюнові вироби можуть громадяни, які досягли 18-річного віку. Без митних платежів (а отже, без сплати акцизу) можна ввезти в ручній поклажі або супровідному багажу на одну особу:

1. 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
2. 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22%) алкогольних напоїв.

Але алкогольні напої та тютюнові вироби незалежно від їх кількості не звільняються від оподаткування митними платежами, якщо особа, яка ввозить їх на митну територію України, була відсутня в Україні менш ніж 24 години. 

Аналогічну заборону прописали і у ст. 69 Закону №3817. 

Зміни до Закону №2899: заборона паління у громадських місцях

Закон України від 22.09.2005 №2899-IV встановлює заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення. Заборону паління у громадських місцях і позначення місць, де палити заборонено або дозволено, встановлено саме в цьому Законі. 

Але цього разу це не зміна, а лише приведення цього Закону у відповідність до іншого. Бо зі ст. 12-4 прибрали посилання на неіснуючу ст. 9-1 Закону №3817.

Зміни до Закону №2800: правила географічного зазначення спиртних напоїв

Закон України від 01.12.2022 №2800-IX встановлює правила географічного зазначення спиртних напоїв. Про те, що кожна країна (навіть регіони в таких країнах) пишаються і захищають назви власних алкогольних напоїв, які винайшли або зробили популярними, виробникам і імпортерам, добре відомо. Ст. 17 Закону №2800 встановлює правила використання зареєстрованих географічних зазначень спиртних напоїв у складених термінах при описі, представленні та маркуванні алкогольних напоїв. Її теж уточнили і теж з посиланням на Закон №3817. 

Складені терміни з використанням зареєстрованих географічних зазначень спиртних напоїв, що використовуються для опису спиртних напоїв, супроводжуються офіційною назвою спиртного напою, яка відображається в одному полі видимості зі складеним терміном, крім випадків заміни офіційної назви спиртного напою складеним терміном відповідно до частини восьмої та підпункту 1 частини дев’ятої статті 61 Закону №3817 (раніше було посилання на ст. 10 цього Закону). 

Зміни до Закону №3817

А ось тепер – зміни до самого Закону України від 18.06.2024 №3817-IX про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального. 

Зміна перша

З частини четвертої ст. 2 відомо, що дія цього Закону не поширюється на: 

• роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом, 
• на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання, 
• на вирощування тютюну на земельних ділянках для садівництва та/або городництва для власного споживання.

Тепер уточнено, що він також не поширюється на здійснення діяльності, у тому числі операцій з ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України продуктів, що містять нікотин, призначених для сприяння припиненню вживання тютюну, що класифікуються за кодом 2404 91 10 00 згідно з УКТ ЗЕД!

***

Далі основна частина змін стосується уточнення правил ліцензування зовнішньоекономічних (митних) операцій з підакцизними товарами! 

Для цього навіть додали нову ст. 72-1, в якій говориться: поміщення товарів (продукції) у відповідні митні режими здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання – резидента, який уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), діючої ліцензії або у визначених цим Законом випадках – відомостей про місця зберігання, внесених до Єдиного реєстру місць зберігання.

Тож перегляньте наступні зміни – можливо, вони стосуються і вас! 

Зміна друга 

Раніше операції з повернення раніше ввезеного на митну територію України спирту етилового або поміщення спирту етилового у митний режим реекспорту могли здійснюватися лише суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на право виробництва спирту етилового, на право оптової торгівлі спиртом етиловим або на право виробництва алкогольних напоїв. 

Тобто слово «або» стояло тільки перед останнім видом ліцензії і виглядало це так, нібито якщо ви не виробник алкоголю, то для повернення спирту за кордон вам потрібні дві ліцензії – на виробництво спирту і на оптову торгівлю ним. 

Тепер цей недолік виправили – завдяки ще одному доданому слову «або» стало зрозуміло, що достатньо мати одну із зазначених ліцензій. 

Зміна третя 

Уточнили і редакцію ч. 9 ст. 15.

Тобто раніше в цій нормі було наведено загальний перелік необхідних ліцензій, через що було не очевидно, яка ліцензія потрібна для імпорту, а яка – для експорту. Тепер цей недолік усунули.  

Зміна четверта

Доповнили і ст. 18 цього Закону. 

Нагадаємо, що вона встановлює основні вимоги до операцій з ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України алкогольних напоїв. 

Перше уточнення стосується сидру та перрі. 

Тепер встановлено, що базові операції з ввезення на митну територію України алкогольних напоїв з метою збуту здійснюються суб’єктами господарювання за наявності однієї з таких ліцензій: 

• на право оптової торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, 
• суб’єктами, які здійснюють виробництво/розлив алкогольних напоїв, – за наявності ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, а
• суб’єктами господарювання – виробниками харчових продуктів (крім алкогольних напоїв) – за умови внесення місць зберігання таких алкогольних напоїв до Єдиного реєстру місць зберігання та надання митному органу за місцем митного оформлення алкогольних напоїв копії витягу з Єдиного реєстру місць зберігання з датою його надання суб’єкту господарювання не раніше ніж попередній календарний день.

А от для ввезення сидру та перрі (без додавання спирту) з метою збуту тепер потрібна одна з таких ліцензій: 

• на право оптової торгівлі алкогольними напоями, 
• на право оптової торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), 
• на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, 
• на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту).

Аналогічно поділили вимоги щодо наявності ліцензій для операцій з вивезення (повернення за кордон) зазначених вище напоїв. 

Зміна п’ята 

Вона стосується тютюнової сировини та сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах і внесена до ч. 2 ст. 23. 

Наразі заборонено роздрібну торгівлю на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах.

Після змін буде заборонено і безоплатне розповсюдження на території України таких товарів! 

Через це внесено зміни до штрафу за ст. 73: роздрібна торгівля або безоплатне розповсюдження тютюнової сировини, сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, 21 та/або нікотину (токсичного алкалоїду, екстрагованого з тютюну або отриманого шляхом хімічного синтезу), який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД, окремо чи в наборах – 200 відсотків вартості реалізованих або безоплатно наданих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. 

Тобто мінімальний штраф за таке безоплатне розповсюдження становитиме 3 МЗП (нині це 24 000 грн). 

Зміна шоста

Уточнили перелік ліцензій, необхідних для вивезення за межі митної території України, і для тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (ч. 5 ст. 24). 

Втім, уточнення дуже коротке: зазначено, що ці ліцензії не потрібні в разі переміщення таких товарів у митний режим реекспорту для випадків завершення митного режиму безмитної торгівлі. 

А от ч. 7 ст. 24 виклали в новій редакції. Вона теж стосується ліцензій, потрібних для певних митних операцій з тютюновими виробами. Але якщо раніше в ній йшлося лише про операції з імпорту, реімпорту, переробки на митній території України, то тепер перелік таких операцій включає в себе і експорт та реекспорт (а от про режим переробки – вже не йдеться). 

Зміна сьома 

Вона стосується вимог до зберігання пального для власних потреб! 

Раніше ст. 28 говорила, що суб’єкти господарювання здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі кожна об’ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Тепер уточнено, що зберігати можна у: 

• споживчій тарі, 
• тарі споживача та
• поворотній тарі (газових балонах).

Втім, вимоги до об’єму такої тари залишаються незмінними. 

Зміна восьма

Вона встановлює перелік ліцензій, необхідних для здійснення операцій з ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України пального. Законодавці визначили, що зазначені у ст. 30 ліцензії не потрібні для операцій з пальним у споживчій тарі об’ємом до 5 літрів включно. 

Зміна дев’ята 

І теж про ліцензії – цього разу для тих, хто вирощує тютюнову сировину. 

Після змін у Реєстрі ліцензіатів зазначатимуть: 

• кадастровий номер земельної ділянки, на якій вирощується тютюн, – для ліцензій на право вирощування тютюну; 
• поштову адресу місця зберігання тютюнової сировини (у разі відсутності поштової адреси місця зберігання тютюнової сировини – кадастровий номер земельної ділянки, на якій зберігається тютюнова сировина) – для ліцензій на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини.

Аналогічні зміни внесено і до ст. 43 щодо змісту заяви на отримання ліцензії. 

Зміна десята. Про вимоги для отримання ліцензій

Ст. 42 доповнили двома новими вимогами.

Для роботодавців: 

Розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. 

Розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, здійснюється відповідно до даних об’єднаної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ, шляхом ділення сумарно нарахованої заробітної плати, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, на кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано  заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення). 

Для ФОПів, які не мають найманих працівників: 

Розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. 

Розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. 

При цьому зазначено (у змінах до Перехідних положень Закону №3817), що розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати та розміру загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання здійснюється за період починаючи з дня набрання чинності Законом №4536.

Увага! Вимога щодо розміру середньої щомісячної заробітної плати та розміру загального місячного оподатковуваного доходу почне діяти одразу із набранням чинності коментованого Закону – з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування! 

А якщо зарплата (дохід) менші, то що? Це тепер прописано у ст. 46 цього Закону – факт невідповідності розміру загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, розміру, визначеному частиною чотирнадцятою статті 42 цього Закону, протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії, встановлений контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання вимог цього Закону та зафіксований в акті такої перевірки – буде підставою для припинення дії ліцензії.