Зміни у ПДВ, місцевих податках та ТЦУ: аналіз Закону №4536

Читайте найповніший аналіз усіх змін за Законом №4536 від редакції «Дебет-Кредит»: 

1. Квартальна єдина звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ та інші податкові зміни для ФОПів: аналіз Закону №4536
2. Зміни у ПДВ, місцевих податках та ТЦУ: аналіз Закону №4536
3. Зміни щодо алкоголю і тютюну, ліцензій на торгівлю ними та пального для власних потреб: аналіз Закону №4536
4. Нові ставки експортного мита на ріпак та сою: аналіз Закону №4536

Історію прийняття законопроєкту №13157 читайте тут і тут.

Картку законопроєкту №13157 можна подивитись на сайті Верховної ради, а текст, підписаний Головою ВРУ – за цим посиланням.

Як ми повідомляли раніше, багатьох платників податків можуть зачіпити зміни за Законом №4536-ІХ від 16 липня 2025 року (законопроєкт №13157). Він відомий запровадженням квартальної єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ для ФОПів, але це не єдині нововведення, передбачені у документі (про це - теж тут). Текст закону вже підписано Головою ВРУ і передано на підпис Президенту. Ми уважно стежимо за статусом цього Закону, і як тільки його буде підписано та опубліковано, ми про це обов’язково повідомимо!

Цей Закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування. У липні його не опублікували, тож, найімовірніше, це відбудеться в серпні (а набрання чинності Законом – 1 вересня 2025 року). 

Але для деяких змін Законом №4536 передбачено спеціальні строки набрання чинності (наприклад, квартальна єдина звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ для ФОП - з 1 січня 2026 року, або щоквартальне звітування до ДПС нотаріусами і ФОПами-оцінщиками - теж з 1 січня 2026 року; ми пишемо про це тут).

Однак для змін, про які йтиметься далі (а саме у ПДВ, місцевих податках та ТЦУ), вони не діють. Тобто усі вони набирають чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування Закону №4536. 

Зміни щодо ПДВ

Зміна 1. Касовий метод для енергетиків та комунальників продовжено

Законодавці продовжили дію касового методу з ПДВ, який передбачений нормою п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ. Якщо раніше планувалося, що ця пільга діятиме до 1 січня 2026 року, то тепер цей термін продовжено до 1 січня 2028 року.

Що це означає на практиці?

Все просто: підприємства, які постачають електричну та/або теплову енергію, вугілля, надають послуги з водопостачання та водовідведення, продовжують визначати дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ «по грошах». Тобто обов'язок нарахувати ПДВ виникає тоді, коли ви фактично отримали кошти від покупців, а право на податковий кредит – коли ви фактично сплатили за товари/послуги своїм постачальникам.

Такий підхід значно полегшує життя, адже дозволяє уникнути касових розривів, коли податки потрібно платити з відвантаження, а гроші за нього ще не надійшли.

Кого це стосується?

Платників податку, які:

• Постачають, передають або розподіляють електричну та теплову енергію.
• Надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку електроенергії.
• Постачають вугілля та/або продукти його збагачення (товарні позиції 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД).
• Надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
• Нараховують плату за абонентське обслуговування.

Важливий нюанс щодо зведених податкових накладних

Як і раніше, якщо постачання мають безперервний або ритмічний характер (два і більше разів на місяць одному покупцю), ви можете складати зведені податкові накладні не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти. Це стосується розрахунків як з платниками, так і з неплатниками ПДВ.

Отже, продовжуємо працювати за звичною і зручною схемою ще пару років.

Зміна 2. Нова пільга: звільнення для меліоративних систем

Законом №4536 підрозділ 2 ПКУ доповнено новою нормою – пунктом 99, що вирішує давню проблему, яка гальмувала реформу меліорації.

Тимчасово, до набуття Україною повноправного членства в ЄС, запроваджено звільнення від ПДВ для операцій з безоплатної передачі об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем.

Пільга діє, якщо виконуються такі умови:

• Що передається: об'єкти інфраструктури меліоративних систем.
• Хто передає: об'єкти, що перебувають у державній та комунальній власності. 
• Кому передають: організаціям водокористувачів (ОВК) відповідно до Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». 
• Як передають: безоплатно.

Раніше балансоутримувачі таких систем, які є бюджетними установами, при передачі майна ОВК мали б нараховувати ПДВ, на що в них просто не було коштів у бюджеті. Ця зміна розблоковує процес передачі майна.

І ще один надважливий момент для бухгалтера!

Зазвичай, якщо ви використовуєте товари, послуги чи необоротні активи (придбані з ПДВ) в операціях, звільнених від оподаткування, ви маєте нарахувати так звані «компенсуючі» податкові зобов'язання згідно з п. 198.5 та ст. 199 ПКУ.

Так от, нова норма прямо вказує, що при безоплатній передачі меліоративних систем положення п. 198.5 та ст. 199 не застосовуються. Це означає, що вам не потрібно нараховувати компенсуючі податкові зобов'язання за такими операціями. Це суттєве полегшення, яке знімає додатковий податковий тягар. 

Зміни щодо місцевих податків

Законодавці додали до підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ нову норму – пункт 69.42, – яка дозволяє місцевій владі приймати заднім числом рішення про зменшення ставок або надання пільг.

Давайте розберемося, як це працює і що це дає нам на практиці.

У чому суть нововведення?

Якщо ваша місцева рада, військова чи військово-цивільна адміністрація протягом дії воєнного стану (і до кінця року, в якому його скасують) прийме рішення зменшити ставки місцевих податків або запровадити пільги, то таке рішення може поширюватися і на попередні періоди починаючи з 2022 року.

Це означає, що влада може, наприклад, у 2025 році вирішити зменшити ставку земельного податку за 2023 та 2024 роки.

Що робити бухгалтеру, якщо влада прийняла таке рішення?

Тут все залежить від того, хто є платником податку – юридична чи фізична особа.

• Якщо платник – юридична особа (тобто ви самі нараховуєте податок):
  Ви отримуєте право відкоригувати свої податкові зобов'язання. Для цього потрібно подати уточнюючі декларації за ті періоди, яких стосується рішення місцевої влади. Наприклад, якщо зменшили ставку за 2023 рік, ви подаєте «уточненку» за 2023 рік і зменшуєте суму податку.
• Якщо платник – фізична особа (податок нараховує ДПС):
  Тут все відбувається автоматично. Податкова сама скасує (відкличе) раніше надіслані вам податкові повідомлення-рішення (ППР), перерахує суму податку за новою, зменшеною ставкою і надішле вам нове ППР. Вам нічого робити не потрібно.

Приємний бонус: жодних штрафів та пені!

Дуже важливий момент: на суми, на які ви зменшили податкові зобов'язання через таке рішення влади, штрафні санкції та пеня не нараховуються. А якщо вони вже були нараховані, то їх анулюють.

А що з переплатою, яка виникне?

Якщо ви вже встигли сплатити податок за старими, вищими ставками, то виникає переплата. Нова норма чітко встановлює: ці гроші не повертаються на ваш поточний рахунок. Вони автоматично зараховуються в рахунок:

• майбутніх платежів з цього ж податку;
• або в рахунок погашення податкового боргу з цього податку, якщо він у вас є.

Окремий випадок: зміна власника нерухомості

Є спеціальне правило щодо плати за землю, якщо змінився власник нерухомого майна. Якщо попередній власник заплатив податок наперед, а потім продав об'єкт, то сума його переплати може бути зарахована в рахунок майбутніх платежів нового власника. Але для цього є дві умови:

1. Новий власник має компенсувати попередньому цю суму переплати.

2. Податкова має надати висновок, що підтверджує суму такої переплати. 

Щодо земельного податку для гірничодобувних підприємств

ПКУ доповнено двома новими пунктами:

• 274.3. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, встановлюється у розмірі 8 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
• 277.2. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, встановлюється у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Разом з тим, у ПКУ залишається чинним пункт 284.4, за яким плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

За буквального розуміння цих норм потрібно розрахувати податок за пунктом 274.3 чи 277.2 ПКУ, а потім від суми таким чином розрахованого податку обчислити розмір 25%. Це і буде сума податку до сплати.

Але є й інше розуміння, альтернативне, відповідно до якого норми пункту 274.3 і пункту 277.2 ПКУ є спеціальними, а тому застосовуються саме ці норми, а пункт 284.4 ПКУ не застосовується.

Варто дочекатися думки ДПС з цього питання.

До речі, ці норми набувають чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування Закону №4536. Тож, якщо закон набуде чинності, наприклад, починаючи з вересня 2025 року, то земельний податок потрібно буде перерахувати починаючи з вересня до кінця року.

Пільги для власників землі, що надають землю в користування платникам ЄП групи 4

Власники земельних ділянок та паїв, які передають їх в користування, зокрема на умовах емфітевзису, платникам єдиного податку четвертої групи, отримали звільнення від сплати земельного податку. Відповідні зміни до пункту 281.3 статті 281 Податкового кодексу України розширили перелік умов, за яких діє ця податкова пільга.

Раніше норма Податкового кодексу передбачала звільнення від сплати земельного податку для власників землі лише за умови передачі її в оренду платнику єдиного податку четвертої групи. Це створювало нерівні умови для тих, хто обирав інші форми співпраці, такі як договір емфітевзису (право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб).

Нова редакція норми

Тепер пункт 281.3 статті 281 Податкового кодексу України звучить наступним чином (доповнене виділене жирним шрифтом):

"281.3. Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи".

Що це означає на практиці?

Внесені зміни усувають дискримінаційну прогалину в законодавстві. Раніше при передачі землі за договором емфітевзису, власник був зобов'язаний сплачувати земельний податок, оскільки така форма користування не підпадала під визначення "оренди". Це створювало додаткове фінансове навантаження на землевласників і могло стримувати використання гнучких правових інструментів у земельних відносинах. 

Тепер, завдяки розширенню формулювання, власники, які уклали договори емфітевзису чи інші договори користування землею з платниками єдиного податку четвертої групи, нарівні з орендодавцями звільняються від сплати земельного податку на період дії такого договору.

Зміни щодо ТЦУ

Є новина для тих, хто у своїй роботі стикається з трансфертним ціноутворенням, а саме з контрольованими операціями з сировинними товарами (зерно, руда, олія тощо).

Законодавці внесли невелике, але дуже важливе уточнення, яке стосується минулих періодів – підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ доповнено новим пунктом 75 такого змісту:

«75. Термін "котирувальні ціни", визначений підпунктом 14.1.94-1 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, застосовується для цілей підпункту 39.3.3.4 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 та підпункту "б" підпункту 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу щодо податкових періодів починаючи з 1 січня 2021 року».

У чому була проблема?

Певний час тому до ПКУ було впроваджено спеціальні правила для контролю за цінами на сировинні товари. Ключовим у цих правилах є поняття «котирувальні ціни» – тобто ринкові ціни на товар з міжнародних бірж та авторитетних цінових агентств, які використовуються як еталон.

Проте не було остаточної ясності, з якого саме періоду ці правила, зокрема сам термін «котирувальні ціни», слід застосовувати. Це створювало підґрунтя для суперечок з податківцями під час перевірок за минулі роки.

Що змінилося?

Закон №4536 поставив крапку в цьому питанні, додавши до Податкового кодексу новий п. 75 у підрозділі 10 розділу ХХ.

Цей пункт прямо встановлює, що термін «котирувальні ціни» та всі пов'язані з ним правила застосовуються для податкових періодів починаючи з 1 січня 2021 року.

Що це означає на практиці?

1. Для кого це важливо: Для компаній, які експортують або імпортують сировинні товари (з переліку, затвердженого Кабміном) у контрольованих операціях.
2. Ретроспективна дія: Зміна підтверджує, що при звітуванні за 2021, 2022, 2023 та наступні роки ви повинні були і повинні зараз обґрунтовувати ціну вашої операції з сировинними товарами, порівнюючи її саме з біржовими (котирувальними) цінами. Це пріоритетний метод.
3. Юридична визначеність: Найголовніше – ця норма надає вам «залізобетонну» правову підставу під час перевірок ТЦУ за періоди з 2021 року. Тепер ані ви, ані податковий інспектор не можете трактувати закон інакше. Якщо ви обґрунтовували ціни за цей період, спираючись на котирування, – ви робили правильно.

По суті, це не нова вимога, а офіційне законодавче закріплення практики, яка вже склалася. Ця зміна працює на користь платників податків, адже усуває правову невизначеність і зменшує ризик потенційних спорів з контролюючими органами щодо минулих звітних періодів.