У Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що ч. 1 ст. 58-1 ГКУ встановлено, що суб’єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб’єктом господарювання печатки не є обов’язковим.
Частиною 2 ст. 58-1 ГКУ, зокрема, визначено, що відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків (ч. 3 ст. 58-1 ГКУ). Пунктом 55 ч. 1 ст. 1 розд. I Закону України від 05.10.2017 №2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями визначено, що створювач електронної печатки – юридична особа, яка створює електронну печатку. Абзацом першим п. 42.6 ПКУ встановлено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, Закону України від 22.05.2003 №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та Закону №2155 без укладення відповідного договору. Відповідно до абзацу першого п. 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.2017 №557 зі змінами та доповненнями автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком №557. Після накладання кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки, автор (платник) здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням засобів електронного зв’язку до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку №557).
Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ КЕП або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону №2155 (абзац другий пп. 48.5.1 ПКУ).
Абзацом другим п. 9 розд. ІІ Порядку №557, зокрема, визначено, що друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа.
Отже, суб’єкту господарювання, який використовує в своїй діяльності печатку (для проставлення відбитку на документах створених у паперовій формі), не потрібно обов’язково отримувати кваліфіковану електронну печатку для накладання її на електронний документ, оскільки достатнім підтвердженням справжності електронного документа є наявність накладеного на нього кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису платника. Таку печатку суб’єкт господарювання має право отримати за власним бажанням.